Справа 760/21031/16-а
Суддя доповідач Земляна Г.В.
23 жовтня 2017 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Земляна Г.В., перевіривши апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 01 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 01 вересня 2017 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою відповідач подав апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам частини 6 статті 187 КАС України з наступних підстав:
В порушення вимог частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства апелянтом не сплачено судовий збір.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011, № 3674-VI в редакції чинній на час подачі апеляційної скарги, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду має бути сплачено 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір», розмір ставки за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру станом на дату подання позовної заяви фізичною особою була встановлена сума 0,4 розміру мінімальної заробітної плати для працездатних осіб.
Так, мінімальна заробітна плата у 2016 році становила 1378 грн.
Таким чином судовий збір за подання апеляційної скарги має бути сплачений апелянтом в сумі 606,32 грн ((1378*0,4) *110%).
Всупереч наведених норм, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, натомість додано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі, в обґрунтування вимог якого посилається на неналежне фінансування з боку держави.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Однак, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.
Водночас якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору.
Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень статті 187 КАС України процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Враховуючи зазначене, суд вважає доводи про відсутність видатків на сплату судового збору скаржника необґрунтованими, оскільки вони не підтверджені доказами та не свідчать про відсутність коштів у апелянта для сплати судового збору.
З огляду на те, що апелянтом надано клопотання про відстрочення, проте не надано доказів на підтвердження зазначених обставини, суд приходить до висновку, що про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки всупереч положенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України апелянтом не доведено ті обставини на яких ґрунтується його клопотання.
Оскільки зазначені обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому відповідно до вимог статтей 108 та 189 КАС України, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Крім того, апеляційна скарга подана поза межами строку, визначеного частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так з матеріалів справи вбачається, що постанова прийнята в порядку скороченого провадження 01 вересня 2017 року та згідно супровідного листа суду відправлена відповідачу 08 вересня 2017 року (а.с. 178).
Проте, з апеляційною скаргою апелянт звертається лише 17 жовтня 2017 року, тобто після закінчення 10-денного строку.
В апеляційній скарзі апелянт не зазначає, про те, що ним було пропущено строк звернення до суду, та не надає клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно абз. 1 ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, апелянту слід надати суду вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження постанови та документи на підтвердження цих обставин.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Оскільки зазначена обставина перешкоджає прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому відповідно до вимог статтей 108 та 189 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали слід усунути недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору у розмірі 606,32 грн. Крім того, надати вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку та наданням відповідних доказів на підтвердження таких обставин.
Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України, суд
В задоволенні клопотання Міністерства оборони України про (відстрочення) розстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 01 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху та надати апелянту строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали у відкритті апеляційного провадження буде відмолено та/або повернуто апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя
Київського апеляційного адміністративного суду Г.В. Земляна