ун. № 759/13011/17 пр. № 1-кп/759/851/17
25 жовтня 2017 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ;
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Київ, українець, гр-н України, освіта середня, не працює, зі слів одружений, зареєстрований: АДРЕСА_1 , та проживає: АДРЕСА_2 , судимий за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року за ч. 1 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування вказаного покарання та іспитовим строком на один рік,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,
сторони провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 , інші учасники - потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , -
Вночі 29 квітня 2016 року ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу житлового будинку АДРЕСА_3 , під час спілкування зі своїм знайомим - ОСОБА_8 , якого за вказаний злочин засуджено вироком Святошинського районного суду міста Києва від 20 лютого 2017 року, вирішили з метою власного збагачення спільно вчинити крадіжку з проникненням в житло громадян, вступивши у такій спосіб у попередню змову на вчинення цього злочину.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів погоджено між собою, тієї ж ночі близько 01 години 00 хвилин ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , знаходячись у під'їзді вказаного вище житлового будинку, маючи намір таємно викрасти чуже майно та скориставшись тим, що за їх спільними діями ніхто не спостерігає, пошкодили двері до загального коридору квартири АДРЕСА_4 цього будинку та знаходячись в цьому приміщенні, таємно викрали належне потерпілому ОСОБА_10 майно, а саме: «Електродвигун фланцевий», вартістю 1 914 грн. та Рибальські снасті у чохлі (Спінінги) в кількості 3 шт. з катушкою, загальною вартістю 3 084 грн., а всього чужого майна на загальну суму 4 998 грн., чим завдали потерпілому майнову шкоду на вказану суму. Після цього ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 з місця вчинення злочину з викраденим майном втекли, однак згодом були з ним затримані.
Крім того, 29 серпня 2017 року близько 02 години 50 хвилин ОСОБА_5 , маючи судимість за вчинення умисного злочину, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, знаходячись у під'їзді № 4 житлового будинку АДРЕСА_5 , діючи з корисливих мотивів і з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, маючи намір повторно таємно викрасти чуже майно та скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою інструментів зламали замок вхідних дверей загального коридору квартир АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 та знаходячись в приміщенні вищевказаного відокремленого коридору, таємно заволоділи з метою крадіжки належним потерпілому ОСОБА_7 майном, а саме, велосипедом марки «ComancheMagnumFSM 20», вартістю 1 580 грн. Проте, вчинивши всі дії, які він, ОСОБА_5 разом з іншою особою вважав за необхідне для здійснення крадіжки, злочин не закінчили з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані мешканцями будинку, а привласнене ними чуже майно - повернуто власнику.
Допитаний ОСОБА_5 свою вину у висунутому звинуваченні визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, пояснивши, що дійсно 29 квітня 2016 року приблизно о 01 год 00 хв, за попередньою змовою з ОСОБА_9 шляхом пошкодження вхідних дверей до загального коридору квартири АДРЕСА_8 проникли до приміщення вищевказаного коридору, звідки таємно викрали чуже майно, а саме: електродвигун та три комплекти рибальських снастей у чохлі (спінінги) з катушкою, загальну вартість яких на суму 4 998 грн. та їх належність потерпілому ОСОБА_10 не оспорював, після чого вони разом втекли з місця злочину, однак згодом були затримані разом з викраденим майном.
Крім того, дійсно 29 серпня 2017 року приблизно о 02 год 50 хв, шляхом пошкодження замка вхідних дверей до загального коридору квартир АДРЕСА_6 та АДРЕСА_9 разом з іншою наглядної знайомою особою, попередньо домовившись з нею про спільне вчинення крадіжки, проник до приміщення вищевказаного відокремленого коридору, звідки таємно викрав велосипед, вартість якого у 1 580 грн. та його належність потерпілому ОСОБА_7 не оспорював, після чого з місця злочину намагалися втекти. Проте, вчинивши всі дії, які вони разом з вказаною особою вважали за необхідне для здійснення крадіжки, злочин не закінчили з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані мешканцями будинку, а привласнене ними чуже майно - повернуто власнику.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 29 квітня 2016 року вчинив за попередньою змовою групою осіб таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, а 29 серпня 2017 року вчинив за попередньою змовою групою осіб закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, тому всі ці його дії кваліфікує відповідно за ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
При призначенні ОСОБА_11 покарання суд згідно з вимогами ст. ст. 65 та 68 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які згідно із ст. 12 КК України є тяжкими, ступень здійснення злочинного наміру та причини, за яких останнього разу крадіжку не було доведено до кінця, дані про особу винного, який за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, відтак відсутні сумніви в його осудності, проте один із злочинів вчинив під час іспитового строку. Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_11 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною що обтяжує його покарання за злочином, передбаченим ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, є рецидив злочину (ч. 1 ст. 309).
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що виправлення ОСОБА_12 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання за вчинені ним злочини у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України за кожний із вчинених ним злочинів,, обравши при призначенні покарання за сукупністю злочинів принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, а за сукупністю вироків - принцип часткового складання, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
При цьому, за змістом ст.ст. 70, 72 та 75 КК України, коли особа, щодо якої вироком було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення такого вироку інші злочини, за які вона засуджена до покарання, що належить відбувати реально, як це і має місце в даному випадку, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається, оскільки кожний вирок виконується самостійно. Аналогічна правова позиція сформульована і в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Таким чином, у даному випадку вирок Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року та даний вирок в частині засудження ОСОБА_12 за ч. 3 ст. 185 КК України підлягають самостійному виконанню.
Разом з тим, остаточне покарання ОСОБА_11 після застосування процедури призначення покарання за сукупністю злочинів має бути призначено в порядку ст. 71 КК України, оскільки підсудний вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України після постановлення вироку Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року і до закінчення строку випробування, на який його було звільнено від покарання під умовою. При цьому невідбутою частиною покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року слід вважати 2 роки позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, 368, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, за якими призначити йому покарання у виді позбавлення волі:
- за ч. 3 ст. 185 КК України - строком на три роки та шість місяців;
- за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України - строком на три роки.
За сукупністю вказаних злочинів відповідно до ст. 70 КК України призначити ОСОБА_13 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на три роки та шість місяців.
На підстави ст. 71 КК України остаточно призначити ОСОБА_13 покарання шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного даним вироком, невідбуте покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року, у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
Зарахувати в строк покарання засудженому ОСОБА_13 термін попереднього ув'язнення (затримання) у період часу з 29 по 30 (включно) квітня 2016 року із розрахунку один день затримання дорівнює двом дням позбавлення волі, а також з 29 по 31 (включно) серпня 2017 року із розрахунку один день затримання дорівнює одному дню позбавлення волі.
Обраний щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази після набрання вироком законної сили - особисті речі потерпілого ОСОБА_7 - використовувати за належністю.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СУДДЯ ОСОБА_14