04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"18" жовтня 2017 р. Справа№ 910/1685/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Ткаченка Б.О.
Сітайло Л.Г.
при секретарі Волуйко Т.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явися;
від відповідача 1: не з'явися;
від відповідача 2: Сінюхіна І.В. за довіреністю від 10.01.2017;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"
на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2017
у справі №910/1685/17 (головуючий суддя Привалов А.І.)
За позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча";
до 1. Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
та 2. Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"
про стягнення 37 500,15 грн.
Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач 1) про стягнення 37500,15 грн. збитків, заподіяних незбереженням прийнятого до перевезення вантажу.
В процесі вирішення спору Господарським судом міста Києва залучено в якості співвідповідача - Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач 2).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2017 у справі №910/1685/17 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" 37 500 грн. 15 коп. збитків, які виникли у зв'язку із втратою вантажу, та 1600,00 грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні позовних вимог до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про стягнення 37500,15 грн. збитків та 1600 грн. судового збору з ПАТ "Українська залізниця".
Скарга мотивована тим, що судом невірно застосовані норми матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вагони під навантаження були подані у технічно справному стані, прийняті залізницею до перевезення, отже технічна несправність вагонів виникла під час перевезення, тому відповідальною особою за відшкодування збитків є перевізник - ПАТ "Українська залізниця".
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Дідиченко М.А., Сітайло Л.Г.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 04.09.2017.
28.08.2017 позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить задовольнити скаргу та скасувати оскаржуване рішення.
04.09.2017 відповідач 1 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 розгляд справи відкладено на 14.09.2017.
Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.09.2017 р., у зв'язку із перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/1685/17 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Сітайло Л.Г., Ткаченка Б.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 колегію суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 відкладено розгляд справи на 18.10.2017.
Позивач та відповідач 1 явку представників у судове засідання 18.10.2017 не забезпечили, не повідомивши про причини, хоча були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали суду.
Колегія суддів вважає можливим, відповідно до ст. 75 ГПК України, здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників позивача і відповідача 1, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Представник відповідача 2 (апелянта) у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким стягнути збитки на користь позивача з відповідача 1.
Заслухавши пояснення представника відповідача 1, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
25.12.2015 між відповідачем 1 - ПАТ "Українська залізниця", як виконавцем, та позивачем - ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", як вантажовласником, було укладено договір №1970/ДФ/10017 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізничним транспортом послуги, відповідно до п. 1.1 якого предметом цього договору є надання виконавцем вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за додаткові послуги.
Згідно з п.7.1 вказаного договору, за цим договором виконавець надає вантажовласнику послуги на станціях Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
31.03.2016 року між позивачем - ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", як покупцем, та ТОВ "МЕТІНВЄСТ ХОЛДІНГ", як постачальником, було укладено Договір № 2016-003/0/789, згідно умов п.1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність позивача товар, у тому числі і виробництва ПрAT "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", а покупець зобов'язався оплатити та прийняти товар.
Наявною у матеріалах справи залізничною накладною № 47375019 від 26.08.2016 року підтверджується факт перевезення вантажу на адресу позивача, а саме: у напіввагонах №56089345, №56957467, №56117617 була здійснена поставка залізорудного окатишу. вантажовідправник (графа " 1" накладної) - ПрAT "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (відповідач-2) зі станції відправлення - Рядова Придніпровської залізниці.
28.08.2016р. на станції Маріуполь-Сорт. Донецької залізниці вагони були затримані для комісійного переважування на вагах залізниці за результатом чого були складені наступні комерційні акти:
- БН 726691/731, який свідчить про недостачу вантажу в вагоні № 56089345 в кількості 4150кг;
В комерційному акті БН 726691/731 зазначено, що вагон 56089345 в технічному відношенні виявився несправним, про що складено акт № 406 від 28.08.2016р. Вантаж навантажений засобами відправника, маса вантажу при навантаженні визначена відправником. Навантаження з трьох конусів нижче рівня бортів на 800-1000мм. Поверхня вантажу не маркована. Над 3,4,5,6 люками з лівої сторони по руху поїзда є дві воронки розміром 800мм*800мм*600мм в глиб вагону. Вагон прибув в технічному стані несправний: відсутнє армування люку.
- БН 726692/732, який свідчить про недостачу вантажу в вагоні № 56957467 в кількості 5550кг;
В комерційному акті БН 726692/732 зазначено, що вагон 56957467 в технічному відношенні виявився несправним, про що складено акт № 407 від 28.08.2016р. Вантаж навантажений засобами відправника, маса вантажу при навантаженні визначена відправником. Навантаження з трьох конусів нижче рівня бортів на 800-1000мм. Поверхня вантажу не маркована. Між 4 та 5 люками з лівої сторони по руху поїзда воронка розміром 1000мм*1000мм*600мм в глиб вагону. Вагон прибув в технічному стані несправний: прогнутий люк, зазор більше 300 мм.
- БН 726693/733, який свідчить про недостачу вантажу в вагоні № 56117617 в кількості 12250кг, про що в накладній № 47375019 зроблено відповідну відмітку.
В комерційному акті БН 726693/733 зазначено, що вагон 56117617 в технічному відношенні виявився несправним, про що складено акт № 408 від 28.08.2016р. Вантаж навантажений засобами відправника, маса вантажу при навантаженні визначена відправником. Навантаження з трьох конусів нижче рівня бортів на 800-1000мм. Поверхня вантажу не маркована. Над 4.5,6 люками з лівої сторони по руху поїзда є дві воронки розміром 2000мм*2000мм до дна вагону. Вагон прибув в технічному стані несправний: немає армування люку.
