Справа: № 754/10241/17 Головуючий у 1-й інстанції: Таран Н.Г.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
24 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.
За участю секретаря: Івченка М.В.
розглянувши у судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 10 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернулась до Деснянського районного суду м.Києва з адміністративним позовом до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просила:
- визнати дії головного державного виконаця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Заяць О.В. про відкриття виконавчого провадження неправомірними;
- скасувати постанову головного державного виконаця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Заяць О.В. про відкриття виконавчого провадження ВП № 54380389 від 31.07.2017 року;
- скасувати постанову головного державного виконаця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Заяць О.В. про арешт майна боржника від 02.08.2017 року;
- скасувати постанову головного державного виконаця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Заяць О.В. про арешт коштів боржника від 02.08.2017 року.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 10 серпня 2017 року адміністративний позов повернуто позивачу на підставі п.6 ч. 3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію визнати дії Деснянського районного суду м.Києва протидійними, скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм права.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір підсудний окружному адміністративному суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 оскаржує дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 54380389 на підставі виконавчого листа № 2-2733/2011, виданого Деснянським районним судом м.Києва у цивільній справі про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ПАТ «Марфін Банк».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 16 частини третьої статті 18 цього Закону передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Таким чином, рішення про застосування штрафу державний виконавець приймає у процесі здійснення виконавчого провадження, тобто під час примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).
Статтею 18 КАС України визначена предметна підсудність адміністративних справ.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 18 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Аналогічне положення містить частина шоста статті 181 цього Кодексу
Отже, справи про оскарження постанов державного виконавця про накладення штрафу за невиконання рішень, ухвалених у справах, що визначені у пункті 4 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, предметно підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам як справи з приводу рішень державного виконавця щодо виконання судових рішень, ухвалених цими судами.
Частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
За правилами статті 383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до статті 384 Цивільного процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Відповідно до пункту 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (частина друга статті 384 Цивільного процесуального кодексу України), незалежно від місця виконання судового рішення.
Отже, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов судів прийнятих в порядку цивільного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року справа №21-278а15.
Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що даний спір предметно підсудний окружному адміністративному суду, оскільки предметом оскарження є дії державного виконавця у виконавчому провадженні з примусового виконання судового рішення, прийнятого в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала Деснянського районного суду м.Києва від 10 серпня 2017 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у відкритті провадження, оскільки дана справа відноситься до цивільної юрисдикції, а отже підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. ст. 199, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 10 серпня 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у відкритті провадження.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 10 серпня 2017 року скасувати та постановити у справі нову ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Повний текст виготовлено: 24 жовтня 2017 року.
.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Троян Н.М.
Костюк Л.О.