Справа: № 826/4200/17 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.; Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
19 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;
за участю секретаря: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про скасування постанови, -
У квітні 2017 року, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якій просить суд скасувати постанову від 01.03.2017 ВП №52303263 про накладення штрафу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем подано заяву про роз'яснення судового рішення, а тому відповідач не мав права виносити оскаржувану постанову від 01.03.2017 ВП №52303263 про накладення штрафу.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2017 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.
Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.
Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві 21.09.2016 відкрито виконавче провадження №5230326 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2016 №826/9167/16.
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про роз'яснення судового рішення, а саме, постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2016 №826/9167/16.
11.10.2016 Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулась до Головного територіального управління юстиції у місті Києві із листом №5440/9/26-50-12-02, в якому просила зупинити виконавче провадження.
Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві 01.03.2017 винесено постанову про накладення штрафу в межах виконавчого провадження №5230326 на Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за невиконання рішення суду, у розмірі 5100,00 грн.
Позивач не погоджуючись із зазначеним рішенням, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент звернення позивачем до суду з даним позовом є чинним Закон України «Про виконавче провадження» від 02.02.2016 №1404-VIII, який набрав чинності 05.10.2016.
Також зазначає, що на момент прийняття державним виконавцем постанови від 21.09.2016 про відкриття виконавчого провадження №46263608, діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV.
Згідно пунктів 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.02.2016 №1404-VIII рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.
Згідно статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачене право застосування штрафів у разі невиконання виконавчого документа без поважних причин.
В даному випадку у оскаржуваній постанові чітко наведено підстави для застосування штрафу.
Так, стаття 37 Закону України «Про виконавче провадження» містять виключний перелік підстав для зупинення виконавчих дій.
Колегія суддів звертає увагу на те, що стаття 37 Закону України «Про виконавче провадження» не містить таких підстав для зупинення виконавчого провадження як звернення боржника до суду за роз'ясненням чи відстроченням виконання рішення.
Щодо посилання позивача у справі, що державним виконавцем не було взято до уваги підстави неможливості виконання рішення суду, як звернення до суду із заявами про роз'яснення судового рішення та надання відстрочки його виконання, колегія суддів зазначає наступне.
Так, судом першої інстанції правомірно відхилено зазначені вище посилання позивача як на підставу для скасування постанови про накладення штрафу.
Також, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку та відхилив посилання позивача, як на підставу для задоволення позову на те, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2016 №826/9167/16 не набрала законної сили та оскаржується в апеляційному порядку, оскільки за загальним правилом до виконання може бути пред'явлено лише виконавчий документ, що набув чинності, і строк набрання ним чинності є одним з реквізитів виконавчого документа.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не надано доказів відкриття апеляційного провадження з оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2016 №826/9167/16.
Таким чином, згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчого органу були відсутні підстави для зупинення виконавчих дій згідно заяви позивача від 11.10.2016.
Отже, враховуючи те, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не виконано рішення суду без поважних причин, то винесена державним виконавцем постанова про накладення штрафу є правомірною та не підлягає скасуванню.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
(Повний текст виготовлено - 24 жовтня 2017 року).
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Твердохліб В.А.
Бужак Н.П.