Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
19 жовтня 2017 р. № 820/1467/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Заічко О.В.,
суддів - Бідонька А.В., Шляхової О.М.,
при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,
за участю: представника позивача - Білоголовської Л.А.,
представника відповідача - Кобилінської О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Торгівельний Будинок Аркада" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України, ДФС України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії ,-
Позивач, Приватне підприємство "Торгівельний Будинок Аркада" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (предмета позову) просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів, яка полягає у невжитті заходів щодо збільшення суми податку, на яку Приватне підприємство "Торгівельний Будинок Аркада" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення у розмірі 454328 гривень, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, зазначену в "Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок", поданому Приватним підприємством "Торгівельний Будинок Аркада" до податкової декларації з ПДВ за звітний ( податковий) період - червень 2015 р.;
- зобов'язати відповідачів врахувати при обчисленні суми, на яку Приватне підприємство "Торгівельний Будинок Аркада" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, суму від'ємного значення у розмірі 454328 гривень, зазначену у податковій звітності з ПДВ Приватного підприємства "Торгівельний Будинок Аркада" за червень 2015 року та відобразити відповідне збільшення у Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ;
- зобов'язати відповідачів збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ суму, на яку Приватне підприємство "Торгівельний Будинок Аркада" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 454328 гривень.
В обґрунтування позову зазначено, що за звітний (податковий) період - червень 2015р. позивачем була складена податкова декларація з ПДВ (з позначкою « 0110» - загальна), яку в електронній формі надано до ДПІ у Московському районі м. Харкова. Згідно з квитанцією № 2 від 20.07.2015р. податкову звітність позивача прийнято податковим органом та зареєстровано за реєстраційним № 9153511525. У рядку 24 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період - червень 2015р. був зазначений показник в сумі 16 451 гривень. У подальшому у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок позивачем до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період - червень 2015р. був складений уточнюючий розрахунок, який в електронній формі наданий до ДПІ у Московському районі м. Харкова. Згідно з квитанцією № 2 від 31.07.2015р. уточнюючий розрахунок позивача прийнятий податковим органом та зареєстрований за реєстраційним № 9162062968.У вказаному розрахунку позивачем уточнений показник рядка 24 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду», а саме: у графі 4 відображено показник, який виправляється, в сумі 16 451 гривень, у графі 5 - показник з урахуванням виправлення, який дорівнював 470 779 гривень, у графі 6 - зазначено різницю 454 328 гривень. Згідно з Витягом з системи електронного адміністрування ПДВ № 28307435 станом на 28.08.2015р. сума від'ємного значення, на яку збільшується показник ?Накл,, складала 16 451 гривень - а отже, значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ за податковий період - червень 2015р. відтворене без урахування уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким позивач виправив значення рядка 24. Станом на день звернення до суду з позовом реєстраційна сума на електронному рахунку позивача була збільшена лише на суму від'ємного значення у розмірі 16 451 гривень, задекларованого у податковій декларації за червень 2015р., без врахування виправленого показника цієї суми (рядок 24), зазначеного в поданому позивачем уточнюючому розрахунку, відповідно, збільшення реєстраційної суми здійснене відповідачем частково - на 16 451 гривень замість належних до збільшення 470 779 гривень згідно з уточнюючим розрахунком. Вважає протиправною бездіяльність відповідачів, яка полягає у невжитті заходів щодо збільшення реєстраційної суми на суму від'ємного значення у розмірі 454 328 гривень, задекларованого у податковій звітності з ПДВ за червень 2015 року, що і спричинило звернення до суду зі вказаним позовом.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позові.
Представник відповідачів заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, посилаючись на п.4 ч.1 ст.157 КАС України та обґрунтовуючи клопотання тим, що позивач вже звертався до суду з того самого спору і між тими самими сторонами, підтвердженням чого є постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2015р. у справі № 820/11141/15, яка набрала законної сили. Також пояснив, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України, внаслідок чого адміністративний позов позивача, поданий після закінчення строків, установлених законом, підлягає залишенню без розгляду.
