19 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/9553/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Большакової О.О., Гуляка В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 29 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії, -
11 липня 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, у якому просив визнати протиправними дії щодо відмови у призначенні житлової субсидії та зобов'язати поновити нарахування житлової субсидії для оплати послуг ПАТ «Львівгаз», ПрАТ «Львівобленерго», ЛКП «Львводоканал».
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що у період по 30.04.2017 він перебував на обліку в Залізничному відділі соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради як одержувач субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Підставою для відмови у призначенні житлової субсидії на наступний термін з 01.05.2017 стала наявність заборгованості понад два місяці з оплати послуг згідно довідки, наданої ЛКП «Граніт». Водночас позивач зазначає, що такі дії Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради є протиправними, оскільки будь-які цивільно-правові відносини між ЛКП «Гнаніт» та позивачем відсутні. Натомість зазначає, що договір про надання житлово-комунальних послуг 02.01.2009 укладений з ЛКП «Привокзальне».
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 29 серпня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постанова мотивована тим, що Залізничний відділ соціального захисту УСЗ ДГП ЛМР, отримавши інформацію про прострочену понад два місяці заборгованість позивача з оплати послуг, правомірно не призначив ОСОБА_1 субсидію на наступний строк.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 25.10.2016 звернувся до Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради із заявою про призначення житлової субсидії.
Із витягу з протоколу № 22 від 23.11.2016 засідання комісії з питань призначення субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, надання компенсації особам, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках з центральним опаленням, та включення до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, надання грошової допомоги постраждалим особам чи особам, які переміщуються, утвореної при Залізничній районній адміністрації м. Львова, слідує, що заслухавши заяву ОСОБА_1 від 25.10.2016 про призначення субсидії на оплату житлово-комунальних послуг за рахунок коштів державного бюджету з 01.05.2016 вирішено відмовити у призначенні субсидії з 01.05.2016, призначити субсидії з 01.10.2016 по 30.04.2017 на 1 особу відповідно «Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива».
16.06.2017 на адресу позивача від Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради надійшло повідомлення, зі змісту якої слідує, що, керуючись Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, та рідкого пічного побутового палива, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848, та на підставі списків організацій-надавачів житлово-комунальних послуг, з 01.05.2017 позивачу не призначена житлова субсидія у зв'язку з наявністю простроченої понад два місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг. На наступний період (2017-2018 роки) житлова субсидія призначатиметься за умови погашення заборгованості або оформлення договору реструктуризації боргу впродовж двох місяців з дати інформування про непризначення субсидії на наступний строк. У разі погашення боргу впродовж двох місяців субсидія призначається з дати закінчення дії попередньої субсидії (з 01.05.2017), в іншому - з місяця, в якому громадянин документально підтвердить сплату заборгованості або укладення договору.
На звернення позивача із запитом від 21.06.2017 про надання інформації, Залізничний відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради листом №260306-6218 від 23.06.2017, зокрема, повідомив, що згідно з інформацією ЛКП «Граніт» сума простроченої понад два місяці заборгованості з оплати послуги з утримання будинку та прибудинкової території склала 5719,70 грн, у зв'язку з чим житлова субсидія позивачу з 01.05.2017 не розрахована. Крім того, роз'яснено, що врегулювання спірного питання щодо заборгованості між ОСОБА_1 та ЛКП «Граніт» не входить в компетенцію відповідача.
Позивач, вважаючи такі дії Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради протиправними, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.
Питання щодо надання субсидій врегульовано Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 (далі - Положення №848).
Дане положення визначає умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, визначено Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням у відповідності до абз.1 п.3 Положення №848 здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення). Тобто Залізничний відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради наділений повноваження щодо контролю за розподілом бюджетних коштів, спрямованих на виплату субсидій в тому числі для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 13 Положення № 848 в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, для нарахування субсидії можуть використовуватися відомості про доходи та розміри платежів у вигляді списків, довідок, даних на електронних носіях інформації,одержаних від ДФС, Пенсійного фонду України, центрів зайнятості, фондів соціального страхування, виконавчої служби, житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, організацій, що надають житлово-комунальні послуги та здійснюють нарахування плати за житлово-комунальні послуги за договорами з підприємствами (інформаційно-обчислювальні центри, розрахункові центри, центри нарахування плати за житлово-комунальні послуги тощо).
