"19" жовтня 2017 р. Справа № 922/3270/15
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Шутенко І.А.,
при секретарі Кладько А.С.,
за участю представників:
апелянта - не з'явився,
боржника - ОСОБА_1 на підставі довіреності №234 від 20.04.2017,
ліквідатор - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПУМБ", м. Київ (вх.№2469 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.02.2017 у справі №922/3270/15
за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків
про визнання банкрутом
Постановою господарського суду Харківської області від 07.07.2015 фізичну особу ОСОБА_3 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Бідну О.І.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.02.2017 у справі №922/3270/15 (суддя Швидкін А.О.) затверджено звіт ліквідатора арбітражного керуючого Бідної О.І. про закінчення ліквідаційної процедури фізичної особи ОСОБА_3; ухвалено, що вимоги кредиторів, які не задоволені за недостатністю майна банкрута фізичної особи ОСОБА_3 вважати погашеними; звільнено ОСОБА_3 від подальшого виконання зобов'язань перед ФОП ОСОБА_5, що виникли на підставі договору поруки б/н від 20.01.2009; звільнено ОСОБА_3 від подальшого виконання зобов'язань перед ФОП ОСОБА_6, які виникли на підставі договору поставки товарів від 15.11.2008 №24; звільнено ОСОБА_3 від подальшого виконання зобов'язань перед ЗАТ "Перший Український Міжнародний Банк" за кредитним договором №5936420 від 20.12.2007; звільнено ОСОБА_3 від подальшого виконання зобов'язань перед Акціонерним комерційним банком "Індустріалбанк" за кредитним договором № KRA/0300/207/07 від 22.05.2007; звільнено ОСОБА_3 від подальшого виконання зобов'язань перед ВАТ "Райффайзен банк Аваль" за кредитним договором №014/1179/74/1433 від 26.07.2007; звільнено ОСОБА_3 від подальшого виконання зобов'язань перед ВАТ банк "РНС" за кредитним договором №S011.0000943 від 11.02.2008; звільнено ОСОБА_3 від подальшого виконання зобов'язань перед Акціонерним комерційним банком "Райффайзен Банк Україна" за кредитним договором №СL-006/1283/2006 року від 06.10.2006 та за кредитним договором №PLЗ-006/1282/2006 від 03.10.2006; припинено підприємницьку діяльність фізичної особи ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 26.04.2000, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця в ЄДР 21030170000031263, місце проживання : АДРЕСА_1, 61000; припинено провадження у справі; зобов'язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 26.04.2000 року, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця в ЄДР 21030170000031263, місце проживання : АДРЕСА_1, 61000, та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття фізичної особи - підприємця з обліку.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "ПУМБ" (надалі - Банк) звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині пункту 5 щодо звільнення боржника від подальшого виконання зобов'язань перед ЗАТ "Перший Український Міжнародний Банк" за кредитним договором №5936420 від 20.12.2007.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує, що Банк має до ОСОБА_2 вимоги за зобов'язаннями, що не пов'язані з її підприємницькою діяльністю, оскільки отримала кредитні кошти від Банку за кредитним договором №5936420 від 20.12.2007 як фізична особа з цільовим призначенням "для придбання нерухомості", а не для здійснення підприємницької діяльності; вважає, що особисті зобов'язання фізичної особи, які не пов'язані з її підприємницькою діяльністю, не припиняються внаслідок затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу і припинення суб'єкта підприємницької діяльності у процедурі банкрута; апелянта не було залучено до участі у справі про банкрутство.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 прийнято апеляційну скаргу до провадження.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.09.2017, у зв'язку з відпусткою судді Бородіної Л.І., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.
У зв'язку зі зміною складу колегії суддів у даній справі відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення", перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору розпочинається знов.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.10.2017, у зв'язку з відпусткою судді Плахова О.В., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Шутенко І.А.
Колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку.
19.10.2017 апелянтом подано до апеляційного господарського суду заяву (вх.№10599) про відкладення розгляду скарги на іншу дату, посилаючись на зайнятість представника апелянта в іншому судовому засіданні.
Боржником подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№10628), вважає, що Банк знав, що триває процедура банкрутства ФОП ОСОБА_3, у заяві про банкрутство боржником була вказана адреса Банку, що зазначена в кредитному договорі, проте, запити ліквідатором надсилались на вірну адресу Банку; за твердженням боржника, під час укладання кредитного договору з Банком боржник вказувала, що вона є фізичною особою-підприємцем та видами діяльності позичальника є, зокрема здавання в оренду власного нерухомого майна.
У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 19.10.2017 представник боржника оголосив відзив на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 13.02.2017 - без змін.
Також представник боржника зазначив, що він не заперечує проти клопотання апелянта про відкладення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні представника боржника, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні; такою обставиною, зокрема є нез'явлення в засіданні представників сторін, інших учасників судового процесу.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що нез'явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою перенесення розгляду справи на інший строк, а також не перешкоджає розгляду справи по суті, про що учасники провадження у справі про банкрутство були повідомлені ухвалою суду від 14.09.2017.
Подану заяву про відкладення розгляду скарги апелянт обґрунтовує зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні.
Колегія суддів звертає увагу, що апелянт не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з положеннями статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, з огляду на статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, учасники провадження у справі про банкрутство належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги (т.2 а.с.103-115), апелянтом в обґрунтування заяви про відкладення розгляду скарги не надано належних та допустимих доказів неможливості заміни його представника іншим представником, як і неможливості розгляду скарги без участі представника апелянта, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє клопотання апелянта про відкладення розгляду скарги та вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, в червні 2015 року ФОП ОСОБА_2 звернулась до місцевого господарського суду із заявою про визнання її банкрутом.
Відповідно до статті 90 Закону про банкрутство, підставою для визнання фізичної особи банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або виконати обов'язок із сплати обов'язкових платежів.
Заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи може бути подана в господарський суд фізичною особою, який є боржником, або його кредиторами.
Як зазначає у заяві боржник, вона здійснює підприємницьку діяльність (проте не зазначено яку саме) та набула статусу суб'єкта підприємницької діяльності, посилається на наявність свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 26.04.2000, місце проведення державної реєстрації - Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація, номер запису про включення відомостей про ФОП до ЄДР 2 103 001 0001 031263 (копія свідоцтва у матеріалах справи відсутня).
У матеріалах справи відсутній витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; судом першої інстанції не досліджувалось, яку саме підприємницьку діяльність здійснювала ОСОБА_2
Згідно відомостей з офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch, місцезнаходженням реєстраційної справи боржника є Дворічанська районна державна адміністрація Харківської області; перебувала на обліку у Державній податкові інспекції У Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
Як вказує боржник, вона має зобов'язання, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності перед ФОП ОСОБА_5 на загальну суму 2 280, 00грн та ФОП ОСОБА_6 на загальну суму 300 000, 00грн (згідно відомостей з офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch, його діяльність припинена 07.02.2012, номер запису 21000060003001451).
У заяві боржник вказує свою адресу: 61000, АДРЕСА_1, хоча згідно наданої копії паспорту ОСОБА_2, адресою значиться: с. Тавільжанка, вул. Перемоги, 21 (т.1 а.с.67-70); щодо зазначення в заяві іншої адреси боржник пояснень не надав.
Також боржник зазначає, що вона має зобов'язання перед ЗАТ "Перший Український Міжнародний Банк" (правонаступник - ПАТ "ПУМБ") на загальну суму 800 000, 00 доларів США, які ОСОБА_2 як фізична особа брала відповідно до кредитного договору №5936420 від 20.12.2007 для придбання нерухомості, а саме домоволодіння загальною площею 378, 80кв.м, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, АДРЕСА_3, домоволодіння та земельна ділянка загальною площею 0, 0835га, цільове призначення якої є будівництво та обслуговування жилого будинку, були передані в іпотеку Банку.
Як вказує боржник, вказане приміщення було придбане нею для здійснення підприємницької діяльності, а саме для здачі будинку в оренду, про що зазначено в кредитному договорі.
