Ухвала від 20.10.2017 по справі 758/12390/17

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12390/17

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2017 року Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві про закриття кримінального провадження № 42017100120000133, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 червня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до слідчого судді з вищезазначеною скаргою, мотивуючи її тим, що слідчим СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 42017100120000133 внесеного в ЄРДР від 07.06.2017 року.

24.07.2017 року слідчим СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві було винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження на підставі п. 1 ч.1 ст. 284 КПК України.

Заявник вважає постанову слідчого про закриття кримінального провадження незаконною.

В судове засідання заявник не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві свого права на участь у судовому засіданні не використав, про розгляд скарги був повідомлений належним чином. Письмових заперечень проти задоволення скарги до слідчого судді не надходило

Слідчий суддя, вивчивши матеріали скарги, прийшов до висновку про задоволення скарги виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Згідно ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення дії чи бездіяльність, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Зі змісту ст.ст. 84, 85 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві перебувало кримінальне провадження № 42017100120000133 внесене в ЄРДР 07.06.2017 року.

Постановою слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві від 24.07.2017 року кримінальне провадження № 42017100120000133 від 24.07.17 року закрито на підставі п. 1 ч.1 ст. 284 КПК України.

Разом з тим із матеріалів скарги вбачається, що слідчий на момент прийняття спірного процесуального рішення не здійснив заходів, щодо збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування документів, інших відомостей необхідних для розслідування кримінального провадження. Крім того, слідчим не було встановлено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (подія, час, місце спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що слідчим при винесенні оскаржуваної постанови не зібрано достатньо доказів, які б підтверджували факт відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не вчинено необхідних дій для розслідування кримінального провадження. Все це в сукупності дає підстави вважати, що рішення про закриття кримінального провадження є передчасним та необґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 84, 85, 91, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві про закриття кримінального провадження № 42017100120000133, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 червня 2017 року - задовольнити.

Постанову слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві від 24.07.217 року про закриття кримінального провадження № 42017100120000133, внесеного в ЄРДР 07.06.2017 року - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваОСОБА_1 .

Попередній документ
69774648
Наступний документ
69774650
Інформація про рішення:
№ рішення: 69774649
№ справи: 758/12390/17
Дата рішення: 20.10.2017
Дата публікації: 09.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Подільський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; У С Ь О Г О СПРАВ УСІХ КАТЕГОРІЙ (сума рядків:1, 2, 6, 10, 12, 19, 26, 33, 34, 39, 40, 44, 47, 53, 55, 59, 60, 65, 68, 80, 81), з них; Скарга на дії, рішення чи бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування