Справа № 22-ц/793/1888/17Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 53, 55 ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_2
24 жовтня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2
суддівОСОБА_3, ОСОБА_4
при секретаріОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Черкаської міської ради, Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди ,-
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів ,-
У травні 2017 року ОСОБА_6 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до Черкаської міської ради, Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, посилаючись в обґрунтування заявленого позову на те, що вона працювала інженером в КП «СУБ «Митниця», а 11 листопада 2016 року була звільнена на підставі ст. 36 КЗпП України в порядку переведення до КП «Соснівська «СУБ». Цього ж дня, зазначає позивачка, вона отримала копію наказу про звільнення та трудову книжку.
Вказує, що на день звільнення їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата в сумі 2186,59 грн. Директор КП «СУБ «Митниця» ЧМР обґрунтував це відсутністю на підприємстві коштів.
Крім того, ОСОБА_6 посилається на те, що вона разом з іншими колишніми працівниками підприємства зверталася до директора КП та до власника КП - Черкаської міської ради з питань виплати заборгованості по зарплаті, але їм повідомляли про наявність рішення Черкаської міської ради від 28 жовтня 2016 року № 1412 «Про внесення змін до рішення виконкому Черкаської міської ради від 21 жовтня 2007 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг населенню м. Черкаси», за яким КП «СУБ «Митниця» більше не обслуговує населення м. Черкаси, господарської діяльності не веде, а тому не має джерел виплати заборгованості по зарплаті.
Також, колишні працівники підприємства зверталися до Черкаського міського голови та директора департаменту житлово-комунального комплексу міської ради щодо невиплати їм зарплати. На свої звернення отримали відповідь, про те, що департаментом розроблено проект рішення щодо надання КП «СУБ «Митниця» фінансової підтримки для виплати заборгованості по зарплаті, який винесено на розгляд депутатських комісій і в подальшому буде запропоновано на розгляд міської ради.
ОСОБА_6 вказує, що внаслідок дій відповідачів їй завдано моральної шкоди, оскільки не отримання нею зарплати призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і додаткових зусиль для організації її життя, родина вимушена відмовлятися від задоволення життєво-важливих потреб, вона переживає з приводу існування своєї сім'ї, відчуває принизливе та образливе ставлення власника КП «СУБ «Митниця» до себе та своїх трудових прав.
Винним у не виплаті підприємством їй заробітної плати, вважає відповідача - Черкаську міську раду, як власника комунального підприємства, оскільки рада є одноосібним засновником комунального підприємства, а місцева громада в особі ЧМР є одноосібним власником майна, яке ще нещодавно було закріплене за підприємством, єдиним видом діяльності КП є комплексне обслуговування об'єктів та єдиним джерелом доходу були надходження за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.
Оскільки, рішенням виконкому ЧМР №1412 від 28 жовтня 2016 року був змінений перелік виконавців ЖКП населенню міста, і внаслідок реорганізації саме цього рішення комунальне підприємство залишилось без майна та без господарської діяльності, тобто наявний безпосередньо причинно-слідчий зв'язок між діями саме власника підприємства та не виплатою зарплати працівникам комунального підприємства при звільненні.
Наказом Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 грудня 2016 року із КП «СУБ «Митниця» стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 2186,59 гривень, однак до теперішнього часу судове рішення не виконане.
Крім того, Черкаська міська рада звільнила попереднього директора КП, а нового не призначає.
З метою захисту своїх порушених трудових прав ОСОБА_6 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із даним позовом та просила постановити судове рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів - Черкаської міської ради та Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради на свою користь середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 29 427,75 грн. (за період з 11 листопада 2016 року по 10 травня 2016 року, середній заробіток за 1 день - 239,35 грн.) та моральну шкоду в сумі 1000,00 грн.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 липня 2017 року позов ОСОБА_6 - задоволено частково.
Стягнуто з Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в загальній сумі 42108,00 грн. та на відшкодування моральної шкоди 500,00 грн., а усього 42608,00 грн.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Вирішено питання про судовий збір.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, вказує, що вона повністю погоджується з рішенням суду в частині визначення розміру сум, що належать їй до виплати, але не погоджується з висновком суду, що позовні вимоги до Черкаської міської ради є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції в частині розгляду позовних вимог до другого відповідача - Черкаської міської ради, припустився неповного встановлення обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, яке виразилося як в незастосуванні норм права, що підлягали застосуванню до спірних правовідносин, так і в застосуванні ряду норм права всупереч їх змісту, у зв'язку із чим ОСОБА_6 просила змінити рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 липня 2017 року, а саме стягнути солідарно із КП «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради та Черкаської міської ради на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 42 108,00 грн. та відшкодування моральної шкоди 500,00 грн., а всього 42 608,00 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга, подана ОСОБА_6 підлягає відхиленню, виходячи із наступного.