Досліджуючи кредитний договір №5936420 від 20.12.2007 (т.1 а.с.32-36) та договір іпотеки №5936560 від 20.12.007 (т.1 а.с.37-42), колегія суддів констатує, що в кредитному та іпотечному договорах не зазначено, що нерухомість буде використовуватись позичальником (боржником) для здійснення підприємницької діяльності, кредитний договір був укладений Банком з ОСОБА_2 як фізичною особою (громадянкою України); зазначено, що кредит надається для придбання нерухомості (домоволодіння) та земельна ділянка, цільове призначення якої є будівництво та обслуговування жилого будинку
Також у заяві про порушення справи про банкрутство, боржник вказує, що має
- зобов'язання перед АКБ "Індустріалбанк" на загальну суму 37 759, 70 доларів США за кредитним договором №КRА/0300/207/07 від 22.05.2007, які надавались боржнику для придбання автотранспортного засобу, яке було передано в іпотеку банку;
- зобов'язання перед ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" на загальну суму 382 125, 00 доларів США, яке виникло на підставі кредитного договору №014/1179/74/1433 від 26.07.2007 для придбання домоволодіння за адресою: Київська обл., Васильківський район, АДРЕСА_4; домоволодіння та земельна ділянка загальною площею 0, 151га були передані в іпотеку банку;
- зобов'язання перед ВАТ "РНС" на загальну суму 45 000, 00грн, яке виникло на підставі кредитного договору №S011/0000943 від 01.02.2008;
- зобов'язання перед АКБ "Райффайзен Банк Україна" на загальну суму 17 053, 00 доларів США за кредитним договором №CL-006/1283/2006 від 06.10.2006, які надавались боржнику для придбання автотранспортного засобу;
- зобов'язання перед АКБ "Райффайзен Банк Україна" на загальну суму 10 200, 00грн за кредитним договором №PLЗ-006/1282/2006 від 03.10.2006
Судова колегія зазначає, що у матеріалах справи відсутні копії договорів №S011/0000943 від 01.02.2008, укладеного з ВАТ "РНС" на загальну суму 45 000, 00грн, №CL-006/1283/2006 від 06.10.2006, укладеного з АКБ "Райффайзен Банк Аваль" на загальну суму 17 053, 00 доларів США, №PLЗ-006/1282/2006 від 03.10.2006, укладеного АКБ "Райффайзен Банк Україна".
Ухвалою місцевого господарського суду від 08.06.2017 прийнято заяву ФОП ОСОБА_2 про порушення справи про банкрутство; автоматизованою системою визначено кандидатуру арбітражного керуючого Бідну О.І.; зобов'язано боржника надати суду надати належні докази підстав звільнення від сплати судового збору, витяг з ЄДР про включення боржника до державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на момент розгляду справи; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
Боржником витребувані судом документи не надані; натомість, у матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_3 без доказів в обґрунтування своїх доводів про відсутність у неї жодних зареєстрованих активів, будь-якого майна з 2011 року придбано не було; вказує, що розрахуватись з кредиторами не має можливості (т.1 а.с.79).
Боржником також не надано письмових пояснень та доказів в обґрунтування щодо зміни прізвища.
Ухвалою суду від 22.06.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2
Відповідно до статті 16 Закону про банкрутство, з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Таке оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.
Матеріали справи не містять оголошення про порушення справи про банкрутство ФОП ОСОБА_2
Як свідчать матеріали справи, після порушення провадження у справі про банкрутство кредитори не звертались з вимогами до боржника у даній справі.
Місцевим господарським судом всупереч вимогам Закону про банкрутство не було припинено провадження у справі про банкрутство на підставі пункту 8 частини 1 статті 83 вказаного Закону, а постановою господарського суду Харківської області від 07.07.2015 визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; встановлено строк для пред'явлення кредиторами вимог до банкрута - два місяці з дня оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної маси; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бідну О.І.
При чому, визнаючи ФОП ОСОБА_3 банкрутом, судом не надано оцінки підставам щодо зміни прізвища боржника.
13.02.2017 ліквідатором подано до місцевого господарського суду звіт ліквідатора про роботу, проведену під час здійснення ліквідаційної процедури (т.2 а.с.14-27) а також звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумком процедури ліквідації (т.2 а.с.28-29).
Згідно наданого ліквідатором звіту, у зв'язку з тим, що до ліквідатора не надходили кредиторські вимоги, реєстр кредиторських вимог не складався та на затвердження не надавався.
Відповідно до статті 41 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Здійснюючи свої повноваження, арбітражний керуючий у відповідності до статті 98 Закону про банкрутство має право отримувати інформацію з державних реєстрів шляхом направлення офіційних запитів до держателя або адміністратора відповідного реєстру.
Як свідчать матеріали справи, ліквідатором для пошуку та виявлення майна банкрута було направлено запит до Державної авіаційної служби України, Дзержинської ВДВС Харківського МУЮ, Управління Державтомобільної інспекції ГУМВС України в Харківській області, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, Дзержинської ДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, Державної служби інтелектуальної власності; Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, ГУ Держземагенства у Харківській області, Харківського міжрегіонального відділу Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Управління Держгімпромнагляду по Харківській області.
