Копія
Справа № 682/2260/17
18 жовтня 2017 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіСалюка П.І.
при секретаріДубіній Н.Ю.
за участі:представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Сполівлад" до Начальника управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області Дзюби В.П. про скасування постанови, -
Позивача звернувся до суду з позовом до Начальника управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області Дзюби В.П. в якому просить: визнати дії старших державних інспекторів незаконними, визнати протиправною та скасувати постанову №033006 від 03 серпня 2017 року про застосування адміністративно - господарського штрафу.
В обґрунтування позовної заяви вказує на те, що 23 червня 2017 року управлінням Укртрансбезпеки у Хмельницькій області було здійснено перевірку транспортного засобу марки "MAN", реєстраційний номер ВХ 9549 ВМ, що належить Приватному підприємству "Сполівлад" на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХХ 214487.
За результатами перевірки управлінням Укртрансбезпеки у Хмельницькій області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом ВХ 0211121 від 23 червня 2017 року, яким було встановлено порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та в подальшому винесено постанову №033006 від 03 серпня 2017 року про застосування адміністративно - господарського штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 1700 грн.
Постанову №033006 від 03 серпня 2017 року про застосування адміністративно - господарського штрафу позивача вважає винесеною з порушенням чинного законодавства України, необґрунтованою та незаконною, а тому такою, що підлягає скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив задоволити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх єдності та сукупності, суд зазначає наступне.
Суд встановив, що 23 червня 2017 року, на підставі наказу про затвердження щотижневого графіка проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Укртрансбезпеки від 15 червня 2017 року №588 та направлення на перевірку від 19 червня 2017 року №008030, посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області проведено перевірку транспортного засобу марки "MAN" номерний знак ВХ 9549 ВМ, що належить Приватному підприємству "Сполівлад".
За результатами вказаної перевірки посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області складено акт ВХ №0211121 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 23 червня 2017 року, в якому зафіксовано порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме у водія, який здійснював вантажне перевезення з міста Славута до Славутського району відсутня товаро-транспортна накладна, передбачена ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Водій з актом ВХ №0211121 від 23 червня 2017 року ознайомлений, від підпису та пояснень відмовився, про що інспектором здійснено відповідний запис в акті перевірки.
У зв'язку з виявленими порушеннями начальником управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області було призначено на 03 серпня 2017 року о 11 год. 00 хв. розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та направлено на адресу Приватного підприємства "Сполівлад" відповідне повідомлення про виклик на розгляд справи, яке було отримано 17 липня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
03 серпня 2017 року комісією управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області проведено розгляд справи на підставі акту ВХ №0211121 від 23 червня 2017 року та винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №033006 від 03 серпня 2017 року, якою за порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 1700,00 грн., (відповідальність передбачена абзацом 3 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05 квітня 2001 року.
Відповідно до частин 2, 4 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку №1567.
Як встановлено судом у водія транспортного засобу марки "MAN" номерний знак ВХ 9549 ВМ, що належить Приватному підприємству "Сполівлад" під час перевірки була відсутня товаро-транспортна накладна, передбачена ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Разом з тим, суд не бере до уваги посилання позивача, що Приватне підприємство "Сполівлад" надає вказаний транспортний засіб в оренду Приватному підприємству "Влад", а тому на думку позивача штрафні санкції мали бути застосовані саме до Приватного підприємства "Влад", проте як зазначено вище у водія транспортного засобу була відсутня товаро-транспортна накладна, що не дає змоги встановити замовника перевезення, а також під час перевірки водій не повідомив інспекторів про те, що вказаний автомобіль перебуває в оренді та не надав тимчасовий реєстраційний талон. Крім цього, представники позивача не з'явились до управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області на розгляд справи та не надали договір оренди, що вказує на необізнаність посадових осіб Укртрансбезпеки про існування вказаного позивачем договору оренди автомобіля.
Більше того, якщо брати до уваги п.6.2.4 Договору оренди автомобіля №02 від 01 серпня 2014 року передбачено обов'язок володаря автомобіля самостійно здійснювати обов'язкові платежі до бюджету, а адміністративно - господарський штраф сплачується до державного бюджету.
Суд також не погоджується із твердженнями позивача викладеними у пункті 2 адміністративного позову про те, що позивач є "фізична особа - суб'єкт господарювання", оскільки позивач являється приватним підприємством, а відповідно до ст.113 Господарського кодексу України приватне підприємство - юридична особа, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців або осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем до матеріалів справи не надано жодного доказу на спростування висновків викладених в акті перевірки про надання послуг перевезення вантажів без оформлення документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а також на той факт, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, проте позивач не з'явився до управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області та не скористався своїм правом надати докази для спростування виявленого порушення.
Відповідно до частини першої 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Згідно ч.1 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова №033006 від 03 серпня 2017 року про застосування адміністративно - господарського штрафу є правомірною та не підлягає скасуванню.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Звертаючись до Славутського районного суду у позовній заяві позивач просив звільнити його від сплати судового збору на підставі приписів ч.4 ст. 288 КУпАП відповідно до якої особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Проте ухвалою Славутського районного суду від 07 вересня 2017 року дану справу було передано за підсудністю на розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.
Таким чином оскаржена позивачем постанова не містить складу адміністративного правопорушення, оскільки вказане порушення являється порушенням законодавства про автомобільний транспорт за яке передбачена відповідальність відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт".
Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму з 01 січня 2017 року встановлено у розмірі 1600 грн..
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи зазначене, суд вважає що за подання даного адміністративного позивач мав сплатити 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1600 грн., а тому вказану суму судового збору слід стягнути з Приватного підприємства "Сполівлад" на користь Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94 159-163, 254 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Сполівлад" до Начальника управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області Дзюби В.П. про скасування постанови - відмовити.
Стягнути з Приватного підприємства "Сполівлад" на користь Державного бюджету України судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 20 жовтня 2017 року
Суддя/підпис/
"Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк