Головуючий у 1 інстанції - Пирогова Л.В.
Суддя-доповідач - Васильєва І.А.
24 жовтня 2017 року справа №242/2668/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:
Головуючого судді: Васильєва І.А.
Судді: Компанієць І.Д.
Ястребова Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 13 вересня 2017 року по справі № 242/2668/17 за позовом ОСОБА_3 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
05 липня 2017 року ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до Селидівського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, управління, Селидовське ОУПФУ) з вимогами про:
-визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 1429 від 03 травня 2017 року про відмову в призначенні пенсії відповідно до частини 1 статті 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
-зобов'язання відповідача зарахувати періоди роботи позивача на підприємстві ЗАТ «Агрікола» з 10.11.1996 року по 05.08.1998 року і на підприємстві ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля» з 03.08.2016 року по 24.04.2017 року до стажу на підземних гірничих роботах по видобутку вугілля за Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
-зобов'язання відповідача зарахувати періоди роботи позивача на підприємстві ВП «шахта Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.11.2015 року по 02.08.2016 року до страхового стажу та подати звіт про виконання судового рішення (арк. справи 1-6).
Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 13 вересня 2017 року адміністративний позов задоволений частково, визнано протиправним та скасовано рішення відповідача № 1429 від 03 травня 2017 року про відмову в призначенні пенсії відповідно до частини 1 статті 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язано відповідача зарахувати до стажу на підземних гірничих роботах по видобутку вугілля за Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи позивача на підприємстві ЗАТ «Агрікола» з 10.11.1996 року по 05.08.1998 року; на підприємстві ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля» з 03.08.2016 року по 24.04.2017 року; та зобов'язано відповідача зарахувати до страхового стажу періоди роботи позивача на підприємстві ВП «шахта Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.11.2015 року по 02.08.2016 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (арк. справи 53-55).
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач (далі - апелянт) подав апеляційну скаргу, в доводах якої вказав, що не має підстав для зарахування до пільгового стажу позивачу стаж його роботи на підприємствах, оскільки частина пільгового стажу не підтверджена пільговими довідками про зайнятість у цей період повні робочі дні під землею, а іншу частину стажу, оскільки професія позивача не передбачена постановою КМУ № 461. Щодо не зарахування страхового стажу, то відповідач спростовує це несплатою підприємством щомісячних внесків у цей період. З урахуванням чого апелянт вважає, що рішення про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії прийнято правомірно за відсутності необхідного стажу, з огляду на що апелянт просив суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі (арк. справи 59-62).
Позивач та відповідач до судового засідання не з'явились, належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи, а тому у відповідності до статті 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Від позивача та його представника надійшло письмове клопотання на адресу суду про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила, що звернення позивача до суду обумовлено саме відмовою відповідача рішенням № 1429 від 03 травня 2017 року в призначенні пенсії відповідно до частини 1 статті 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», в основу якого покладено не зарахування позивачеві до пільгового стажу періоди роботи з повним робочим днем під землею:
-на підприємстві ЗАТ «Агрікола» з 10.11.1996 року по 05.08.1998 року, оскільки позивачем не надані підтверджуючі пільгові довідки про роботу позивача у цей період з повним робочим днем під землею;
-на підприємстві ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля» з 03.08.2016 року по 24.04.2017 року підземним помічником начальника дільниці, оскільки в постанові КМУ від 24.06.2016 № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» ця посада відсутня;
-до страхового стажу не зараховані періоди роботи позивача з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року і з 01.11.2015 року по 02.08.2016 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди.
З огляду на що спірним питанням в даній справі є правомірність не зарахування відповідачем до пільгового та страхового стажу періоди роботи позивача на підприємствах, прийняття відповідачем рішення про відмову в призначення пенсії, та як наслідок наявність підстав у розумінні статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з врахуванням наявних у нього підтверджуючих документів.
З приводу викладеного колегія суддів зазначає, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року передбачений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону. Так, згідно вказаної норми особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва, - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», знижується на 1 рік.
Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлює, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній», у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
Тобто розповсюдження даної постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу (у тому числі й зайнятості позивача протягом повного робочого дня на підземних роботах, що є спірним у цій справі) має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції з трудової книжки позивача вбачається, що він з 10 листопада 1996 року по 05 серпня 1998 року працював в ЗАТ «Агрікола», був прийнятий за переведенням з шахти «Україна» гірничим майстром з повним робочим днем в шахті на дільницю № 8 з видобутку вугілля, звільнений за переведенням на Шахту «Україна» за пунктом 5 статті 36 КЗпП України, останній день роботи 05 серпня 1998 року, про що свідчать записи за №№ 5-6 (арк. справи 12).
Тобто трудова книжка позивача цілком містить записи про роботу позивача у період, з 10 листопада 1996 року по 05 серпня 1998 року з повним робочим днем під землею в ЗАТ «Агрікола», що спростовує висновки відповідача в рішенні про відмову в призначенні пенсії, та апеляційній скарзі про не підтвердження позивачем його роботи з повним робочим днем під землею у спірний період, а тому цей період роботи підлягає зарахуванню до пільгового стажу.
Крім цього колегія суддів не погоджується з твердженнями апелянта про не зарахування пільгового періоду роботи позивача на підприємстві ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля» з 03.08.2016 року по 24.04.2017 року підземним помічником начальника дільниці, з посиланням на те, що займана ним посада відсутня в списку професій посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою КМУ від 24.06.2016 № 461, оскільки вказаною постановою регулюється Список професій, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а у даному випадку спірним є відмова у призначенні пенсії, передбаченою статтею 14 цього Закону.
До того ж, колегія суддів не приймає посилання відповідача в спірному рішенні та апелянта в апеляційній скарзі про не зарахування до страхового стажу періодів роботи позивача з 01.03.2010 року по 31.12.2010 рік і з 01.11.2015 року по 02.08.2016 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» з посиланням на відсутність відомостей про сплату щомісячних внесків за цей період, оскільки це спростовується довідкою про заробітну плату № 1-1030 від 06.07.2017 з якої вбачається, що позивач працює на ВП «Шахта «Україна» з 06.08.1998 року по теперішній час і за періоди його роботи щомісяця нараховувалась заробітна плата з якої утримувались та перераховувались страхові внески (арк. справи 46).
З урахуванням викладеного, наявні усі підстави для зарахування позивачу до пільгового та страхового стажу документально підтверджені періоди його роботи повний робочий день під землею на підприємствах, скасування рішення про відмову в призначенні пенсії та як наслідок, наявність підстав для зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пільгової пенсії з підтвердженими документально періодами, з огляду на що колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, оскільки позивач виконав усі дії, що залежали від нього для підтвердження роботи за спірний період з повним робочим днем під землею, та сплатою підприємством страхових внесків.
На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Керуючись статтями 195, 197, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 13 вересня 2017 року по справі № 242/2668/17, - залишити без задоволення.
Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 13 вересня 2017 року по справі № 242/2668/17, - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Судді І.Д. Компанієць
Л.В. Ястребова