Згідно отриманих ліквідатором відповідей за банкрутом не зареєстровано рухомого чи нерухомого майна, виконавчих проваджень за банкрутом не обліковується.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що боржник у заяві зазначає, що місцем державної реєстрації діяльності боржника є м. Київ; згідно наявних у матеріалах справи копій кредитних договорів, кредитні кошти отримувались боржником для придбання нерухомості, яке територіально знаходилось у м. Києві та Київській області; майно було передано в заставу банківським установам за договорами іпотеки.
Проте, згідно звіту ліквідатора, арбітражним керуючим цього враховано не було та запитів до відповідних установ щодо виявлення майна боржника у м. Києві та Київській області направлено не було.
Крім того, у запитах ліквідатором зазначено місцезнаходження боржника: АДРЕСА_2, хоча матеріалами справи не підтверджується, що боржник перебуває за даною адресою.
Судова колегія також зазначає, що запити надсилались ліквідатором ще у липні 2015 року, відповіді були надані органами у липні-серпні 2015 року; подаючи до місцевого господарського суду звіт у лютому 2017 році ліквідатором не додано до нього запитів та відповідно отриманих відповідей станом на 2017 рік.
Колегія суддів звертає увагу, що у відповіді Державної служби інтелектуальної власності від 04.08.2015 №1-8/6192 (т.2 а.с.190-192) ліквідатора повідомлено, що відсутні підстави для надання запитуваної інформації, ДСІВ через мережу Інтернет на безоплатній основі відкрито доступ до відомостей державних реєстрів охоронних документів на об'єкти промислової власності, з якими можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДСІВ.
Проте, матеріали справи не містять витягу з офіційного веб-порталу ДСІВ відносно наявності зареєстрованих за боржником об'єктів інтелектуальної власності.
У відповіді Управління ДАІ ГУМВСУ в Харківській області від 05.08.2015 (т.1 а.с.188) зазначено, що ліквідатору необхідно звернутись із запитом в регіональні УДАІ МВСУ по місту реєстрації громадян (м. Київ).
Проте, матеріали справи не містять доказів звернення ліквідатора із відповідним запитом до УДАІ МВСУ по місту реєстрації боржника (м. Київ).
А відтак, висновок ліквідатора у поданому звіті про відсутність майна у боржника є передчасним, оскільки із матеріалів справи вбачається, що ліквідатором не вчинено усіх необхідних дій щодо виявлення майна боржника, а надані ліквідатором відповіді державних установ є застарілими та неповними.
Крім того, як свідчать матеріали справи, 12.03.2011 головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Київській області винесено постанову (т.1 а.с.62) про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-1230/2010 від 17.06.2010, виданого Києво-Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованості за кредитним договором №5936420 від 20.12.2007 в розмірі 877 730, 09 доларів США та 1 649 799, 51грн та звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №5936560 від 20.12.2007, а саме домоволодіння загальною площею 378, 80кв.м, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, АДРЕСА_3, домоволодіння та земельна ділянка загальною площею 0, 0835га.
У матеріалах справи також міститься постанова старшого державного виконавця ВДВС Васильківського місьрайонного управління юстиції від 23.06.2011 (т.1 а.с.63) про примусове виконання виконавчого листа №2-2243 від 11.03.2011, виданого Васильківським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 2 920, 00грн на користь КРД АТ "Райффайзен Банк Аваль".
У матеріалах справи також наявна постанова державного виконавця ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції від 04.05.2012 (т.1 а.с.64) про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №1105 від 27.04.2012, виданого приватним нотаріусом Київського міськрайонного нотаріального округу про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме домоволодіння за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, АДРЕСА_3, домоволодіння та земельна ділянка загальною площею 0, 0835га на ПАТ "ПУМБ" в рахунок заборгованості у розмірі 35 241, 97 доларів США.
Проте, матеріали справи не містять доказів щодо закінчення даних виконавчих проваджень; матеріали справи не містять доказів, що ліквідатор зверталась до зазначених відділів ДВС щодо наявності відносно боржника відкритих виконавчих проваджень.
У матеріалах справи також міститься договір купівлі-продажу 05.06.2012 (т.1 а.с.48-51) домоволодіння за адресою: Київська обл., Васильківський район, АДРЕСА_4, відчужене ліквідатором ФОП ОСОБА_2 у межах справи №5023/5890/11 про банкрутство ФОП ОСОБА_2, а також акт прийому-передачі майнових активів банкрута від 23.04.2012 (т.1 а.с.65) відповідно до якого ліквідатор ОСОБА_10 прийняв від ФОП ОСОБА_2 автомобіль марки TOYOTA RAV4, що згідно матеріалів справи було передано в іпотеку АКБ "Індустріалбанк" на підставі договору застави рухового майна від 22.05.2007 (т.1 а.с.28-31).
