18 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/5929/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,
за участю секретаря Богдан А.О.
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 31.03.2017 в справі № 593/204/17 за позовом ОСОБА_2 до Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
У лютому 2017 року ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся в суд з позовом до Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просив зобов'язати відповідача призначити та виплатити пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з часу звернення, а саме - з 04.11.2016.
Постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 31.03.2017 адміністративний позов задоволено, зобов'язано Бережанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити та виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04.11.2016.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечила за їх безпідставністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Суд встановив та матеріалами справи підтверджується наступне.
04.11.2016 ОСОБА_2 звернувся в пенсійний орган з письмовою заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Пенсійний орган листом № 435/04 від 06.02.2017 відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю уточнюючої довідки, що підтверджує пільговий період роботи в ТзОВ ВКФ «Декор» на посаді складальника шихти за період з 01.08.1998 по 25.06.2000.
Згідно з ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Зі змісту ст. 71 КАС України видно, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. «б» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абз. 1 цього пункту, у період до 01.2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 01.04.2015 р. по 31.03.2016 р. - не менше 26 років.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Аналогічне положення міститься в ст. 48 Кодексу законів про працю України. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
У пункті 20 Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Таким чином, довідки мають додатковий характер і надаються у разі, коли взагалі відсутні відомості в трудовій книжці про працю осіб у спірний період, що визначає його право на пенсію на пільгових умовах.
Відповідно до записів у трудовій книжці загальний стаж роботи ОСОБА_2, який досяг пенсійного віку, становить понад 30 років, з них 14 р. 2 міс. 2 дні на посадах просівальника, дробильника та складальника шихти, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
Зазначені посади були передбачені Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року та Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, які діяли на час виконання позивачем робіт за вказаними вище посадами.
Щодо зміни назви посади «дробильник» на «дробильник-розмелювач» відповідно до Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, на якій працював позивач до 01.08.1998, то бездіяльність власника підприємства у приведенні назви посади на підприємстві у відповідність до постанови КМУ №162 не може послужити підставою для позбавлення позивача права на пенсію на пільгових умовах, оскільки така не вплинула на шкідливість умов, у яких працював позивач.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що наказом по склотарному заводу від 15.09.1995 №92 та висновком Державної експертизи умов праці підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2 дробильнику-розмелювачу та просівальнику. Розпорядженням по склотарному заводу від 22.11.1995 №124 та висновком Державної експертизи умов праці підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2 складальнику шихти.
З огляду на викладені вище норми, та беручи до уваги обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах в порядку п. "б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки дотримані всі умови для призначення пенсії, - вік, стаж роботи позивача, атестація робочого місця.
Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов переконання, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 31.03.2017 в справі № 593/204/17 - без змін.
В силу вимог ч. 10 ст. 183-2 КАС України ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М. В. Костів
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель
Повний текст ухвали складено 23.10.2017.