18 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/6180/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,
за участю секретаря Богдан А.О.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Роїк М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Кам'янка-Бузького районного суду від 25.04.2017 в справі №446/2196/16-а за позовом ОСОБА_1 до Кам'янка-Бузького районного військового комісаріату про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
У грудні 2016 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - відповідач), в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову №2056 від 21.11.2016р. за справою про адміністративне правопорушення, винесеною військовим комісаром Кам'янка-Бузького районного військового комісаріату м. Кам'янка-Бузька підполковником ОСОБА_2 щодо визнання її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, та накладення штрафу в сумі 510 грн.
Постановою Кам'янка-Бузького районного суду від 25.04.2017 адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У судовому засіданні представник апелянта підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.
Позивач вимоги апеляційної скарги заперечила за їх безпідставністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Суд встановив та матеріалами справи підтверджується наступне.
ОСОБА_1 працює на посаді начальника відділу кадрів ТзОВ «Свісс Кроно», що доводиться матеріалами справи та не заперечується сторонами.
07.11.2016 за наслідками перевірки, військовий комісар Львівського обласного військового комісаріату затвердив Акт перевірки військового обліку громадян України у ТзОВ «Свісс Кроно». В даному акті вказано, що стан військового обліку у ТзОВ «Свісс Кроно» не відповідає вимогам Законів України, інших нормативно-правових актів, заходи, визначені розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 28.08.2015р. №464/0/5-15 «Про проведення заходів щодо покращення стану військового обліку в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях на території області», від 14.07.2016р. №485/0/5-16 «Щодо заходів з підготовки до перевірки військового обліку на території Львівської області комісією Генерального штабу ЗСУ», які доводились до органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій району розпорядженням голови Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації від 15.07.2016р. №2480/02-21 не виконані.
17.11.2016 провідним спеціалістом командування Кам'янка-Бузького РВК було складено протокол про адміністративне правопорушення №4193 відносно ОСОБА_1
21.11.2016 військовим комісаром Кам'янка-Бузького РВК винесено постанову №2056 за справою про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , якою її притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 грн за ч.1 ст. 210-1 КУпАП. Згідно з даною постановою 07.11.2016 проводилася перевірка стану військового обліку на ТзОВ «Свісс Кроно», про що був складений акт перевірки, в якому зазначено, що стан військового обліку не відповідає вимогам Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вимогам Наказу МОУ №660 від 15.12.2010, чим своїми діями відповідальна особа за ведення військового обліку спричинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 210-1 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеного вище постановою в справі про адміністративне правопорушення, позивач оскаржила її до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, керувався наступними мотивами, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.
Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначений у ст. 279 КУпАП, де зокрема зазначено, що головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення.
У статті 256 КУпАП вказано, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, і така постанова, згідно зі ст. 283 КУпАП повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Таким чином, чинним законодавством України передбачено порядок здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення, недодержання якого призводить до неправильного притягнення осіб до такого виду відповідальності.
Матеріалами справи підтверджується, що у протоколі зазначено лише посилання на проведену перевірку ТзОВ «Свісс Кроно» щодо стану військового обліку та невідповідність його вимогам закону. Проте, у такому протоколі не зазначено, яке саме порушення допустила позивач, чи відноситься воно до її обов'язку, коли таке правопорушення нею було вчинено, яким нормативним актом передбачено обов'язок вчинення такої дії, а також місце вчинення. Відтак, такий протокол не містить інформації про час, місце та суть адміністративного правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме лише посилання у протоколі про адміністративне правопорушення на акт перевірки ТзОВ «Свісс Кроно» є недостатнім для висновку про наявність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 . Акт перевірки є лише формою фіксації певних порушень на підприємстві і сам по собі ще не створює автоматичного наслідку адміністративної відповідальності посадових осіб підприємства, позаяк для притягнення таких осіб до адміністративної відповідальності, слід встановити склад адміністративного правопорушення, зокрема, протиправність її дій, її винну поведінку тощо.
Ані з протоколу про адміністративне правопорушення, ані з постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача неможливо встановити, що саме та коли порушила позивач ОСОБА_1 , а це свідчить про безпідставне притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відтак, підставним вважає суд апеляційної інстанції висновок про те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена з порушенням порядку, встановленого законом, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов переконання, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а постанову Кам'янка-Бузького районного суду від 25.04.2017 в справі №446/2196/16-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а у разі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий суддя М. В. Костів
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель
Повний текст ухвали складено 23.10.2017.