Справа № 754/823/17
"18" жовтня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.
при секретарі Гноілек М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за актом порушення,-
Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось з позовом до Деснянського районного суду м. Києва у якому просить стягнути із ОСОБА_1 борг за не обліковану електричну енергію в сумі 8 116,42 грн. та судовий збір в сумі 1 378 грн. 00 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за адресою мешкання ОСОБА_1: АДРЕСА_1 ПАТ «Київенерго» здійснює постачання електроенергії, відповідач є споживачем вказаних послуг.
За вказаною адресою 19.02.2016 року представниками ПАТ «Київенерго» було виявлено порушення, а саме самовільне підключення електроустановок до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку та відсутність пломби енергопостачальної організації на клемній кришці приладу обліку електроенергії. На підставі виявленого порушення було складено акт порушень № 44903.
У відповідності до вимог Правил користування електроенергією для населення відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією. Комісією було встановлено, що акт складено правомірно.
Відповідно до п. 3.5 Методики за формулою 2.7 проведено розрахунок вартості електроенергії, спожитої з порушенням Правил користування електроенергією для населення на суму 8 116,42 грн., яка станом на 01.12.2016 року відповідачем не сплачена.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16.02.2017 року цивільну справу передано для розгляду за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва (а.с. 54).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, представник ПАТ «Київенерго» Власенко О.В. суду подала заяву у якій просить провести розгляд справи у її відсутності, вказала, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, у зв'язку з чим судом з урахуванням заяви представника позивача вирішено справу розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідача і відповідно ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за яким ПАТ «Київенерго» здійснює постачання електроенергії до квартири відповідача.
Згідно п. 3 Правил користування електричною енергією для населення затверджених постановою Кабінету міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і електропостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки можуть виникати із договорів та інших правочинів, чи безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 3 Закону України «Про електроенергетику» визначено, що відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Так, взаємовідносини між громадянами (фізичними особами - споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками, у тому числі порядок укладення договорів, порядок розрахунків за спожиту електричну енергію; права, обов'язки і відповідальність енергопостачальника та споживача електричної енергії регулюються відповідно до Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі по тексту - Правила).
Відповідно до п. 42 Правил, побутовий споживач електричної енергії, серед іншого, зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження засобів обліку і пломб на них у разі розміщення засобу обліку в квартирі або на іншому об'єкті побутового споживача; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.
Як убачається із матеріалів справи, за адресою відповідача 19.02.2016 року представниками ПАТ «Київенерго» було виявлено порушення ст. ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», пунктів 9, 18, 32 Правил, а саме: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку та відсутність пломби електропередавальної організації на клемній кришці розрахункового засобу обліку електроенергії. На підставі виявленого порушення було складено акт порушень № 44903 (а.с. 14-22).
Відповідно до п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі відмови споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення).
У складеному співробітниками позивача акті про порушення від 19.02.2016 року зазначено про те, що засідання комісії постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводитися 21.03.2016 року (а.с. 14 зв.).
Засідання комісії по розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією щодо ОСОБА_1 було проведено у відсутності відповідача та оформлене протоколом № 717 від 28.03.2016 року (а.с. 28).
Відповідно до п. 3.5 Методики за формулою 2.7 було проведено розрахунок вартості електроенергії, спожитої з порушенням Правил користування електроенергією для населення на суму 8 879,78 грн., у тому числі по акту в сумі 8 116,42 грн., яка ОСОБА_1 сплачена не була.
З проведеного позивачем розрахунку убачається, що нарахування здійснені за період з 21.08.2015 року по 19.02.2016 року, тобто за 183 дні (а.с. 27).
Відповідачем подавались заперечення на позов (а.с. 43, 44), до яких долучено Акт від 12.02.2015 року, затверджений начальником ЖЕК-310, складений за зверненням мешканця АДРЕСА_2 стосовно незадовільної роботи електролічильника, у якому зазначено про те, що комісійно інженером та електромонтером ЖЕК-310 було виявлено за вказаною адресою, що у зв'язку з ремонтними роботами знята пломба з електролічильника, лічильник не працює, напруга подана без обліку, сторонніх підключень не виявлено (а.с. 45).
