Справа № 758/6201/15-ц
Категорія 38
(ЗАОЧНЕ)
14 червня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді -Трегубенко Л. О. ,
при секретарі - Лемішко А. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом.
Обгрунтовує позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина на нерухоме майно, що належало йому на праві власності, а саме:
1/2 частина трикімнатної квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 23.09.1995 відділом приватизації державного фонду Шевченківського райвиконкому за розпорядження №12426, зареєстрованого 06.10.1995 КП «Київське міське бюро технічної інвентарізації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» у книзі д. 351-50 за реєстровим №889, орієнтовною вартістю (за даними інтернет-сайту) 1315500 грн.;
житловий будинок з господарськими приміщеннями (гараж, вбиральня, три сарая, погріб, огорожа, колодязь) у АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 21.08.1993, виданого Вишгородською державною нотаріальною конторою, реєстр №1-2953, зареєстровано у КП «Вишгородське бюро технічної інвентарізації» станом на 31.12.2012 в реєстровій книзі №7 під реєстровим №96, орієнтовною вартістю 420938 грн..
27.02.2013 спадкодавець за життя на випадок своєї смерті заповів йому 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та 1/2 частину іншого свого майна, де б воно не було та з чого б воно не складалося, відповідачу 1/2 частину іншого свого майна, де б воно не було та з чого б воно не складалося.
Державний нотаріус Одинадцятої київської державної нотаріальної контори на заяву від 19.02. 2014 про прийняття спадщини постановою від 11.10.2014 відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв»язку з тим, що ним не подані оригінали правовстановлюючих документів на підтвердження належності померлому нерухомого майна.
Відповідач проживає в квартирі АДРЕСА_1, також є спадкоємцем за заповітом, але 1/2 частини житлового будинку з господарськими приміщеннями у АДРЕСА_2, утримує в себе правовстановці документи спадкодаця, одноособово користується цим майном, не визнає за ним право на спадкування, допускає до спадщини, не надає можливості належно оцінити, чим порушує передбачене законом право на спадщину, що відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК потребує судового захисту
Позивач просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та 1/2 житлового будинку з господарськими приміщеннями у с. Вища Дубечня, Вишгородського району АДРЕСА_2, після смерті спадкодавця, ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, і присудити з відповідача судові витрати у сумі 3654 грн..
Позивач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з наведених підстав, просить задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач, ОСОБА_2, у судове засідання повторно не з»явився, судові документи та повістки-повідомлення про виклик у суд, надіслані за адресою місця проживання, зареєстрованого в установленому порядку, повернуті поштою з відміткою - «за закінченням встановленого строку зберігання», тому в розумінні п. 5 ст. 74 ЦПК він вважається повідомленим про час і місце розгляду справи належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у ній даних і доказів, відповідно до правил ст. ст. 224-228 ЦПК, та ухвалити заочне рішення, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно загальних положень про спадкування, передбачених главою 84 ЦК України:
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) ( ст. 1216 ЦК).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом ( ст. 1217 ЦК).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( ст. 1218 ЦК).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) ( с. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК).
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом (ст. 1221 ЦК).
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини ( ч. 1 ст. 1222 ЦК).
Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, який проживав у АДРЕСА_1, на нерухоме майно померлого відкрилась спадщина.
Відповідно інформаційних довідок КП «Київське міське бюро технічної інвентарізації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» та КП «Вишгородське бюро технічної інвентарізації» від 11.07.2014 та 09.08.2014 ОСОБА_3 належало наступне нерухоме майно: 1/2 частина трикімнатної квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 23.09.1995 відділом приватизації державного фонду Шевченківського райвиконкому за розпорядженням №12426, зареєстрованого у книзі д. 351-50 за реєстровим № 889, орієнтовною вартістю за даними рекламних інтернет-сайтів 1315500 грн.;
житловий будинок з господарськими приміщеннями ( гараж, вбиральня, три сарая, погріб, огорожа, колодязь) у АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 21.08.1993, виданого Вишгородською державною нотаріальною конторою, реєстр №1-2953, зареєстрованого у реєстровій книзі №7 під реєстровим №96, орієнтовною вартістю за даними рекламних інтернет-сайтів 420938 грн. ( а. с. 9, 10).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. ч. 1, 3 ст. 1223 ЦК ).
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК).
Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається ( ст. 1234 ЦК).
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин ( ч. 1 ст. 1235 ЦК).
Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав.
Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини. (ст. 1236 ЦК).
Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом ( ч. ч. 1-3 ст. 1247 ЦК).
Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним (ст. 1248).
Спадкодавець за життя на випадок своєї смерті склав заповіт, посвідчений 27.02.2013 державним нотаріусом Четвертої київської державної нотаріальної контори, зареєстрований у реєстрі за № 3-64, заповів на користь позивача 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, також все інше майно ( крім квартири), де б воно не було та з чого б не складалося на день смерті, - позивачу та відповідачу, в рівних частках кожному.
Заповіт спадкодавця повністю відповідає вимогам закону, текст заповіту складений у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення, записаний нотаріусом зі слів заповідача за допомогою загальноприйнятих технічних засобів, ним прочитаний і підписаний особисто та посвідчений нотаріусом ( а. с. 5).
Отже, право на спадщину за заповітом щодо майна ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, мають два призначених за заповітом спадкоємця: його внук - позивач та син - відповідач.
Державний нотаріус Одинадцятої київської державної нотаріальної контори постановою від 11.10.2014, за заявою про прийняття спадщини від від 19.02. 2014, відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв»язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів та державної реєстрації на спадкове майно: 1/2 частину квартири АДРЕСА_1; 1/2 частину земельної ділянки та розташованого на ній 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд у АДРЕСА_2 (а.с. 79, 81).
Відповідач проживає в квартирі, 1/2 частини якої входить до складу спадщини, утримує в себе необхідні документи, на запит нотаріуса не надав, за позивачем не визнає права на спадщину, не допускає до спадкового майна, перешкоджає належній оцінці майно, порушує гарантоване законом право на спадщину, що відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК підлягає судовому захисту.
Що стосується земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_2, то за повідомленням управління Держземагенства у Вишгородському районі Київської області від 28.08.2014 №1923 запис про реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі відсутній (а. с. 10)
Відповідно ст. 377 ЦК до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Наведені обставини, встановлені судом на підставі матеріалів справи, жодним чином відповідачем не спростовані.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, розташованого у АДРЕСА_2, після смерті спадкодавця, ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, - доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд присуджує з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені витрати від сплати судового збору в сумі 3654 грн..
На підставі наведеного, ст. ст. 15, 16, 1216 - 1223, 1233- 1235, 1246, 1270 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 58-60, 64, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 224-228 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 трикімнатної квартири АДРЕСА_1, після смерті спадкодавця, ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд (гараж, вбиральня, три сарая, погріб, огорожа, колодязь) у АДРЕСА_2, після смерті спадкодавця, ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Присудити з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, у матекріалах справи відсутній) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) понесені ним витрати від сплати судового збору в сумі 3654 грн. ( три тисячі шістсот п»ятьдесят чотири грн. коп. -).
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва в установленому законом порядку.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Л. О. Трегубенко