Колегія суддів, вислухавши пояснення представника відповідачів, вивчивши матеріали справи, вважає, що підстави для закриття провадження у справі, передбачені п.4 ч.1 ст. 157 КАС України, відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
За змістом п.1 ч.2 ст.162 КАС України суд також може прийняти постанову про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання протиправною бездіяльності відповідачів та зобов'язання вчинити певні дії, зокрема, позивачем заявлено матеріально-правову вимогу, передбачену п.2 ч.4 ст.105 КАС України. За змістом постанови у справі № 820/11141/15, у вказаному спорі позивач заявляв вимогу, визначену п.5 ч.4 ст.105 КАС України. Склад сторін в адміністративних справах є різним, зокрема, в даному спорі позовні вимоги заявлені до трьох відповідачів - Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, Головного управління ДФС у Харківській області та ДФС України. Справи розрізняються між собою за підставами позову: у справі № 820/11141/15 позивач посилався на витяги з СЕА ПДВ № 6306162 від 06.08.2015р., № 5318590 від 05.11.2015р., у даній справі - на інші дані системи електронного адміністрування ПДВ (витяги № 28307435 від 28.08.2015р., № 2911272 від 29.03.2017р.), на обґрунтування позову позивач зазначає п.50.1 ст.50, п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України, вказуючи, що визначальним фактором для збільшення реєстраційної суми на суму від'ємного значення є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ, до складу якої безпосередньо належить й уточнюючий розрахунок, та надає листи ГУ ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України за вих. № 35509/7/99-99-15-01-05-17 від 25.09.2015р., № 23968/6/99-99-15-01-05-15 від 10.11.2015р., Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області № 4585/10/20-31-12-01-17 від 03.04.2017р., якими надано відповіді на запити позивача щодо роз'яснення порядку виправлення даних в системі електронного адміністрування ПДВ, зокрема, повідомлено, що відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ після «обнуління» показників формули одноразово реєстраційна сума збільшувалася на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, та надалі така сума не перераховується у зв'язку з уточненням показників такої звітності.
Згідно з п.4 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
В Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 14 від 29.09.2016р. «Про узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1-4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ», роз'яснено, що статтею 157 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі. Основними умовами для закриття провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони збігаються); остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що постанова чи ухвала, яка набрала законної сили, постановлена за позовом, який є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі. За змістом частини сьомої статті 9 КАС України при вирішенні справи допускається застосування аналогії закону і аналогії права, які є способами подолання прогалин у праві. Інститут закриття провадження у справі, який регламентований статтею 157 КАС України, за своєю природою та правовими наслідками є аналогічним відмові у відкритті провадження. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише у разі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є така, що набрала законної сили постанова суду.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 14 від 29.09.2016р. «Про узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1-4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ» рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати дане узагальнення під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії.
Колегія суддів зазначає, що прийняте з певних підстав судове рішення про відмову в позові за окремими категоріями справ при збереженні існуючих правовідносин, які спричинили звернення до суду, не є перешкодою для повторного звернення до суду заінтересованих осіб з метою вирішення спору. Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що предмет, підстави спорів, використані способи захисту та сторони у справі, що розглядається, та у справі № 820/11141/15 не є тотожними, а тому підстава для закриття провадження у справі, передбачена п.4 ч.1 ст.157 КАС України, в даному випадку відсутня.
Стосовно пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та у зв'язку з цим необхідності залишення позову без розгляду колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 2 ст.99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до роз'яснень, викладених в Інформаційних листах Вищого адміністративного суду України № 203/11/13-11 від 10.02.2011р., № 945/11/13-11 від 05.07.2011р., № 1935/11/13-11 від 01.11.2011р., Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 99 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частинами четвертою та п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
В силу п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Виходячи з п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Згідно з пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов подано в межах спеціального строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ст.ст.56, 102 Податкового кодексу України, та підстав для залишення позову без розгляду, передбачених ст.100 КАС України, немає.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що позивачем за звітний (податковий) період - червень 2015р. позивачем була складена податкова декларація з ПДВ (з позначкою « 0110» - загальна), яку в електронній формі надано до ДПІ у Московському районі м. Харкова. Згідно з квитанцією № 2 від 20.07.2015р. податкову звітність позивача прийнято податковим органом та зареєстровано за реєстраційним № 9153511525.