Із матеріалів справи також убачається, що ОСОБА_1 26.04.2016 року зверталася до ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» із письмовою заявою у якій просила дати пояснення з приводу акту порушень № 44903 від 19.02.2016 року, при цьому зазначивши, що квартира була придбана 28.10.2013 року, а з 2014 року лічильник не працював, вона викликала електрика з ЖЕКу, останній давав заявку на заміну, на комісію за три роки не викликали, попереджень не надходило, про заміну лічильника ніхто не попереджав. Також у поданій заяві просила притягнути винних осіб до відповідальності (а.с. 33).
Ще відповідач зверталась до позивача із заявою від 12.10.2016 року з повідомленням про те, що при купівлі квартири вона не перевіряла чи електролічильник працював, заявку на заміну електролічильника вона подавала до ЖЕКу, при цьому також запитувала чому з лютого 2015 року працівники ПАТ «Київенерго» не бачили, що електролічильник не працює (а.с. 35).
Проте вказані звернення ОСОБА_1 та викладені у них пояснення суд не може прийняти до уваги, як підстави для відмови у задоволенні позову, оскільки відповідачем не було дотримано нижче вказаних вимог Правил користування електроенергією для населення, крім того, співробітники ЖРЕО не є працівником ПАТ «Київенерго» та до компетенції ЖРЕО не входить заміна приладів обліку електропостачання.
Зокрема, пунктом 7 Правил передбачено, що для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об'єкт побутового споживача до електропостачальника.
Засіб обліку встановлюється відповідно до вимог правил улаштування електроустановок. Засіб обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника (п. 10 Правил).
Пунктом 16 Правил визначено, що у разі сумніву побутового споживача у правильній роботі засобу обліку він може звернутися до енергопостачальника для проведення експертизи. Після оплати побутовим споживачем вартості робіт енергопостачальник протягом 20 днів проводить експертизу.
Споживання електричної енергії без засобів обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами (п. 9 Правил).
Відповідно п. 18, 32 Правил, якщо виникає необхідність тимчасового використання електричної енергії для виконання побутовим споживачем робіт протягом декількох годин або діб і встановлення засобу обліку недоцільно або неможливо, побутовий споживач повинен звернутися за відповідним дозволом на тимчасове безоблікове використання електричної енергії до енергопостачальника та укласти з ним відповідний договір. У договорі зазначаються величина підключеної потужності (за паспортними даними струмоприймачів), кількість днів безоблікового користування на місяць та годин на добу. Договір підписується енергопостачальником та побутовим споживачем.
У разі необхідності використання електричної енергії без встановлення засобу обліку (для виконання тимчасових робіт) побутовий споживач оплачує спожиту електричну енергію на підставі договору про тимчасове безоблікове користування електричною енергією, який оформляється під час отримання побутовим споживачем відповідного дозволу енергопостачальника.
За вимогами ч. ч. 1, 3, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У спростування вищевказаного відповідачем суду будь яких доказів не надано.
Отже, враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню, так як знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно ст. 88 ЦПК України також необхідно стягнути з відповідача на користь позивача сплачений останнім судовий збір в дохід держави в сумі 1 378 грн. 00 коп. (а.с. 6, 7)
Керуючись Законом України «Про електроенергетику», ст. ст. 4, 11, 526, 714 ЦК України, п. п. 3, 7, 9, 10, 16, 18, 32, 42, 48, 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. № 562, ст. ст. 1, 4, 10, 11, 15, 58, 60, 88, 169, 174, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за актом порушення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» заборгованість за актом порушення № 44903 від 19.02.2016 року в сумі 8 116 (вісім тисяч сто шістнадцять) грн. 42 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» судовий збір в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дніпровського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя