06.10.2017 Справа № 756/9557/17
Унікальний №756/9557/17
Провадження №3/756/5204/17
«06» жовтня 2017 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Яценко Н.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 09 липня 2017 року №160645 ОСОБА_1 09.07.2017 року о 03 год 10 хв. в м. Києві по вул. Північна, 50 керував автомобілем «Дачія» д.н. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, сповільненість мови, від проходження на стан сп'яніння водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КпАП України.
В судовому засіданні водій ОСОБА_1 свою вину не визнавав, суду пояснював, що в наркотичному стані він не перебував та на підтвердження надав сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду. Окрім того в судовому засіданні 06.10.2017 року, суду надав копію протоколу, що не відповідала оригіналу, а саме в копії не вказано, яку саме частину статті 130 КпАП України ним порушено. Також зазначав, що автомобіль працівники поліції в нього не вилучали та не роз'яснювали, що за відмову пройти медичний огляд передбачена відповідальність .
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 7 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (Інструкція), не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також внесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Як вбачається з врученої ОСОБА_1 копії протоколу про адміністративне правопорушення №160645, яка зокрема підписана останнім, у протоколі не вказана частина, за яку передбачена відповідальність. Проте, в наданому суду оригіналі протоколу частина статті 130 КУпАП зазначена, що свідчить про невідповідність копії протоколу самому оригіналу.
У справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) ТА «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно ст. 130 КпАП України відповідальність за цією нормою настає, зокрема, у випадку керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, або у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Таким чином зазначена норма встановлює презумпцію знаходження водія у стані алкогольного (наркотичного, тощо) спяніння, якщо останній відмовився пройти медичний огляд у встановленому законом порядку.
Порядок проведення огляду на стан спяніння встановлений ст. 266 КпАП України та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року.
Відповідно до положень ч.2 ст. 266 КпАП України, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності свідків. Також, відповідно до ч.3 ст. 266 КпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, огляд проводиться працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 розділу 1 та п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 09.11.2015 року (далі Інструкція) огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно з п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КпАП України.
З наданих суду доказів, а саме з відео, не можливо встановити, що працівники поліції пропонували водію пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Стаття 265-2 КпАП України передбачає, що у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частиною першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, статтями 121-1,122-5, 126, частиною першою, другою третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник відповідного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Однак, як слідує з матеріалів справи, маючи підозру про перебування особи у стані наркотичного сп'яніння транспортний засіб не вилучався.
З урахуванням викладеного, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУПА.
Керуючись ст.ст.245,247,280,283,284 КУпАП, суд,-
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня її постановлення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання три місяці, з дня набрання постановою законної сили.
Суддя