Згідно вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
При розгляді даної справи суд правильно встановив факти, відповідні їм правовідносини, постановив рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права, ґрунтується на зібраних по справі доказах, оцінивши які в сукупності, суд першої інстанції прийшов до аргументованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_6
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку, а також моральної шкоди саме з КП «СУБ «Митниця» Черкаської міської ради, як з роботодавця позивачки.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається із наявних матеріалів справи, ОСОБА_6 працювала на посаді інженера в КП «СУБ «Митниця».
Відповідно до наказу № 354-к від 11 листопада 2016 року ОСОБА_6 було звільнено з роботи 11 листопада 2016 року за п. 5 ст. 36 КЗпП України, в порядку переведення в КП «Соснівську службу утримання будинків» за угодою між керівниками, згідно листа за № 1453 від 11 листопада 2016 року. (а.с. 11)
В той же день позивачці була видана копія наказу про звільнення та трудова книжка, однак на момент звільнення ОСОБА_6, їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата за листопад 2016 року в сумі 2186,59 грн., що стверджується довідкою КП «СУБ «Митниця» № 100 від 09 грудня 2016 року. (а.с. 8), яка була стягнута на користь позивачки судовим наказом, виданим Придніпровським районним судом м. Черкаси 15 грудня 2016 року /а.с.12/.
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_6 ставила питання щодо стягнення на її користь в солідарному порядку середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а також моральної шкоди із обох відповідачів - Черкаської міської ради та КП «СУБ «Митниця» Черкаської міської ради із посиланням на те, що лише Черкаська міська рада, як власник КП «СУБ «Митниця» Черкаської міської ради зможе фактично забезпечити виконання прийнятого судом рішення по суті та здійснити виплати належних їй коштів, які вчасно не були виплачені з вини КП «СУБ «Митниця».
Пунктом 1.2 Статуту КП «СУБ «Митниця» передбачено, що власником та одноосібним засновником підприємства є територіальна громада міста Черкаси в особі Черкаської міської ради. (а.с.44)
Також визначено, що відповідно до способу утворення дане підприємство є унітарним (п. 1.4.), комерційним та діє з метою отримання прибутку (п. 1.5.).
Згідно з п.1.8. Статуту підприємство має статус юридичної особи з моменту державної реєстрації, має самостійний баланс, а відповідно до п.1.6 Статуту підприємство здійснює свою діяльність на принципах господарського розрахунку, власного комерційного ризику, бюджетного фінансування цільових програм прийнятих Черкаською міською радою, з правом найму працівників.
За положеннями ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном, учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом, особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації.
Частиною 1 ст. 176 ЦК України передбачено, що держава, ОСОБА_7 Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що посилання ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на те, що на даний час підприємство КП «СУБ «Митниця» Черкаської міської ради існує формально, оскільки не має сфери діяльності, керівництва, трудового колективу, місцезнаходження та основних фондів, не є правовою підставою для скасування /зміни/ рішення суду першої інстанції та стягнення на користь позивачки визначених рішенням суду першої інстанції виплат з КП «СУБ «Митниця» та Черкаської міської ради в солідарному порядку.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Черкаська міська рада не є роботодавцем, з яким позивачка ОСОБА_6 перебувала у трудових відносинах, оскільки міською радою, в межах повноважень визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконувались владні функції, що характеризуються наданням різноманітних управлінських послуг вказаному підприємству та справлянням на нього владного впливу в рамках публічно-правових відносин.
Трудовим законодавством солідарна відповідальність у трудових спорах за вимогами, визначеними позивачем до відповідачів, взагалі не передбачена і з цього приводу суд першої інстанції у своєму рішенні навів відповідні обґрунтування та доводи.
В порушення вимог статті 60 ЦПК України, яка покладає обов'язок на кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, із сторони ОСОБА_6 на адресу суду не було надано будь-яких об'єктивних, переконливих доказів про наявність підстав щодо обґрунтованості заявлених нею вимог щодо солідарного обов'язку відповідальності КП «СУБ «Митниця» та Черкаської міської ради по виплаті позивачці сум середнього заробітку за час затримки у виплаті заробітної плати та моральної шкоди.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Підстав для скасування або зміни постановленого судом першої інстанції рішення колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Черкаської міської ради, Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди - відхилити, зазначене рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :