Справа № 564/1978/17
25 жовтня 2017 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя Левчук В.В.
секретар судового засідання Здибель І.О.
за участю:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №564/1978/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
ОСОБА_1 звернулась до Костопільського районного суду Рівненської області з позовною до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог, вказує на те, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейне життя та обов'язки, постійні сварки. Після одруження, сімейні відносини фактично тривали всього три місяці, після чого постійно проживали окремо. Відповідач не приймає участі у вихованні дитини та не бачив дитину вже протягом шести місяців. В зв'язку з тим, що дитина досягла однорічного віку, позивач звернулась із позовною заявою про розірвання шлюбу.
Позивач у судове засідання не з'явилася. У своїй позовній заяві просить суд розглядати справу за її відсутності, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, телефонограммою повідомив суд, що не може з'явитись у судове засідання, просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно приписів ч.4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Згідно свідоцтва про шлюб серії І-ГЮ №114234 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Костопільського районного управління юстиції у Рівненській області, 05.03.2016 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про що складено відповідний актовий запис за №40 /а.с.4/.
Сторони від шлюбу мають спільну доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ГЮ №263716 виданим Костопільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області /а.с.5/.
Відповідач не скористався своїм правом на подання заперечень на позовну заяву.
Згідно позовної заяви, дитина проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні, що не заперечується відповідачем.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Стаття 24 СК України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що сторони не підтримують подружні стосунки, спільне господарство не ведуть, не бажають надалі підтримувати шлюбні відносини і зберегти шлюб, доказів іншого суду не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та їх малолітньої дитини, що у відповідності до положень ст.112 СК України є підставою для розірвання шлюбу.
Суд не вбачає підстав для надання сторонам строку на примирення.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено 640 грн. судового збору, що підтверджується квитанцією №0.0.858361585.1 від 26.09.2017 року /а.с.1/. Таким чином, витрати по сплаті судового збору в сумі 640 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 197, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 05.03.2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Костопільського районного управління юстиції у Рівненській області, актовий запис №40.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії МЮ номер 423592, РНОКПП: НОМЕР_1) 640 /шістсот сорок/ грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяОСОБА_5