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2013, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2013 у справі №5023/5890/11 про банкрутство ФОП ОСОБА_2, припинено провадження у справі як таке, що безпідставно порушене.
За таких обставин, ліквідатор, здійснюючі свої повноваження у даній справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3, мала встановити, яке майно належало боржнику до порушення провадження у справі №5023/5890/11, яке майно було реалізовано у межах справи про банкрутство №5023/5890/11, та, відповідно, у разі виявивлення майна, що належало боржнику, мала надати оцінку обставинам щодо відчуження майна боржника та вчинити дії щодо повернення його до ліквідаційної маси у даній справі.
Звіт ліквідатора та матеріали справи не містять доказів вчинення ліквідатором всіх дій щодо пошуку та виявлення майна боржника, та, за відповідних обставин, повернення майна боржника до ліквідаційної маси.
Колегія суддів зазначає, що в ліквідаційній процедурі ліквідатор не повинен обмежуватись лише направленням запитів, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб (виявлення та визнання недійсними угод боржника про відчуження майна, виявлення дебіторської заборгованості тощо), у зв'язку з чим завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна у боржника.
Крім того, у звіті ліквідатор зазначає, що з метою підтвердження заявленої боржником заборгованості ліквідатором направлено запити до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ПАТ "ПУМБ", ПАТ "Індустріалбанк", надані відповіді заявлену заборгованість не підтвердили.
У звіті ліквідатором не надано оцінки відповіді ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 30.12.2015 (т.1 а.с.206), що ОСОБА_2 має заборгованість за кредитний договір №014/1179/74/1433 від 26.07.2007 в сумі 15 319 257, 57грн, за необхідною інформацію ліквідатору слід звертатись до відділення, в якому був отриманий кредит; а також не надано оцінки листу АКБ "Індустріалбанк" від 23.11.2015, що права вимоги за укладеним між банком та фізичною особою ОСОБА_2 кредитним договором та похідним від нього зобов'язання забезпечення відступлено 16.07.2013 ТОВ "Приват Фінанс".
У звіті ліквідатор зазначає, що банкрут ухиляється від вчинення дій, передбачених статтею 41 Закону про банкрутство щодо передання бухгалтерської, фінансової та іншої документації банкрута за всі періоди діяльності, установчих та реєстраційних документів, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей ліквідатору, у зв'язку з чим не вбачається можливим провести інвентаризацію.
Судова колегія зазначає, що згідно матеріалів справи, ліквідатор двічі надсилала боржнику листи-вимоги щодо погодження проведення інвентаризації та передання звітності ФОП ОСОБА_11, а саме 20.01.2016 та 18.04.2016, тобто майже за рік до подання суду звіту ліквідатора.
Крім того, дані листи надсилались ліквідатором на адресу: Харківська обл., Дворічанський р-н, с. Тавільжанка, вул. Перемоги, буд. 21.
Згідно заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, боржник зазначала свою адресу: АДРЕСА_1; ліквідатором не надано доказів звернення до боржника за даною адресою з вимогою надати необхідні документи для проведення інвентаризації. Боржником у заяві також зазначений номер телефону, проте, ліквідатором не надано доказів, що вона зверталась до боржника за даним номером телефону.
Колегія суддів також зазначає, що частиною 6 статті 41 Закону про банкрутство передбачено, що у разі ухилення банкрута від вчинення дій щодо передання бухгалтерської, фінансової та іншої документації банкрута останній несе відповідальність відповідно до законів України.
Проте, звіт ліквідатора не містить відомостей щодо вчинення будь-яких дій ліквідатором для притягнення до відповідальності боржника у разі ухилення від виконання зазначених обов'язків банкрутом відповідно до законів України.
Судова колегія зазначає, що Законом про банкрутство передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора, що є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури; подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.
Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 83 Закону про банкрутство, господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, апеляційний господарський суд, з урахуванням положень статті 101 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, приходить до висновку про передчасність висновків суду першої інстанції щодо затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора, оскільки із матеріалів справи вбачається, що ліквідатором не вчинено усіх необхідних дій щодо пошуку та виявлення майна боржника на виконання вимог статті 41 Закону про банкрутство.
Колегія суддів зазначає, що в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі у відповідності до вимог закону, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, повноту реалізації ліквідатором активів боржника а також достовірність змісту ліквідаційного балансу.
Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказам, дослідженими в судовому засіданні.
Ухвала господарського суду Харківської області від 13.02.2017 у даній справі наведеним вимогам не відповідає, а тому колегія суддів дійшла висновку про передчасність затвердження місцевим господарським судом звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3, оскільки господарським судом першої інстанції належно не досліджено здійснення ліквідатором передбачених Законом про банкрутство заходів з ліквідації боржника.
Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції дійшов висновку, що визнані боржником вимоги не є вимогами особистого характеру та ухвалив звільнити ОСОБА_3 від подальшого виконання зобов'язань зокрема, перед ЗАТ "ПУМБ" за кредитним договором №5936420 від 20.12.2007, перед АКБ "Індустріалбанк" за кредитним договором №КRA/0300/207/07 від 22.05.2007, перед ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором №014/1179/74/1433 від 26.07.2007, перед ВАТ банк "РНС" за кредитним договором №S011.0000943 від 11.02.2008, перед АКБ "Райффайзен Банк Україна" за кредитним договором №СL-006/1283/2006 від 06.10.2006 та за кредитним договором №PLЗ-006/1282/2006 від 03.10.2006.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як свідчать наявні у матеріалах справи кредитні договори, останні укладені між банківськими установами та ОСОБА_2 як фізичною особою (громадянкою України), кредитні договори не містять посилань, що кредитні кошти надаються позичальнику для придбання нерухомості (домоволодіння) та транспортних засобів, що будуть використовуватись ОСОБА_2 у господарській діяльності.
У матеріалах справи також містяться листи банківських установ (т.1 а.с.59-61, 205, 206, 211), які підтверджують, що кредитні договори укладались з фізичною особою ОСОБА_2, а не фізичною-особою-підприємцем ОСОБА_2
Матеріали справи не містять жодних доказів, що домоволодіння та транспортні засоби використовувались боржником у господарській діяльності; боржником на підтвердження своїх доводів, що домоволодіння здавались нею в оренду, належних та допустимих доказів, як того вимагають статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України, не надано.
До того ж, суд першої інстанції не досліджував, яку саме діяльність провадила ОСОБА_2 як фізична особа-підприємець.
У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 19.10.2017 представник боржника зазначив, що при укладанні кредитних договорів боржник вказувала, що є фізичною особою-підприємцем та буде використовувати дане майно в господарській діяльності.
Проте, представник позивача в обґрунтування своїх доводів ніяких належних та допустимих доказів суду не надав.
Судова колегія зазначає, що в силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Судом першої інстанції також не враховано наявний у матеріалах справи лист АКБ "Індустріалбанк" від 23.11.2015, відповідно до якого вбачається, що права вимоги за укладеним між банком та фізичною особою ОСОБА_2 кредитним договором та похідним від нього зобов'язання забезпечення відступлено 16.07.2013 ТОВ "Приват Фінанс".
Місцевим господарським судом також не досліджено, що у матеріалах справи взагалі відсутні копії договорів №S011/0000943 від 01.02.2008, укладеного з ВАТ "РНС" на загальну суму 45 000, 00грн, №CL-006/1283/2006 від 06.10.2006, укладеного з АКБ "Райффайзен Банк Аваль" на загальну суму 17 053, 00 доларів США, №PLЗ-006/1282/2006 від 03.10.2006, укладеного АКБ "Райффайзен Банк Україна".
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що згідно зі статтею 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.
Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі статтею 51 Цивільного кодексу України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Згідно зі статтею 53 Цивільного кодексу України, фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.
Особливості банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина передбачено статтями 90-92 Закону про банкрутство.
Так, відповідно до частини 3 статті 92 Закону про банкрутство, після завершення розрахунків з кредиторами фізична особа, визнана банкрутом, звільняється від подальшого виконання грошових вимог кредиторів, що були заявлені після визнання фізичної особи банкрутом, за винятком вимог, передбачених абзацом третім частини третьої цієї статті.
Враховуючи наведені норми законодавства, судова колегія зазначає, що однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України від 04.12.2013 у справі №6-125цс13.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та не дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 13.02.2017 слід скасувати, а справу №922/3270/15 направити для розгляду господарському суду Харківської області.
Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПУМБ" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 13.02.2017 у справі №922/3270/15 скасувати.
Справу №922/3270/15 направити господарському суду Харківської області.
Повний текст постанови складено 23.10.2017.
Головуючий суддя Здоровко Л.М.
Суддя Бородіна Л.І.
Суддя Шутенко І.А.