Справа: № 363/2281/17 Головуючий у 1-й інстанції: Баличев М.Б. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
24 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 27 липня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії посадових осіб Волинської митниці ДФС України та про скасування постанови,
У квітні 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Вишгородського районного суду зі скаргою на дії посадових осіб Волинської митниці ДФС України про скасування постанови про порушення митних правил.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 27 липня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
У судове засідання не з'явилися особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вчинено діяння, що виразилось у порушенні митних правил, що згідно з ст. 470 МК України стало підставою для накладення адміністративного стягнення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, постановою про порушення митних правил від 31 травня 2017 року складеної заступником начальника Волинської митниці ДФС України ОСОБА_4 визнано громадянина України ОСОБА_2 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Главою 55 Розділу ХІІ Митного кодексу України передбачено, що переміщення громадянином транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжується обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу, виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України(письмового зобов'язання, застосування заходів гарантування тощо).
Згідно з п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України у цьому Кодексі термін «товари» вживається у такому значенні - це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Згідно з ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлений граничний строк транзитних перевезень 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу 5 діб).
Таким чином, транспортний засіб марки «АUDІ А6» реєстраційний номер НОМЕР_2 кузов НОМЕР_1, будучи рухомою річчю в силу ст. 181 ЦК України, підпадає під термін «товар», визначений у диспозиції ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.
Відповідно до ст. 93 Митного кодексу України товари, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст. 95 цього Кодексу.
Так, позивач не вивіз вказаний автомобіль за межі митної території України у встановлений ст. 95 Митного кодексу України строк, внаслідок чого у відношенні позивача було порушено справу про порушення митних правил, складено протокол про порушення митних правил від 20 травня 2017 року на підставі якого винесено постанову від 31 травня 2017 року.
Відповідно до довідки про ремонт з СТО ФОП «ОСОБА_7.», виданої ОСОБА_2, зазначений автомобіль 09 січня 2017 року було передано для технічного обслуговування (ремонту), згідно якої автомобіль непридатний для експлуатації та подальшого використання.
Крім того, транспортний засіб марки «АUDІ А6» реєстраційний номер НОМЕР_2 кузов НОМЕР_1 16 травня 2017 року потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №3017138473698182 від 16.05.2017 року, виданої Вишгородським ВП ГУ НП в Київській області.
Враховуючи вищевказане, твердження скаржника щодо неможливості перетину меж митної території України у визначений законодавством термін є неправдивими та такими, що направлені на уникнення ОСОБА_2 від відповідальності, оскільки з вищезазначених довідок, наданих позивачем вбачається, що хоча автомобіль перебував на ремонті з 09 січня 2017 року, однак, до моменту вчинення позивачем адміністративного правопорушення пройшло близько чотирьох місяців, а тому у останнього було достатньо часу для виконання вимог існуючого законодавства.
Жодних доказів того, що автомобіль не був придатний для експлуатації впродовж вказаного терміну аж до моменту складення відносно нього постанови позивачем не надано.
При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 192 Митного кодексу України: якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Відповідно ст. 493 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил здійснюють, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, посадові особи митниці, в зоні діяльності якої було вчинено або виявлено таке порушення. Окремі процесуальні дії у справі про порушення митних правил можуть вчинятися посадовими особами, уповноваженими складати протоколи про порушення митних правил відповідно до статті 490 цього Кодексу, а у випадку, передбаченому статтею 518 цього Кодексу, - також посадовими особами іншого органу доходів і зборів.
Таким чином, заступник начальника Волинської митниці ДФС України ОСОБА_4 мав необхідний обсяг повноважень при винесені постанови від 31.05.2017 року в справі про порушення митних правил № №1714/20500/17.
Будь-яких доказів, які б вказували на відсутність в діях позивача складу або події зазначеного у оскаржуваній постанові правопорушення в матеріалах справи не міститься.
За таких обставин, підстав для задоволення вимоги позивача про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Вишгородського районного суду Київської області від 27 липня 2017 року без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 27 липня 2017 року - залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Я.Б.Глущенко
С.Б. Шелест