У рядку 24 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період - червень 2015р. зазначено показник в сумі 16 451 гривень.
У подальшому в зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок позивачем до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період - червень 2015р. був складений уточнюючий розрахунок, який в електронній формі наданий до ДПІ у Московському районі м. Харкова. Згідно з квитанцією № 2 від 31.07.2015р. уточнюючий розрахунок позивача прийнятий податковим органом та зареєстрований за реєстраційним № 9162062968.
У вказаному розрахунку позивачем уточнений показник рядка 24 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду», а саме: у графі 4 відображено показник, який виправляється, в сумі 16 451 гривень, у графі 5 - показник з урахуванням виправлення, який дорівнював 470 779 гривень, у графі 6 - зазначено різницю 454 328 гривень.
Згідно з Витягом з системи електронного адміністрування ПДВ № 28307435 станом на 28.08.2015р. сума від'ємного значення, на яку збільшується показник ?Накл, складала 16 451 гривень - а отже, значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ за податковий період - червень 2015р. відтворене без урахування уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким позивач виправив значення рядка 24.
Колегією суддів встановлено, що позивачем направлені запити за вих. № 185 від 28.08.2015р. , № 203 від 19.10.2015р. , за вих. № 8 від 17.03.2017р. , № 9 від 17.03.2017р. до відповідачів щодо роз'яснення порядку виправлення даних в системі електронного адміністрування ПДВ, а саме - збільшення показника на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий період липень 2015р.(звітний податковий період, за який виправляються помилки, червень 2015р.), яким уточнено значення рядка 24 за червень 2015р. в сумі 470 779 гривень.
Листом за вих. № 35509/7/99-99-15-01-05-17 від 25.09.2015р. було повідомлено позивачеві відповідачем - 3 про те, що відповідь з порушеного у листі питання повинен надати відповідач-2, та зобов'язано Головне управління ДФС у Харківській області обґрунтовано відповісти платнику податків.
Зазначена відповідь на адресу позивача так і не надійшла, у зв'язку з чим листом за вих. № 203 від 19.10.2015р. позивач ще раз звернувся до відповідача-3 з таким же самим проханням.
Листом за вих. № 23968/6/99-99-15-01-05-15 від 10.11.2015р. відповідач-3 повідомив позивача про те, що на виконання доручення ДФС України № 35509/7/99-99-15-01-05-17 від 25.09.2015р. відповідь на лист платника податків відповідачем-2 була надана, долучивши копію вказаної відповіді.
За змістом відповіді відповідача-2 - «зареєстрованим платникам податку значення реєстраційної суми автоматично збільшується контролюючим органом на суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015р. та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015р (п.п.4 п.34 підр.2 розділу ХХ Кодексу). У поданій ПП «Торгівельний Будинок Аркада» податковій декларації з ПДВ за червень 2015р. рядок 24 складає 16 451 гривень, який відображено у системі електронного адміністрування 05.08.2015р. (21:00)».
Листами за вих. № 8 від 17.03.2017р., № 9 від 17.03.2017р. ПП «Торгівельний Будинок Аркада» звернулось також до відповідача-1, відповідача-2 з аналогічним проханням роз'яснити порядок виправлення даних в системі електронного адміністрування ПДВ, а також повідомити, які заходи вжито даними органами для відновлення прав позивача та виправлення даних в системі електронного адміністрування ПДВ в сумі 470 779 гривень.
