Справа: № 823/923/17 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
18 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Бєлової Л.В.,
Парінова А.Б.,
при секретарі: Вітковській К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області та просило:
1) визнати неправомірними дії Звенигородської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області, які виявились в порушенні вимог статей 101, 102 ПК України, Наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» в питанні списання безнадійного податкового боргу за період 3-й квартал 2013 року;
2) зобов'язати відповідача виконати вимоги статей 101, 102 ПК України, Наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 шляхом списання з 10.11.2016 безнадійного податкового боргу з ПДВ за строком давності за період ІІІ квартал 2013 року станом на 10.10.2016 (з урахуванням грошового зобов'язання нарахованого на вересень 2013 року згідно податкової декларації №9065446695 від 17.10.2013 на суму 93701, 00 грн).
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що всупереч вимогам законодавства заяви позивача про списання податкового боргу за строком давності та про внесення відповідних змін в картку особового рахунку платника податку Ватутінського КВП «Водоканал» податковим органом було залишено без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал» подало до Звенигородській ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області податкові декларації з ПДВ від 18.09.2013 за серпень 2013 року на суму 81787 грн. з граничним терміном сплати до 30.09.2013 та від 17.10.2013 за вересень 2013 року на суму 93701 грн. з граничним терміном сплати до 30.10.2013.
30 Листопада 2016 року Ватутінське КВП «Водоканал» звернулося до відповідача з заявами №№494, 495 та 496 про списання податкового боргу з ПДВ за 3-й квартал 2013 року як такого, що знаходиться за межами строку давності.
Листами від 09.12.2016 №8116/23-12-17-010 та від 28.12.2016 №8594/23-12-17-010 відповідач повідомив позивача, що рішенням від 10.11.2016 №95/23-12-25-035/24359125 було списано податковий борг Ватутінського КВП «Водоканал» станом на 10.09.2013 у сумі 47690,85 грн. як безнадійний. Також повідомлено, що на час звернення із заявами за Ватутінським КВП «Водоканал» не обліковується податковий борг, який перебуває за межами строку давності, визначеного Податковим кодексом України.
Так, у відповідності до облікової картки платника ПДВ - Ватутінського КВП «Водоканал» станом на 31.03.2017, останнім 31.01.2017 сплачено 500 000 грн. та 28.02.2017 сплачено 117 833,73 грн. Вищавказані грошові кошти були сплачені до Державного бюджету України та зараховані в рахунок погашення грошових зобов'язань з ПДВ, які включають у т.ч. розрахунковий період 3 кварталу 2013 року.
Не погоджуючись з таким зарахуванням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, оскільки вважає, що податковий борг за весь 3 квартал 2013 року мав бути списаний як безнадійний.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки сума боргу була погашена позивачем до закінчення граничного строку його списання, дії відповідача щодо зарахування таких коштів в рахунок погашення минулої заборгованості є правомірними.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 року за №577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376 (далі - Порядок №577).
Відповідно до підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють такі функції, зокрема: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов'язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.
Згідно з п.п.16.1.3., 16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п. п. 49.18.1 п. 48.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяці (у тому азі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів/, що настають за останнім календарним днем, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно п. 51.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Під терміном «безнадійний», згідно з пунктом 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, розуміється, зокрема: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України).
В свою чергу строки давності та їх застосування визначені статтею 102 Податкового кодексу України.
У відповідності до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України унормовано, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Процедура списання безнадійного податкового боргу визначена порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.10.2013 № 577 (далі - Порядок).
Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1. цього Порядку під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділуПодаткового кодексу України.
Згідно з п.3.1 Порядку № 577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Пунктом 3.2 Порядку № 577 передбачено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.
З аналізу вищевказаних норм, слідує що податковий борг вважається безнадійним та підлягає списанню тільки після прийняття відповідного рішення керівником органу.
Суд також наголошує на п.4.1 Порядку № 577, яким встановлено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.
Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал.( п. 4.4 Порядку № 577).
Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання за декларацією №9058302363 від 18.09.2013 року згідно п. 51.1 ст. 57 Податкового кодексу України виникло 20.09.2013 року, а податковий борг, відповідно, 01.10.2013 року, тобто після закінчення строку сплати суми податкового зобов'язання. За декларацією №065446695 від 17.10.2013 року зобов'язання виникло 20.10.2013 року, а податковий борг 21.10.2013 року.
Таким чином, податковий борг Ватутінського КВП «Водоканал», що виник за спірний період за деклараціями IІІ кварталу 2013 року підлягав списанню як безнадійний в період з 10.02.2017, оскільки календарний період обрахування податкових зобов'язань та списання таких як безнадійних різниться в силу положень Порядку №577.
В той же час, 31 січня 2017 року ВКВП «Водоканал» було сплачено 500 000 грн. та 28 лютого 2017 року ще 117 833,73 грн. податкових зобов'язань, які були зараховані в рахунок оплати податкового боргу за IІІ квартал 2013 року.
Згідно з даними інформаційної системи Звенигородської ОДПІ у позивача відсутній безнадійний податковий борг, вказаний підприємством в позові за період ІІІ квартал 2013 року, оскільки він був погашений шляхом зміни призначення платежів, визначених позивачем в платіжних дорученнях.
Надаючи правову оцінку діям податкового органу щодо зміни призначення платежів, визначених позивачем в платіжних дорученнях та зарахування їх в рахунок погашення заборгованості за минулі періоди, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до п.87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
При цьому, дата виникнення податкового боргу не впливає на право податкового органу щодо зміни призначення платежу, оскільки податковий орган після набрання чинності Податковим кодексом повинен керуватися його положеннями, тобто застосовувати статтю 87 ПК України щодо всіх платежів, які надійшли на бюджетні рахунки після 01 січня 2011 року.
Крім того, колегія суддів зауважує, що позивачем не було оскаржено дії відповідача щодо зміни призначення платежу.
Таким чином, зважаючи на те, що списання безнадійного податкового боргу у першому кварталі 2017 року проводилось податковим органом з 10 лютого 2017 року, а у позивача на дану дату був відсутній борг, який би підлягав списанню як безнадійний, колегія суддів погожується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав до задоволення позовних вимог Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал».
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 23 жовтня 2017 року.