Справа № 219/8168/17
Провадження № 2/219/3751/2017
17 жовтня 2017 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Брежнева О.А.
за участю секретаря Котинської А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Бахмут цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання особи, втративши право користування житловим приміщенням, мотивуючи свої вимоги тим, що у відповідності до договору купівлі-продажу вона є власником будинку № 35 по вул. Матросова, м. Часів Яр, Донецької області. Відповідачі значаться зареєстрованими в будинку, який належить їй, та які житловим приміщенням не користуються та сплату комунальних послуг не проводять. Відповідачі виїхали за межі країни в липні 2014 року і до теперішнього часу адреса їх перебування їй не відома, з того часу до місця реєстрації вони не приїжджали. На даний час у зв'язку із наявністю реєстрації відповідачів у будинку, вона вимушена нести додаткові витрати з оплати житлово-комунальних послуг, та на даний час не має можливості оформити субсидію в УПСЗН, у зв'язку з чим вимушений звернутися до суду. Просить позов задовольнити.
У судове засідання позивач не з'явився, представник позивача надавши суду заяви про розгляд справи у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує, просить позов задовольнити.
В судове засідання відповідачі не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, повідомлення про причини неявки, а також ніяких пояснень і заперечень щодо заявлених позовних вимог та клопотання про відкладення розгляду справи від них не надходило, тому враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд відповідно до ч. 1 ст.224 ЦПК України вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.
На підставі ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд перевірив матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що згідно копії договору купівлі-продажу житлового будинку від 30 червня 2017 року (а.с.16-17) ОСОБА_1 купила у ОСОБА_2 житловий будинок за №35, що знаходиться по вул. Матросова в м. Часів Яр, Бахмутського району, Донецької області.
Відповідно до довідки (а.с.18) позивач є власником будинку №35, що знаходиться по вул. Матросова у м. Часів Яр, де відповідачі прописані.
Згідно акту від 20 липня 2017 року (а.с.23) ОСОБА_2, ОСОБА_3 фактично не проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2014 року і по теперішній час.
Згідно зі ст. 64 ЖК України член сім'ї наймача має такі ж права у тому числі - право користування житловою площею, як і наймач, членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Частиною 1 статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з частиною 1 статті 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, статей 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Беручи до уваги, що факт відсутності відповідача у вищезазначеній квартирі понад рік знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а відповідач не надав суду доказів того, що перестав користуватися квартирою з поважних причин та має право на збереження за ним права користування цим житловим приміщенням, суд вважає, що за відповідачем не може бути збережено право користування житловим приміщенням.
Суд встановив, що позивач є власником будинку №35 по вул. Матросова в м. Часів Яр, Донецької області, відповідачі будинок звільнили добровільно та не проживають в ньому з 2014 року. Наявність реєстрації у будинку відповідачів порушує право власності позивача, а саме позбавляє його права розпоряджатись власним будинком на свій розсуд та перешкоджає йому у отриманні державної компенсації (субсидії) на жилого-комунальні послуги, а тому з урахуванням аналізу наданих доказів суд вважає позовні вимоги про визнання втративши право ОСОБА_2, ОСОБА_3 користування житловим приміщенням, обґрунтованими та вважає необхідним цей позов задовольнити.
На підставі викладеного, ст.ст.64 ЖК України, ст. 317, 321, 391 405 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 224, 225, 226 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованих за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - житловим будинком №35 по вул. Матросова в м. Часів Яр, Бахмутського району, Донецької області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя О.А.Брежнев