Справа №560/1198/17
24 жовтня 2017 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Оборонової І.В.,
за участю секретаря Волкодав А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Дубровицького району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно за законом,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Дубровицького району Рівненської області та просить визнати за нею право власності на одноповерховий житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, який розташований в с. Кривиця по вулиці Шкільна, 16, Дубровицького району Рівненської області, згідно технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, як за спадкоємцем за законом після смерті її батька ОСОБА_3, який помер 11 серпня 2005 року.
Свої вимоги мотивує тим, що після смерті її батька ОСОБА_3, залишилось спадкове майно, а саме: одноповерховий житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, який розташований в с. Кривиця по вулиці Шкільна, 16, Дубровицького району Рівненської області. Заповіту на вищевказане нерухоме майно немає. Позивач є спадкоємцем по закону першої черги, однак, отримати свідоцтво про право на спадщину вона не може, так як відсутні правовстановлюючі документи, які підтверджують належність будинку померлому батьку.
До початку розгляду справи від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Від відповідача ОСОБА_2 сільської ради до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги визнають.
Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії 1-ГЮ №005793 від 12 серпня 2005 року, ОСОБА_3 помер 11 серпня 2005 року (а.с.8).
Відповідно до частини 4 статті 25 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України, однією із підстав припинення права власності є смерть власника.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України. право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою.
Згідно із статтею 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 заповіту не склав, а тому право на спадкування після його смерті згідно статті 1223 Цивільного кодексу України, здійснюється за законом.
Відповідно до статті 1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
За положеннями статті 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивач ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії ІІІ-УР №017293 від 05 лютого 1962 року (а.с.4) та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб за №00017640655 від 09 лютого 2017 року (а.с.5).
Згідно виписки з погосподарської книги від 06 лютого 2017 року №176, виданої ОСОБА_2 сільською радою Дубровицького району Рівненської області, в погосподарській книзі №4, особовий рахунок №04-0216-1, будинок №16 по вул. Шкілька в с. Кривиця, Дубровицького району Рівненської області, рахується за ОСОБА_3 (а.с.6).
Як вбачається із довідки №233 від 09 лютого 2017 року, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Дубровицького району Рівненської області, ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Разом із ним були зареєстровані та проживали: дружина - ОСОБА_4 (з 12 лютого 1936 року по18 лютого 2007), дочка - ОСОБА_1 (з 27 січня 1962 року по даний час) (а.с.9).
Відповідно до частини 3 статті 1268 Цивільного Кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини 1 статті 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Позивач звернулася до нотаріуса, однак довідкою від 22 серпня 2017 року №334/01-09, виданою приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_5, у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок з надвірними будівлями, який належав померлому (а.с.11).
Для вироблення технічної документації на спадковий житловий будинок, позивач звернулася ФОП ОСОБА_6, яким станом на 10 січня 2017 року було видано технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок №16 по вул. Шкільна в селі Кривиця, Дубровицького району Рівненської області на ім'я ОСОБА_7 (а.с.13-15).
Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 “Про судову практику у справах про спадкування”, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до статті 1299 Цивільного кодексу України, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
Процедуру державної реєстрації права власності на нерухоме майно визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703, відповідно до пункту 2 якого, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус, як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно за №37058380 від 13 вересня 2017 року, ОСОБА_1 було відмовлено в державній реєстрації права приватної власності на житловий будинок, який розташований по вул. Шкільна, 16 в селі Кривиця, Дубровицького району Рівненської області ( а.с.12).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", рішення суду, що набрало законної сили є однією з підстав для реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.
Обставини, які б вказували, що ОСОБА_3 при житті набув або володів житловим будинком з господарськими будівлями, який розташований по вулиці Шкільна, 16, в с. Кривиця, Дубровицького району Рівненської області неправомірно, або, що на нього окрім позивача в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, в суді не встановлено. Отже, суд приходить до висновку про визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на вищевказаний житловий будинок в порядку спадкування за законом.
За таких підстав, суд переконується в тому, що позивач, згідно норм спадкового права, стала власником спадкового майна померлого і набула права власності на нього.
Керуючись частиною 4 статті 25, пунктом 11 частини 1 статті 346, статтями 328, 392, 1217, 1223, 1258, 1261, частиною 3 статті 1268, статтями 1296, 1297 Цивільного кодексу України, статтями 10, 60, 159, 212, 213-215, 292, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на одноповерховий житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, який розташований в с. Кривиця по вулиці Шкільна, 16, Дубровицького району Рівненської області, згідно технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, як за спадкоємцем за законом після смерті її батька ОСОБА_3, який помер 11 серпня 2005 року.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд з поданням апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно:
Суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_8