61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
18.10.2017 Справа № 905/2304/15
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Курило Г.Є., суддів Кротінової О.В., Чорненької І.К.
при секретарі судового засідання А.О. Кащеєві
розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КапиталЮгИнвест", м. Москва
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ФИОНА”, м. Донецьк
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ
про стягнення 804 985 774,77 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи: ОСОБА_1 - за довіреністю.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “ФИОНА”, м.Донецьк про стягнення 804 985 774,77 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом в розмірі 749938656,43 грн., заборгованість по процентам (за користування кредитом) в розмірі 46030244,45 грн., інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 3053010,03грн., 3% річних за прострочку сплати процентів в розмірі 355246,94 грн., пеня за порушення строку сплати процентів в розмірі 5608616,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором про відкриття про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-13/13 від 03.09.2013.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.09.2015 порушено провадження по справі №905/2304/15.
03.11.2015 відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ФИОНА”, м.Донецьк до канцелярії суду надав клопотання про призначення судової економічної експертизи з огляду на те, що розрахунок заборгованості позивача за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 15-93/19-13/13 від 03.09.2013 є спірним, а суми у позовній заяві містять невідповідність умовам кредитного договору. Позивач в судовому засіданні 03.11.2015 зазначив, що клопотання відповідача про проведення судової експертизи залишає на розсуд суду.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.11.2015 по справі №905/2304/15 призначено судову економічну експертизу. На вирішення експерту поставлені наступні питання:
1. Чи відповідає умовам договору про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-13/13 від 03.09.2013 з урахуванням додаткових угод до нього та чи підтверджується документально наведений в додатках до позовної заяви Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ розрахунок заборгованості за кредитом, процентами, інфляційними втратами за несвоєчасну сплату процентів, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, пенею за несвоєчасну сплату процентів?
2. Якщо подані позивачем у судову справу розрахунки заборгованості по тілу кредиту, процентам, 3% річних, пені, інфляційним витратам проведені невірно і не відповідають умовам договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 15-93/19-13/13 від 03.09.2013 та первинним документам, проведені з помилками, то навести правильний розрахунок за спірний період з визначенням суми заборгованості по тілу кредиту, процентам, 3% річних, пені, інфляційним витратам.
Проведення експертизи доручено судовим експертам Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз. Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.11.2015 по справі №905/2304/15 провадження по справі зупинено на строк проведення експертизи.
До господарського суду Донецької області від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судової економічної експертизи № 746 по господарській справі №905/2304/15 від 26.09.2016. Відповідно до висновків судової експертизи встановлено наступне:
По першому питанню: наведений в додатках до позовної заяви Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ розрахунок заборгованості за кредитом, процентами, інфляційними втратами за несвоєчасну сплату процентів, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, пенею за несвоєчасну сплату процентів станом на 12.06.2015, відповідає умовам договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 15-93/19-13/13 від 03.09.2013 з урахуванням додаткових угод до нього та документально підтверджується частково. А саме підтверджується:
- сума заборгованості за кредитом - 749938656,43 грн., в т.ч. прострочена заборгованість за кредитом 0,00 грн.;
- сума заборгованості за процентами - 46030244,45 грн., в т.ч. прострочена заборгованість за процентами - 42866119,71 грн.;
- інфляційні втрати по простроченим процентам - 6505562,56 грн. (підтверджується в межах суми позовних вимог - 3053010,03 грн.);
- 3 % річних на прострочені проценти - 355246,94 грн.;
- пеня за несвоєчасну сплату процентів - 4738762,39 грн.
Разом: 807568472,77 грн. (в межах позовних вимог у розрізі видів заборгованості - 804115920,24 грн., до зменшення на 869854,53 грн.).
Застосування, при визначенні суми пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, статті 2 Закону України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», з урахуванням позиції що проценти за користування кредитними коштами є складовими основного зобов'язання за кредитним договором є питанням права та виходить за межі компетенції експерта-економіста.
По другому питанню: в обсязі наданих документів підтверджується документально розрахунок заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 15-93/19-13/13 від 03.09.2013 з урахуванням додаткових угод до нього станом на 12.06.2015 в сумі 807568472,77 грн. (в межах позовних вимог у розрізі видів заборгованості - 804115920,24 грн., до зменшення на 869854,53 грн.), в т.ч.:
- сума заборгованості за кредитом - 749938656,43 грн., в т.ч. прострочена заборгованість за кредитом 0,00 грн.;
- сума заборгованості за процентами - 46030244,45 грн., в т.ч. прострочена заборгованість за процентами - 42866119,71 грн.;
- інфляційні втрати по простроченим процентам - 6505562,56 грн. (підтверджується в межах суми позовних вимог - 3053010,03 грн.);
- 3 % річних на прострочені проценти - 355246,94 грн.;
- пеня за несвоєчасну сплату процентів - 4738762,39 грн.
Застосування, при визначенні суми пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, статті 2 Закону України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», з урахуванням позиції що проценти за користування кредитними коштами є складовими основного зобов'язання за кредитним договором є питанням права та виходить за межі компетенції експерта-економіста.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.10.2017 по справі №905/2304/15 замінено позивача по справі №905/2304/15, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ, правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "КапиталЮгИнвест", м. Москва та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ.
Відповідач в судовому засіданні 03.11.2015 проти задоволення позовних вимог заперечив. Однак в наступні судові засідання не з'явився, відзив на позов не надав.
За висновками суду відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного:
За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 83023, м. Донецьк, вул. Харітонова, буд. 2. Аналогічна адреса зазначена в позовній заяві.
У відповідності до листа Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк у зв'язку з чим ухвали суду були розміщені на сторінці господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.
Крім того, ухвали суду направлялись на адресу відповідача в м. Маріуполі, яка зазначена в клопотанні відповідача від 04.11.2015.
Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність порушеної справи та призначених до розгляду судових засідань (про день, місце та час кожного судового засідання).
Представник позивача та третьої особи у судове засідання 18.10.2017 з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Розпорядженням керівника апарату від 02.10.2017 справу №905/2304/15 призначено до повторного автоматичного розподілу. Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 02.10.2017 по справі №905/2304/15 визначено колегію судів: головуючий суддя Г.Є. Курило, судді - О.В. Кротінова, І.К. Чорненька.
Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався та продовжувався на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи зупинявся та поновлювався відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін та третьої особи було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 03.09.2013 між Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (банк, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ФИОНА” (позичальник, відповідач) був підписаний кредитний договір про відкриття не відновлюваної мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-13/13 (кредитний договір).
За своєю правовою природою кредитний договір про відкриття не відновлюваної мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-13/13 від 03.09.2013 є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно договору про внесення змін №15-93/19-13/13/1 від 19 грудня 2013р. до кредитного договору сторони домовились кредитний договір про відкриття не відновлюваної мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-13/13 від 03.09.2013 вважати кредитним договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-13/13 від 03.09.2013
Відповідно до п. 2.1. кредитного договору (в редакції договору про внесення змін №15-93/19-13/13/1 від 19 грудня 2013р. до кредитного договору) банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії із встановленням максимального ліміту кредитної лінії у розмірі 750000000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, далі кредит або кредитна лінія, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором. Кредитування відбувається шляхом надання позичальнику кредитних коштів в межах окремих траншів, загальний розмір суми отриманих траншів, по яких існують боргові зобов'язання, в будь-який момент дії цього договору не може перевищувати встановлений ліміт кредитної лінії. Транш є невідновлювальним кредитом і після сплати заборгованості по поверненню суми кредиту (повністю або частково), наданого в межах ліміту траншу, позичальник втрачає право на отримання кредиту у розмірі різниці між розмірами траншу та розміром поточної заборгованості кредиту, наданого в межах ліміту траншу. Встановлення розміру кожного траншу відбувається після укладання з позичальником договору про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування, в якому визначається сума та строк користування траншем. Договори про надання траншу є невід'ємними частинами цього договору. Позичальник зобов'язується отримати кошти в межах траншу, виконати всі обов'язки, що витікають зі змісту цього договору, і повністю погасити свої боргові зобов'язання у терміни (строки), встановлені цим договором та договором про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування з урахуванням графіку зменшення ліміту кредитної лінії.
Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах ліміту кредитної лінії сум кредиту - 10 березня 2016 року. (п.2.2 кредитного договору в редакції договору про внесення змін № 20-3060/2-1 від 22 грудня 2014р.).
Згідно п. 3.2 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін №15-93/19-13/13/1 від 19 грудня 2013р. до кредитного договору) максимальний розмір процентної ставки за користування кредитними коштами за цим договором не може перевищувати 20,0 процентів річних в гривні та 18,0 процентів річних в доларах США. Розмір процентів за користування кредитом в рамках встановленого траншу 1 нараховується банком, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі: 14% річних у гривні та 12% річних в доларах США, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів по заборгованості в національній валюті використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, по заборгованості в іноземній валюті використовується метод «факт/360», виходячи із розрахунку фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Нарахування банком процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту кожного робочого дня на фактичний залишок заборгованості за кредитом на кінець дня. Нарахування процентів за користування кредитом за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюється в останній робочий день перед такими вихідними та неробочими днями. Якщо вихідні та неробочі дні починаються в поточному та закінчуються в наступному місяці, тоді нарахування за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюються в останній робочий день поточного місяця, а нарахування за вихідні та неробочі дні наступного місяця здійснюється в перший робочий день наступного місяця. Проценти, нараховані за поточний місяць, сплачуються позичальником у валюті, в якій позичальнику було надано кредит, щомісячно 1 (першого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів, а при закінченні терміну користування кредитом, наданим згідно кожного окремого траншу, - в дату, до якої позичальник має право користуватись кредитом. Проценти, що нараховуються на прострочену заборгованість за кредитом після настання кінцевого терміну повернення кредиту, що вказаний в п.2.2, а також в кожному окремому договорі про надання траншу, сплачуються позичальником щоденно. При цьому сторони встановлюють, що зобов'язання позичальника по сплаті нарахованих процентів не вважаються простроченими по 4 число включно місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів (кінцева дата сплати процентів). Проценти, що нараховані за останній календарний місяць терміну дії кредиту, наданого згідно кожного окремого траншу, не вважаються простроченими протягом наступних 4 календарних днів після закінчення цього терміну. У випадку, якщо кінцева дата сплати процентів припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, позичальник зобов'язаний здійснити сплату процентів в останній робочий день напередодні. У випадку прострочення позичальником виконання зобов'язань по погашенню кредиту, наданого в межах траншу, проценти за користування кредитом продовжують нараховуватись до повного погашення заборгованості по кредиту.
В пункті 3.3 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін №15-93/19-13/13/1 від 19 грудня 2013р. до кредитного договору) сторони дійшли згоди, що у випадку порушення позичальником встановлених п. 2.2 цього договору та договорами про надання траншу строків повернення отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує з відповідної календарної дати, яка визначена у цьому договорі та договорах про надання траншу, як дата виконання зобов'язання, до дати виконання такого зобов'язання проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у наступному розмірі: 14% річних у гривні та 12% річних у доларах США, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.2 цього договору.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (п. 6.1. кредитного договору в редакції договору про внесення змін №15-93/19-13/13/1 від 19 грудня 2013р. до кредитного договору).
Відповідно до п. 6.9. кредитного договору (в редакції договору про внесення змін №15-93/19-13/13/1 від 19 грудня 2013 до кредитного договору) він діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно з умов цього договору та договорів про надання траншів.
Факт видачі кредиту підтверджується заявками на одержання коштів згідно кредитного договору, меморіальними ордерами та банківськими виписками, а також висновком судової економічної експертизи Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз. Відповідач не заперечував факт отримання кредитних коштів.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного строку повернення всіх одержаних в межах ліміту траншів сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки передбачених цим договором, у випадках коли, зокрема, позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту та/або сплаті плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або комісійної винагороди та/або інші зобов'язання по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором та/або договорами про надання траншу (п. 4.3.4. кредитного договору в редакції договору про внесення змін №15-93/19-13/13/1 від 19 грудня 2013р. до кредитного договору ).