Відповідач-1 звернення позивача по суті не розглянув, і листом № 4585/10/20-31-12-01-17 від 03.04.2017р. запропонував платнику податків звернутись до ГУ ДФС у Харківській області за одержанням індивідуальної податкової консультації в письмовій формі.
У свою чергу, відповідач-2 надав позивачу відповідь (без номера та дати), повідомивши, що «відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ після «обнуління» показників формули одноразово реєстраційна сума збільшувалася на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року. Надалі така сума не перераховується у зв'язку з уточненням показників такої звітності».
Станом на день звернення до суду з позовом реєстраційна сума на електронному рахунку Позивача так і залишається збільшеною лише на суму від'ємного значення у розмірі 16 451 гривень, задекларованого у податковій декларації за червень 2015р., без врахування виправленого показника цієї суми (рядок 24), зазначеного в поданому позивачем уточнюючому розрахунку, що підтверджується витягом з системи електронного адміністрування ПДВ № 2911272 від 29.03.2017р.
Згідно з п.200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою:
?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ,
де:
?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
?Митн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;
?ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;
?НаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
?Відшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;
?Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Даною нормою також передбачено, що показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку суми УНакл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
Пунктом 200-1.1 ст.200-1 Податкового кодексу України передбачено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Згідно з п.13 Порядку електронного адміністрування ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п.14.1.60 ст.14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
В силу положень п.1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого Постановою КМУ №236 від 21.05.2014р., Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику.
Пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових "?НаклОтр, ?НаклВид та?Митн", що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.
Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:
4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року.
Ст.50 ПК України на платника податків покладено обов'язок надання уточнюючого розрахунку у разі, якщо у майбутньому платник податків самостійно виявив помилки у раніше поданій декларації.
Ураховуючи викладене, позивач надав податковому органу Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період за який виправляються помилки - червень 2015р відповідно до якого позивач задекларував суму 470 779 грн - графа 5 рядка 24 та , у графі 6- зазначив різницю 454 328 гривень (реєстраційний № 9162062968 від 31.07.2015р.).
При цьому, обов'язок платника податків подання уточнюючого розрахунку (ст.50 ПКУ) узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти такий розрахунок (ст.49 ПКУ) та, за відсутності зауважень до його оформлення, відобразити показники цієї звітності у відповідних базах податкової звітності.
Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в інформаційних системах контролюючого органу, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій та уточнюючих розрахунків, і повинні їй відповідати.
Зокрема, згідно із п.1 розділу ІУ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 966 від 23.09.2014р. (в редакції наказу Міністерства фінансів України № 13 від 23.01.2015р.), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
Аналогічний припис містить п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, згідно з яким, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, за змістом підпункту 4) п.34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України збільшення показника ?Накл на суму від'ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, стосується суми, задекларованої платником податків у податковій декларації за звітний (податковий) період - червень 2015р. та (у разі виправлення помилок) зазначеної в уточнюючому розрахунку, яким виправлені показники цього звітного періоду.
Наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані електронних баз податкової звітності правильно відображали фактичний стан задекларованих позивачем показників.
Беручи до уваги, що уточнюючий розрахунок, поданий позивачем та прийнятий і зареєстрований контролюючим органом, є однією з форм податкової звітності з ПДВ - зазначені в ньому показники (зокрема, рядку 24) мали бути враховані при автоматичному збільшенні реєстраційної суми на суму від'ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за червень 2015 року.
Таким чином, ДФС України до цього часу сума 454 328 грн. не відображена в даних про стан рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ, та не включена до суми податку, на яку позивач вправі зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, що безумовно негативно впливає на господарську діяльність ПП «Торгівельний Будинок Аркада» та його контрагентів.
Отже, всупереч вимогам п.50.1 ст.50, п.34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, п.8 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 966 від 23.09.2014р. (в редакції наказу Міністерства фінансів України № 13 від 23.01.2015р.), до теперішнього часу ДФС України не збільшила позивачеві суму податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстраційну суму), на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, зазначену в податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року, а саме - в «Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок», поданому позивачем до податкової декларації за червень 2015р., прийнятому та зареєстрованому податковим органом 31.07.2015р. за реєстраційним № 9162062968.
Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини також в п. 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
У п. 68 рішення Європейський суд в справі «Піалопулос та інші проти Греції» від 15 березня 2001 року зазначив, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені ст.6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.
Як вказав Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999 року, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів.
У рішенні в справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 р., Європейським судом з прав людини було сформульовано принцип обов'язковості виконання судового рішення адміністративними органами з посиланням на те, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Загальнообов'язковість та авторитет судового рішення не обмежується лише його резолютивною або іншою окремою частиною.
Європейський суд з прав людини в пункті 44 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004р. (заява №607050/00) зазначив, що зрозуміло, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Але затримка не може бути такою, що зводить нанівець сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права.
У справі Бурдов проти Росії (Burdov v. Russia, no. 59498/00, §§ 37-38, ECHR 2002) Європейський суд з прав людини зазначив, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою в особі відповідних суб'єктів владних повноважень, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією в межах і відповідно до законів України.
Згідно із ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст.68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Визначальні принципи податкового законодавства України унормовані пп.4.1.1., 4.1.2., 4.1.4. п.4.1. ст. 4 Податкового кодексу України, згідно з якими встановлено: загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу; рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Відповідно до п.21.1.1, п.21.1.4 ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами і не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
ДФС України як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності дій по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Приватне підприємство "Торгівельний Будинок Аркада" (код ЄДРПОУ 32548751) вправі зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015р. у розмірі 454 328 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін.
Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
У свою чергу, оскільки до функцій органів Державної фіскальної служби районного та обласного рівня не входить ведення Єдиного реєстру податкових накладних, суд доходить висновку про відмову з задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області та Головного управління ДФС у Харківській області та зобов'язання вчинити цими органами певні дії.
З огляду на це, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині зобов'язання Державну фіскальну службу України виконати певні дії, в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Крім того, у позовній заяві позивач просив суд зобов'язати відповідачів подати на адресу Харківського окружного адміністративного суду у десятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили звіт про його виконання.
Відповідно до змісту статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вказане свідчить, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Оскільки дане рішення суду має зобов'язальний характер в частині, що стосується ДФС України, а обставини, встановлені під час розгляду справи, дають суду обґрунтовані підстави вважати, що зазначений відповідач може ухилятись від його виконання, суд вважає за необхідне встановити контроль за виконанням постанови у даній справі шляхом зобов'язання ДФС України подати на адресу Харківського окружного адміністративного суду у десятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили звіт про його виконання.
Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -
Адміністративний позов Приватного підприємства "Торгівельний Будинок Аркада" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України, ДФС України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати ДФС України врахувати при обчисленні суми, на яку Приватне підприємство "Торгівельний Будинок Аркада" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, суму від'ємного значення у розмірі 454328 гривень, зазначену у податковій звітності з ПДВ Приватного підприємства "Торгівельний Будинок Аркада" за червень 2015 року та відобразити відповідне збільшення у Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.
Зобов'язати ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ суму, на яку Приватне підприємство "Торгівельний Будинок Аркада" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 454328 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Зобов'язати ДФС України ( Львівська пл., 8, м. Київ-53, МСП 04655, код ЄДРПОУ 39292197) подати на адресу Харківського окружного адміністративного суду у десятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили звіт про його виконання.
Стягнути з ДФС України ( Львівська пл., 8, м. Київ-53, МСП 04655, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Приватного підприємства "Торгівельний Будинок Аркада" ( 61038, м. Харків, Салтівське Шосе,б. 67-А, код ЄДРПОУ 32548751) у розмірі 3200 грн.( три тисячі двісті гривень).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 24 жовтня 2017 року.
Головуючий суддя Заічко О.В.
Судді Бідонько А.В.
Шляхова О.М.