23 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/8807/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого Шинкар Т.І.,
суддів Пліша М.А.,
Ільчишин Н.В.,
секретаря судового засідання Чигер І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» на ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 року про повернення позовної заяви у справі №813/2323/17 за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною і скасування вимоги,-
23.06.2017 Державне підприємство «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» (далі - Підприємство) звернулось в суд з позовом до Західного офісу Держаудитслужби, просило скасувати та визнати протиправною вимогу від 22.12.2016 №05-15м/1560.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2017 позовну заяву Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» повернено позивачу.
Не погоджуючись з ухвалою судді суду першої інстанції, Підприємство подало апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2017 та направити справу для продовження розгляду. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на виконання ухвали судді суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху від 04.07.2017 позивачем сплачено судовий збір згідно платіжного доручення №829 від 18.07.2017 та відправлено оригінал платіжного доручення рекомендованим листом з повідомленням 19.07.2017. Відтак, вказує, що позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, що відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу судді суду першої інстанції скасувати з огляду на наступне.
Як встановлено судом апеляційної інстанції з матеріалів справи, ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 позовну заяву Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» залишено без руху у зв'язку з порушенням вимог ст.106 КАС України: до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у розмірі, передбаченому законом для подання позову немайнового характеру, та надано строк до 19.07.2017 для усунення недоліків.
Повертаючи позовну заяву, суддя суду першої інстанції виходив з того, що вказану ухвалу позивач отримав 11.07.2017, станом на 24.07.2017 не усунув недоліків позовної заяви, відтак вказану позовну заяву необхідно повернути позивачу.
Суд апеляційної інстанції з таким висновком судді суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Статтею 104 КАС України передбачено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Згідно з п.3 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом, з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. В ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.
Частиною 3 статті 108 КАС України визначено вичерпний перелік підстав за яких позовна заява повертається позивачеві, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху (п.1).
Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду. Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо позивач до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.
Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.101 КАС України процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до правил ст.103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 про залишення позовної заяви без руху Підприємство отримало 11.07.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.9).
На виконання вимог зазначеної ухвали Підприємством 18.07.2017 сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1600 грн. відповідно до платіжного доручення №829 від 18.07.2017.
Вказане платіжне доручення разом з копією довіреності від 03.01.2017 №8/12-1 та супровідним листом скеровано на адресу Львівського окружного адміністративного суду рекомендованим листом, який здано на пошту 19.07.2017 та які на адресу суду надійшли 24.07.2017, - в день постановлення ухвали про повернення позовної заяви.
Враховуючи обставини справи та вказані норми Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що Підприємством у строк, встановлений ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 про залишення позовної заяви без руху, усунено недоліків позовної заяви, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо повернення такої.
Закріплений у ст. 8 КАС України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні.
Частиною 1 ст.6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010р. у справа «Меньшакова проти України» (Заява № 377/02) у п.52 «Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (Рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ)».
У справі «Мушта проти України» ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Згідно з п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Відповідно до ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що допущені суддею суду першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання щодо повернення позовної заяви, та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» задовольнити, а ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 року про повернення позовної заяви у справі №813/2323/17 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала остаточна та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді М. А. Пліш
Н. В. Ільчишин
Повний текст Ухвали складено 23.10.2017