1-кс/754/2273/17
Справа № 754/10796/17
Іменем України
19 жовтня 2017 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Деснянського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 про часткове задоволення клопотання від 09.08.2017 року, -
ОСОБА_3 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову слідчого СВ Деснянського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 про часткове задоволення поданого нею 09.08.2017 року клопотання, посилаючись на те, що в провадженні СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №1201410003002035 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 190 КК України.
Заявник стверджувала, що є потерпілою у вищевказаному кримінальному провадженні та 02.08.2017 року подала слідчому СВ Деснянського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 клопотання від 01.08.2017 року про забезпечення низки слідчий дій і заходів, в тому числі забезпечення оголошення підозри особі достовірно встановленій, саме до якої і триває вже не один рік вказане кримінальне провадження.
Вказане клопотання подано тому, що в дійсності кримінальне провадження довго тривало і на цей час продовжує існувати неефективно, чисто формально, без забезпечення потрібних слідчих дій і заходів, які скаржник зазначила як необхідні у вказаному кримінальному провадженні №1201410003002035, з грубими порушеннями термінів на його ведення, при грубих порушеннях вже і останнім слідчим тієї ж самої слідчої структури ОСОБА_4 норм процесуального і матеріального права з метою умисного затягування слідства, вірогідно при наявності і собі якоїсь неправомірної вигоди від не притягнення до законної кримінальної відповідальності ОСОБА_5 .
В передостанній день права на оскарження бездіяльності слідчого заявник вже оскаржувала бездіяльність слідчого або по не розгляду клопотання взагалі, або на не повідомлену скаржнику на той час постанову про часткову відмову у задоволенні клопотання.
Після подачі скарги до її розгляду по суті 17.08.2017 року заявник отримала постанову слідчого ОСОБА_4 , датовану 09.08.2017 року, про часткове задоволення її скарги.
Отже, вбачається, що питання викладені в клопотанні від 02.08.2017 року не вирішені, тому вона вимушена подати скаргу, на протизаконну частково відмовну постанову слідчого СВ Деснянського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 .
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 наполягала на задоволені поданої скарги, за наведених в ній обставин. Суду пояснила, що на даний час слідчим СВ Деснянського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 не оголошено підозру ОСОБА_5 , не направлено обвинувального акта до суду, а також не проведено ряд слідчих дій. Викладене, на думку заявника, утворює бездіяльність слідчого органу, якому доручено здійснення досудового розслідування, отже такі дії слідчого підлягають оскарженню до слідчого судді за ч. 1 ст. 303 КПК України.
Слідчий СВ Деснянського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду скарги повідомлявся завчасно та належним чином. Надав до суду матеріали кримінального провадження за №1201410003002035 внесеного до Єдиного реєстру досудових 28.02.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 190 КК України.
В судове засідання, що було призначене на 19.10.2017 року Київська місцева прокуратура №3 уповноваженого представника не направили.
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження за №1201410003002035 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2014 року, докази, слідчим суддею встановлені наступні обставини.
За ч.1ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
-1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
-2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;
-3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
-4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним його захисником чи законним представником;
-5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим особою якій відмовлено у визнанні потерпілою;
-6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки передбачені законом;
-7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
-8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу,підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Статтею 303 КПК України визначений вичерпний перелік дій, рішень та бездіяльність, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Судом встановлено, що в провадженні СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №1201410003002035 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до правоохоронних органів звернулась ОСОБА_3 із заявою про те, що ОСОБА_5 не виконує рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27.11.2012 року про стягнення на її користь грошових коштів в сумі 35342,00 грн. Крім того, 18.07.2010 ОСОБА_5 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_3 шахрайськими діями заволодів коштами в сумі 4000,00 дол. США, які належать останній.
Заявником 02.08.2017 року подано до СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві клопотання про забезпечення проведення слідчих дій та заходів. Зокрема, у вказаному клопотанні заявник, окрім інших вимог в частині яких клопотання задоволено, просила негайно вручити ОСОБА_5 повідомлення про підозру, та звернутися до слідчого судді з клопотанням про застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжних заходів (тримання під вартою), з метою забезпечення проведення досудового розслідування.
Постановою слідчого СВ Деснянського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 від 09.08.2017 року в задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201410003002035 в частині оголошення підозри ОСОБА_5 - відмовлено, в іншій частині клопотання задоволено.
Так, у вказаній постанові слідчий вказує на те, що на даний час місце знаходження ОСОБА_5 не встановлено, а також на даний час не проведене повне, об'єктивне, неупереджене досудове розслідування у зв'язку з чим на даний час повідомлення про підозру ОСОБА_5 оголосити неможливо.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Слід зазначити, що процедура здійснення повідомлення про підозру прописана у главі 22 КПК України.
Главою 22 КПК України регламентовано порядок повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та приписами ст. 276 Кодексу передбачено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Статтями 277 та 278 КПК України унормовано вимоги щодо змісту письмового повідомлення про підозру та порядку вручення письмового повідомлення про підозру. Так, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст. 279 КПК України).
Відповідно до ч. 1ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Статтею 110 КПК України передбачено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови.
Таким чином, системний аналіз указаних приписів законодавства указує на те, що повідомлення про підозру є процесуальною дією органу досудового розслідування, яка полягає зокрема у отриманні органом досудового розслідування за його доводами достатнього обсягу доказового матеріалу для повідомлення особі про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення. При цьому законодавством не визначено порядку зобовязання слідчого скласти та вручити підозру конкретній особі, а обґрунтованість підозри не може бути предметом дослідження слідчого судді, оскільки у нього відсутні повноваження для надання оцінки повноти і всебічності пред'явленої підозри, що є прерогативою суду при судовому розгляді кримінального провадження або органу досудового розслідування при вирішенні питання про закриття кримінального провадження, з огляду на що у слідчого судді відсутні підстави для зобов'язання слідчого вчинити заявлені скаржником у поданому нею клопотанні дії.
Згідно ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
З огляду на зазначене слід визнати недостатньо обґрунтованими доводи заявника щодо бездіяльності слідчого СВ Деснянського УП ГУНП України в м. Києві ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №1201410003002035, а саме щодо не оголошення підозри ОСОБА_5 , у зв'язку з чим у задоволені скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.220, 221, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Деснянського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 про часткове задоволення клопотання від 09.08.2017 року - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено о 9.05 год. 25 жовтня 2017 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1