Справа: № 743/1240/17 Головуючий у 1-й інстанції: Жовток Є.А. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
Іменем України
17 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.
за участю секретаря Цюпка Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області до Громадянина Республіки Конго ОСОБА_1 про продовження строку затримання,
У вересні 2017 року Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області звернулося в Ріпкинський районний суд Чернігівської області з позовом до Громадянина Республіки Конго ОСОБА_1, в якому просив: продовжити строк затримання громадянина Республіки Конго ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 14.09.2017 до 13.12.2017 включно.
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позову.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що ризвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки Фортечним РВ у м. Кропивницькому УДМС України в Кіровоградській області встановлено, що громадянин Республіки Конго ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 (а.с. 8-11)) в 2011 році прибув на територію України з метою навчання в Київському національному університеті імені Т.Г. Шевченка.
11 вересня 2011 року вибув на навчання до Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету (а.с. 18).
Строк дії посвідки на тимчасове проживання в Україні, серії НОМЕР_2 закінчився 02.09.2016 (а.с. 12-13).
Наказом Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету № 467/о від 05.09.2016, ОСОБА_1 відрахований від навчання з 5-го курсу університету у зв'язку з фінансовою заборгованістю (а.с. 14).
Постановою Фортечного РВ УДМС України у м. Кропивницькому від 07.02.2017, відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП.
08 лютого 2017 року Фортечним РВ УДМС України у м. Кропивницькому було прийнято рішення №8 про примусове повернення відповідача з України (а.с. 18), а 14 березня 2017 року рішення про поміщення в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України громадянина Республіки Конго ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та підготовки матеріалів про примусове видворення (а.с. 19).
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16 березня 2017 року у справі № 743/350/17 примусово видворено громадянина Республіки Конго - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі території України (а.с. 25-26). Постанова набрала законної сили 03 квітня 2017 року.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16 березня 2017 року у справі № 743/350/17 затримано громадянина Республіки Конго - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та поміщено його до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, до 14.09.2017 (а.с. 22-23).
Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області звернулося до посольства Республіки Конго в Україні з листами від 11.04.2017 № 74.01/05-7829 та від 18.08.2017 № 74.01/05-16989, в яких просило при підтвердженні особи та громадянства Республіки Конго громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити свідоцтво на повернення на батьківщину вищезазначеному громадянину безкоштовно.
У зв'язку з тим, що дотепер відповідей на зазначені листи Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області не отримало, воно звернулося до суду з даним позовом про продовження строку затримання громадянина Республіки Конго ОСОБА_1.
Надаючи правову оцінку вищевикладеному, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 6 статті 6 КАС України іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.
Пунктом 3 частини 2 статті 183-7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі, адміністративний суд, визначений частиною першою цієї статті, за клопотанням органу (підрозділу), який подав такий позов, може прийняти рішення, яким затримати іноземця або особу без громадянства з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Відповідно до частини 7 статті 183-7 Кодексу адміністративного судочинства України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, не може перевищувати шести місяців. У разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на дванадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні три місяці подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для виконання рішення про примусове видворення або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Умовами, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи, є:
1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;
2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Як вірно встановлено судом першої інстанції громадянин Республіки Конго ОСОБА_1, відповідно до паспорту серії НОМЕР_1, в 2011 році прибув на територію України на законних підставах.
Посвідкою на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_2 підтверджено законність тимчасового проживання в Україні (а.с. 12-13).
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач не відмовлявся співпрацювати під час процедури його ідентифікації і дослідженими копіями документів, доданими до позовної заяви, підтверджується його особа.
Необхідність продовження строку затримання позивачем мотивована тим, що в ході виконання постанови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16 березня 2017 року у справі № 743/350/17 про примусове видворення Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області зверталося до посольства Республіки Камерун з листами від 11.04.2017 та від 18.08.2017 про надання допомоги в оформленні свідоцтва про повернення відповідача до країни громадянської належності, проте відповідь на вказані листи отримана не була.
З огляду на те, що чинним законодавством наведено вичерпний перелік підстав, які передбачають неможливість примусового видворення особи, а продовження строку затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні можливе лише за їх наявності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову
Така ж сама правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України 09.06.2017 у справі № 743/507/17 (К/800/18766/17).
Такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з вимогами законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області - залишити без задоволення.
Постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 23 жовтня 2017 року.
Головуючий суддя Н.В. Безименна
Судді В.О. Аліменко
А.Ю. Кучма