18 жовтня 2017 року № 876/9581/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.
за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу освіти та молоді Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області Кузави Ігоря Борисовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У серпні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із адміністративним позовом до відповідача начальника відділу освіти та молоді Рожищенської РДА Волинської області Кузави І.Б., в якому просила: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виразилась у не розгляді та ненаданні відповіді на заяву позивача від 19.04.2017 року; 2) зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача від 19.04.2017 року та письмово повідомити заявника про результати її розгляду.
Провадження у справі за цим адміністративним позовом відкрито ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.08.2017 року.
Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити в задоволенні заявленого позову в повному обсязі та закрити провадження у справі.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 року провадження у справі закрито, на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, у зв'язку із тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Вказану ухвалу суду першої інстанції від 28.08.2017 року оскаржила позивач ОСОБА_1 в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду винесена при неповному з'ясуванні обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
В обгрунтування апеляційних вимог посилається апелянт на те, що питання щодо проходження публічної служби в позовній заяві не ставилось. Звернення позивача із заявою від 19.04.2017 року до відповідача було здійснено в рамках Закону України «Про звернення громадян». Вказане звернення відповідачем проігноровано та не вирішено.
Просить апелянт скасувати ухвалу суду першої інстанції від 28.08.2017 року та направити справу для продовження розгляду до Волинського окружного адміністративного суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.
Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч.2 ст.4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Також, згідно ст.17 ч.1 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Статтею 6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що статтею 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду. Відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Із змісту наведених правових норм видно, що при розгляді адміністративної справи обов'язковою повинна бути наявність публічно-правового спору між конкретним позивачем та конкретним відповідачем, з метою судового захисту прав, свобод чи інтересів такого позивача від порушень з боку такого відповідача як суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій.
Тобто, спір із суб'єктом владних повноважень буде належати до публічно-правового спору за умови коли такий суб'єкт (відповідач у справі) при вчиненні (прийнятті) оспорених рішення (дії, бездіяльності) діяв при виконанні владних управлінських функцій.
При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
Із вищенаведених правових норм видно, що КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що завданням цивільного судочинства, відповідно до ст.1 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Із матеріалів адміністративної справи та змісту адміністративного позову видно, що у заявленому позові позивач ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність відповідача начальника відділу освіти та молоді Рожищенської РДА Волинської області Кузави І.Б. щодо не розгляду та ненадання відповіді на заяву позивача від 19.04.2017 року.
Із змісту вказаної заяви від 19.04.2017 року видно, що у цій заяві ОСОБА_1 просила начальника відділу освіти та молоді Рожищенської РДА Кузаву І.Б. поновити її на посаді завідувача ДНЗ №1. Така заява подана в межах трудових правовідносин позивача із відповідачем і не містила покликань на Закон України «Про звернення громадян» (а.с. 21, 32).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що розглядувані правовідносини, в тому числі щодо подачі позивачем заяви від 19.04.2017 року, не регулюються Законом України «Про звернення громадян».
При цьому, судом вірно враховано, що посада завідувача ДНЗ №1 не належить до посад публічної служби.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що розглядуваний спір не є публічно-правовим, а тому повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства.
З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що ухвала суду першої інстанції від 28.08.2017 року винесена за результатами повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з додержанням норм матеріального і процесуального права, і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 160 ч.3, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу освіти та молоді Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області Кузави Ігоря Борисовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: Р.Й. Коваль
Н.М. Судова-Хомюк
Повний текст ухвали виготовлено 23.10.2017 року