Технічну несправність вказаних вагонів також встановлено актами про технічний стан вагона (контейнера) №№406, 407, 408 від 28.08.2016.
Позивач звернувся до суду з вимогами стягнути з відповідача 1 вартість нестачі вантажу із врахуванням норми природної втрати, визначивши загальну вартість такого вантажу в сумі 37500,15 грн., виходячи з вартості 1 тонни окатишів залізорудних, визначеної у рахунку-фактурі № 91097596 від 26.08.2016.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що відповідач 1, як перевізник, належним чином не виконав зобов'язань щодо збереження вантажу під час перевезення, у зв'язку з чим зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі 37 500,15 грн., заподіяних незбереженням прийнятого до перевезення вантажу згідно залізничної накладної №47375019.
Відповідач 1 заперечуючи проти позову, посилався на те, що вагони були надані для перевезення вантажу у технічно-несправному стані та завантажувалися засобами відправника (відповідача 2), а відтак саме він зобов'язаний був прийняти всі необхідні міри для збереження вантажу.
В свою чергу, відповідач 2 заперечуючи проти позову, вказував, що відповідальність відповідача 1, як перевізника, за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Відповідач 1, оглянувши подані до перевезення вагони за залізничною накладною №47375019, прийняв їх до перевезення, проставивши календарний штемпель станції Терни в оформлених накладних, жодних комерційних та технічних несправностей виявлено не було. Тобто, за доводами відповідача 2, залізниця після проставлення відповідної відмітки в залізничній накладній №47375019 підтвердила, що вагони за вказаною накладною придатні до перевезення і в комерційному, і в технічному стані, та взяла на себе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі позивачу, а також підтвердив, що саме він несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу.
Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача у повному обсязі за рахунок відповідача 2, як вантажовідправника, з чим колегія суддів не може погодитись з огляду на таке.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 307 ГК України, ст. 8 Закону України "Про залізничний транспорт", розділу 1 Правил планування перевезень вантажів та ст. 17 Статуту залізниць України, перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах.
Права та обов'язки позивача і відповідача 1 у даній справі виникли на підставі договору №1970/ДФ/10017 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізничним транспортом послуги.
Питання, пов'язані з перевезенням вантажів, в тому числі залізничним транспортом, регулюються статтями 908-928 ЦК України, статтями 306-315 ГК України.
Так, за правилами ст. 908 ЦК України та ст. 306 ГК України, загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.
За правилами ст. 908 ЦК України та ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами.
Згідно з приписами Статуту залізниць України:
- залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (ст. 105);
- залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (ст. 105);
- придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці (ст. 31);
Згідно з приписами Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу:
- у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості вантажу на його поверхню може наноситися захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу (п. 6);
- перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. (п. 5);
Пунктом 1.2 Правил перевезення вантажів навалом і насипом, встановлено, що вантажі, які не потребують захисту від атмосферних опадів (руда, вугілля, щебінка тощо), перевозяться у відкритому рухомому складі та у спеціальних вагонах;
Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу;
Пунктом 3.9 Роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" № 04-5/601 від 29.05.2002, встановлено, що у випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.
Правовідносини між відповідачами також ґрунтуються на "Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і станцій примикання Терни і Рядова ДП "Придніпровська залізниця", який затверджений першим заступником ДП "Придніпровська залізниця" та генеральним директором ПАТ "Північний ГЗК", і відповідно до якого обидва відповідачі повинні перевіряти комерційну придатність вагонів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 1, як перевізником, в порушення приписів чинного законодавства та Єдиного технологічного процесу, під завантаження було подано технічно несправні вагони, в той час як відповідач 2, як вантажовідправник, в порушення приписів чинного законодавства та положень Єдиного технологічного процесу, не відмовився від використання несправних вагонів.
Слід зазначити і про те, що, виходячи з характеру технічної несправності спірних напіввагонів, а саме відсутності армування люків, про що вказано у актах про технічний стан вагона, який є конструктивним елементом такого типу вагонів, вказану несправність міг бачити як відповідач 1, так і відповідач 2.
Згідно зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, враховуючи викладене та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що фактично спірна нестача виникла як внаслідок дії відповідача 1, так і внаслідок дії відповідача 2, що є підставною для покладення відповідальності на вказаних осіб порівну.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції мало місце неправильне застосування норм матеріального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2017 у справі № 910/1685/17 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позов задовольняється повністю, до стягнення з відповідача 1 на користь позивача підлягають збитки в сумі 18750,07 грн., з відповідача 2 - збитки в сумі 18750,08 грн.
З огляду на підстави скасування рішення суду першої інстанції, а також враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" задовольняється частково.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача за подачу позову та судові витрати відповідача 2 звернення з апеляційною скаргою покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2017 у справі № 910/1685/17 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2017 у справі №910/1685/17 скасувати і прийняти нове рішення.
3. Позов задовольнити повністю.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, м. Маріуполь, Донецької області, вул. Левченка, 1, ідентифікаційний код 00191129) збитки, заподіяні незбереженням прийнятого до перевезення вантажу в сумі 18750 (вісімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 07 коп. та 800 (вісімсот) грн. витрат по сплаті судового збору.
5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191023) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, м. Маріуполь, Донецької області, вул. Левченка, 1, ідентифікаційний код 00191129) збитки, заподіяні незбереженням прийнятого до перевезення вантажу в сумі 18750 (вісімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 08 коп. та 800 (вісімсот) грн. витрат по сплаті судового збору.
6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191023) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 880 (вісімсот вісімдесят) грн.
7. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.
8. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1685/17.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя В.О. Зеленін
Судді Б.О. Ткаченко
Л.Г. Сітайло