Оскільки позичальником не виконувались зобов'язання за кредитним договором, банком на адресу відповідача була направлена вимога №39-1/1499-6 від 07.09.2015 про сплату заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого позивач вимагав від відповідача дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором протягом 10 календарних днів з моменту одержання вимоги. Також на адресу відповідача було направлено повідомлення про відмову від автоматичного продовження строку кредитування. Направлення вимоги та повідомлення підтверджуються накладною №16-4902-9327 від 08.09.2015 року та описом вкладення до накладної №16-4902-9327 компанії «PONY EXPRESS», яка представляє кур'єрські послуги.
Однак, позичальник претензію-вимогу банка залишив без задоволення.
На підставі зазначеного, у банку виникло право вимоги всієї заборгованості за кредитним договором, крім того на момент винесення рішення строк повернення всієї заборгованості за кредитним договором (10 березня 2016р.) є таким, що настав.
З метою встановлення факту існування заборгованості відповідача за кредитним договором, судом призначалася судова економічна експертиза, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз. У висновку судової економічної експертизи №746 від 26.09.2016 встановлено, що підтверджується документально заборгованість за кредитом у розмірі 749938656,43 грн., заборгованість за процентами у розмірі 46030244,45 грн. До матеріалів справи позивачем також надані банківські виписки, які підтверджують зазначену в позові заборгованість за кредитом та відсотками.
02.03.2016 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ, який є кредитором за кредитним договором №15-93/19-13/13 від 03.09.2013 та Товариством з обмеженою відповідальністю "КапиталЮгИнвест", м. Москва, Російська Федерація був укладений договір цесії №39/373, відповідно до умов якого, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" передав Товариству з обмеженою відповідальністю "КапиталЮгИнвест", м. Москва, Російська Федерація право вимоги за вказаним кредитним договором.
Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору, цедент передає, а цесіонарій приймає вимоги до боржника в об'ємі, передбаченому в ст. 3 договору на умовах, встановлених договором.
Право вимоги переходить до цесіонарія в дату укладання договору (п. 2.3 договору).
Цедент зобов'язується в строк не пізніше 5 робочих днів з дати укладання договору направити боржнику, а також іншим особам (у випадку необхідності) повідомлення з подальшим направленням копії повідомлення цесіонарію (п. 4.4 договору).
11.03.2016 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" направив відповідачу повідомлення про те, що відбулася переуступка права вимоги.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення регулюються ст.ст. 382, 384 ЦК РФ.
В матеріалах справи є докази оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "КапиталЮгИнвест" банку вартості відступленого права вимоги.
Отже, кредитором за кредитним договором №15-93/19-13/13 від 03.09.2013 є Товариство з обмеженою відповідальністю "КапиталЮгИнвест", м.Москва.
Відповідачем до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором, в результаті чого господарський суд робить висновок, що сплату цих сум заборгованості не здійснено до теперішнього часу.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю “ФИОНА”, м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 749938656,43 грн., заборгованості за процентами у розмірі 46030244,45 грн. є доведеними та підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 5608616,92 грн. за період з 05.05.2014 по 11.06.2015.
За приписами п. 4.2.2 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін №15-93/19-13/13/1 від 19 грудня 2013р.) позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати плату за кредит та проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.
Відповідно до п. 3.4 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін №15-93/19-13/13/1 від 19 грудня 2013р.) у випадку, якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується позичальником у порядку, передбаченому п.3.2 цього договору для нарахування та сплати процентів, на рахунок, номер якого повідомляється банком позичальнику негайно після його відкриття.
Згідно з пунктом 5.1. кредитного договору (в редакції договору про внесення змін №15-93/19-13/13/1 від 19 грудня 2013р.) за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе згідно умов цього договору зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні неустойку, передбачену цим Договором, а також відшкодовує збитки, понесені іншою стороною.
Так, пунктом 5.3. кредитного договору (в редакції договору про внесення змін №15-93/19-13/13/1 від 19 грудня 2013р.) визначено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує пеню, яка обчислюється щоденно за методом «факт/факт» від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення. За несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, що нараховані після настання кінцевої дати повернення кредиту, що вказана у п. 2.2 цього договору пеня не нараховується.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд зазначає, що пунктом 3.4 договору закріплено, що у випадку, якщо Банком застосована до Позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується Банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно. Тобто сторони домовились про інший порядок нарахування пені.
Однак, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” запроваджено антитерористичну операцію на території України.
Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.
Згідно зі ст. 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Донецьк, де проводить свою господарську діяльність відповідач, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
05.11.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція”.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тар Альянс” до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 “Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України” від 30.10.2014 № 1053-р”. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.01.2015 у зазначеній адміністративній справі залишена без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Таким чином, дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р була зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014.
Одночасно, відповідно до ст. 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.
Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014 №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014.
Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.
Розпорядженням КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До переліку пунктів, на території в яких органі влади тимчасово не здійснюють свої повноваження увійшло м. Донецьк.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.
У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України” на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м. Донецьк, де проводить свою господарську діяльність відповідач. Визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція”; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 “Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053”.
На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи Закону України “Про боротьбу з тероризмом”, прийнятий на його виконання та виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", Розпорядження КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення”, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України”, а також усвідомлюючи загальновідомий факт місцезнаходження відповідача в зоні активних бойових дій, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", та вважає неправомірним нарахування банком пені у розмірі 5608616,92 грн. за період з 05.05.2014 по 11.06.2015 та відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в повному обсязі.
Позивачем заявлено також до стягнення інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 3053010,03 грн. з січня 2015р. по травень 2015р. та 3% річних за порушення строку сплати процентів в розмірі 355246,94 грн. за період з 05.05.2014 по 11.06.2015.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є штрафними санкціями (штрафом, пенею), а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
У відповідності до висновку судової економічної експертизи №746 від 26.09.2016, за даними дослідження сума інфляційних втрати по простроченим процентам складає 6505562,56 грн. (підтверджується в межах суми позовних вимог - 3053010,03 грн.), за даними дослідження заборгованість по 3% річних ТОВ «ФИОНА» склала у сумі 355246,94грн.
Оскільки за висновком судового експерта сума інфляційних втрати по простроченим процентам склала більше, ніж заявлено до стягнення, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрати за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 3053010,03 грн. з січня 2015р. по травень 2015р. та 3% річних у розмірі 355246,94 грн. за несвоєчасну сплату відсотків за період з 05.05.2014 по 11.06.2015 є доведеними та підлягають задоволенню.
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача, яке надійшло до суду 02.11.2016, про продовження розгляду справи.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача оскільки з його вини виник спір, суми за проведення судової експертизи покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 41, 43, 47, 49, 69, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КапиталЮгИнвест", м. Москва до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “ФИОНА”, м. Донецьк про стягнення 804 985 774,77 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ФИОНА” (83023, м. Донецьк, вул. Харітонова, буд. 2, ідентифікаційний код 31132736) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КапиталЮгИнвест” (121069, Російська Федерація, м. Москва, вул. Велика Нікітська, б. 62, будова 3, поверх 3, приміщення І, кім. 3, ОГРН 5087746136946, ИНН НОМЕР_1) заборгованість за кредитом в розмірі 749938656,43грн., заборгованість по процентам (за користування кредитом) в розмірі 46030244,45 грн., інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 3053010,03 грн., 3% річних за порушення строку сплати процентів в розмірі 355246,94 грн., судовий збір в розмірі 182700,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 18.10.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення буде складено та підписано 23.10.2017. Повний текст рішення підписано 23.10.2017.
Головуючий суддя Г.Є. Курило
Суддя О.В. Кротінова
Суддя І.К. Чорненька