Згідно з п.14 Положення №848 субсидії для вілшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, але не більше ніж на 12 місяців, і розраховується: на неопалювальний сезон - з 1 травня по 30 вересня; на опалювальний сезон - з 1 жовтня по 30 квітня.
Також даним пунктом передбачено, що після закінчення строку отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді (крім орендарів житлового приміщення, осіб, яким субсидія була призначена за зареєстрованим місцем перебування, та осіб, які звертаються за субсидією на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива). Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 13 цього Положення, без звернення громадян і протягом десяти днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (непризначення) субсидії та інформують про прийняте рішення громадян. У разі отримання інформації про прострочену понад два місяці заборгованість з оплати послуг, загальна сума якої перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, субсидія на наступний строк не призначається, про що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує особу.
Якщо протягом двох місяців з дати інформування про непризначення субсидії на наступний строк громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, субсидія призначається з дати закінчення дії попередньої субсидії, в іншому випадку - з місяця, в якому громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору. Зазначений строк може бути продовжений на підставі рішення районної, районної у містах Києві і Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її створення) ради або комісії, яка ними утворюється, за наявності поважних причин.
Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку що оскільки Залізничний відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітаної політики Львівської міської ради отримав від ЛКП «Граніт» інформацію про прострочену понад заборгованість з оплати послуг, відповідач правомірно прийняв рішення про не нарахування позивачу житлової субсидії з 01.05.2017.
Водночас згідно із ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку дій відповідача щодо відповідності вимогам ч.3 ст.2 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В п.1 ст.69 КАС України вказано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до п. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Згідно з п. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ст.76 КАС України пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі.
Водночас відповідно до п.2 ст.86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Згідно відомостей про нарахування та оплату послуг «утримання будинку та прибудинкових територій» мешканця ОСОБА_1, ос./рах. НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, за позивачем станом на травень 2017 року числиться прострочена понад два місяці заборгованість з оплати послуг в розмірі 5887,84 грн (а.с.39).
Слід зазначити, що, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не надав належної оцінки щодо наявності вказаної заборгованості ОСОБА_2 згідно інформації, наданої ЛКП «Граніт».
В розумінні ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках, спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і прави. Водночас згідно цієї норми виконавцем є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця ? надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Із наданих в судовому засіданні позивачем пояснень апеляційним встановлено, що інформація надана ЛКП «Граніт» не є належним та допустимим доказом про наявність у ОСОБА_1 простроченої понад два місяця заборгованості з оплати послуг утримання будинку та прибудинкової території, оскільки позивач із ЛКП «Граніт» договір про надання житлово-комунальних послуг не укладав.
Натомість з наданої позивачем копії договору про надання житлово-комунальних послуг від 02.01.2009 слідує, що між ЛКП «Привокзальне» (Виконавець) та ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір, згідно якого Виконавець бере на себе зобов'язання надавати Споживачеві послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати отримані послуги згідно з встановленим тарифом у терміни та на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно пункту 11 цього Договору, такий укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення його терміну однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду. Договір може бути розірваний достроково у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови Споживача від користування послуги Виконавця, переходу права власності (користування) на квартиру до іншої особи, невиконання умов Договору сторонами Договору.
Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача щодо відмови у призначенні житлової субсидії на підставі інформації, наданої ЛКП «Граніт», про наявність у позивача простроченої понад два місяця заборгованості з оплати послуг утримання будинку та прибудинкової території є неправомірними.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та обґрунтованими, такими, що знайшли своє підтвердження матеріалами справи.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
На підставі аналізу норм законодавства та обставин справи, враховуючи те, що договір про надання житлово-комунальних послуг між позивачем та ЛКП «Граніт» не укладався, Договір про надання комунальних послуг від 02.01.2009 між ЛКП «Привокзальне» та позивачем не розірваний, відомості про закінчення строку Договору від 02.01.2009 відсутні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку що для вірного способу відновлення порушених прав позивача слід застосувати ч. 2 ст. 11 КАС України та зобов'язати Залізничний відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 житлової субсидії з дати закінчення дії попередньої субсидії - з 01.05.2017.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а постанову Залізничного районного суду м. Львова від 29 серпня 2017 року у справі №462/3064/17- скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо відмови у призначенні житлової субсидії ОСОБА_1 з 01.05.2017.
Зобов'язати Залізничний відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 житлової субсидії з дати закінчення дії попередньої субсидії - з 01.05.2017.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. О. Большакова
В. В. Гуляк
Постанова складена в повному обсязі 24.10.2017