Справа № 319/1123/17
Провадження №2/319/547/2017
24 жовтня 2017 року смт. Більмак
Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Сіляєвої Н.І., за відсутності осіб, які беруть участь у справі, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Куйбишевського районного суду Запорізької області 08 вересня 2017 року звернулося ПАТ КБ "ПриватБанк" (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому зазначено, що сторони уклали договір б/н від 18 вересня 2013 року, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами банку", які викладені на банківському сайті, складають між нею та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту, сплаті відсотків та інших витрат і станом на 31.05.2017 року має заборгованість перед позивачем в сумі 20 058,31 грн., яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало ПАТ КБ "ПриватБанк" звернутися до суду з відповідним позовом.
Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від відповідача заперечень на позов, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило. Позивач не заперечує проти розгляду справи за відсутності його представника та можливості розгляду справи у заочному порядку. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути цивільну справу без присутності сторін та ухвалити заочне рішення.
За відсутності сторін, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється, що відповідає положенню ч.2 ст.197 ЦПК України.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
18 вересня 2013 року ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 уклали договір б/н, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.7-8).
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Пам'яткою клієнта" та "Тарифами банку" складають між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідно до ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Суд приходить до висновку, що між сторонами укладений кредитний договір від 18.09.2013 року, який по своїй суті є договором приєднання, відповідно до ст.634 ЦК України.
Відповідно до кредитного договору відповідач взяла на себе обов'язок повернути кредит, виплатити відсотки в розмірі 2,5 % в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту в строки, передбачені заявою, Умовами та правилами.
Згідно п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом № СП -2010-256 від 06.03.2010 року, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевищення платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до п. 1.1.5.25 Умов та правил надання банківських послуг, за несвоєчасну оплату послуг, передбачених цим договором, Умовами і Правилами клієнт платить банку по кожному випадку порушення пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.
Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобовязань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Відповідач отримала кредитні кошти, однак своєчасно не сплатила позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами згідно з умовами договору, що має відображення в розрахунку заборгованості за договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 31.05.2017 року за ОСОБА_1 наявна заборгованість в розмірі 20 058,31 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом - 296,22 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 14 730,74 грн., заборгованість за пенею та комісією - 3 600 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 931,35 грн. (а.с.6).
У відповідності до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Вимогами ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною.
Як вбачається з положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно вимог ст.ст.526, 530, 611, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не пропустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст.ст. 546, 549, 551 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням та задатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути сума, рухоме та нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року в справі №6-2003 цс15.
Умовами та правилами надання банківських послуг сплата пені та штрафу передбачені за порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, тобто за одне й те саме порушення.
Таким чином позов в частині стягнення з відповідача 1 431,35 грн. штрафу не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.ст.10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Відповідно до ст.ст.59, 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши до суду належні та допустимі докази на їх підтвердження, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатила своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, іншими зобов'язаннями згідно з умовами договору, і має відображення в розрахунку заборгованості за договором, який відповідачем не спростовується, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 18 626,96 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом - 296,22 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 14 730,74 грн., заборгованість за пенею та комісією - 3 600 грн..
Оскільки позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" щодо стягнення заборгованості задоволені частково, тому суд в порядку ст.88 ЦПК України має підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім судових витрат по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 485,82 грн. (1 600 грн. х 18 626,96 грн. / 20 058,31 грн.).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 612, 623, 1054 ЦК України, ст.10, 11, 57-61, 88, 208, 209, 212- 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця реєстрації: 71052, Запорізька обл., Більмацький район, с. Ланцеве, вул. Набережна, 144, ІПН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором б/н від 18.09.2013 року у розмірі 18 626,96 грн., яка складається з сум: заборгованість за кредитом - 296,22 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 14 730,74 грн., заборгованість за пенею та комісією - 3 600,00 грн.; а також судові витрати в сумі 1 485,82 грн., а всього 20 112 (двадцять тисяч сто дванадцять) грн. 78 коп..
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції -Куйбишевський районний суд Запорізької області, який ухвалив оскаржуване рішення, шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: В.М.Ходько