18 жовтня 2017 р. Справа № 902/743/16
Господарський суд Вінницької області в складі
головуючого судді Білоуса В.В.
при секретарі судового засідання Матущак О.В.
розглянувши в приміщенні суду
скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" щодо результатів визначення вартості та оцінки арештованого майна у виконавчому провадженні у справі №902/743/16
за позовом: приватного підприємства "Вінагропром МС" (вул. Князя Володимира, 51Д, м. Калинівка, Вінницька область, 22400; просп. Коцюбинського, 11/162, м. Вінниця, 21001)
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (вул. Леніна, 2, с. Кордишівка, Козятинський район, Вінницька область, 22146)
про стягнення 1 201 500 грн,
за участю представників сторін:
скаржника/божника: ОСОБА_1- згідно довіреності;
стягувача: ОСОБА_2- згідно довіреності;
стягувача: ОСОБА_3- згідно довіреності;
Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області: ОСОБА_4- згідно довіреності;
викликаний на підставі ст. 30 ГПК України представник головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області: ОСОБА_5- згідно довіреності;
присутня : ОСОБА_6;
присутній : ОСОБА_7.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.12.2016 р. у справі № 902/743/16 задоволено позов Приватного підприємства "Вінагропром МС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" про стягнення 1 201 500 грн.
06.01.2017 р. на виконання вищевказаного рішення суду видано відповідний наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" на користь Приватного підприємства "Вінагропром МС" 1 201 500 грн заборгованості та 18 022 грн 50 коп. витрат зі сплати судового збору, який надіслано на адресу стягувача.
02.10.2017 року через канцелярію суду надійшла скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" щодо результатів визначення вартості та оцінки арештованого майна у виконавчому провадженні (№ 54074319) у справі № 902/743/16, в якій останній просить суд зупинити передачу на реалізацію 500 тон посівної пшениці сорту "Дарунок поділля" урожаю 2017 року (арештованого майна), описаного та арештованого у виконавчому провадженні №54074319 згідно Постанови про опис та арешт майна боржника від 17.08.2017 року, на час розгляду цієї скарги судом та визнати протиправною оцінку майна: 500 тон посівної пшениці сорту "Дарунок Поділля" урожаю 2017 року, оформлену висновком ТОВ "Експертно - консалтинговий центр" від 18.09.2017 року та скасувати її.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями вказану скаргу розподілено судді Білоусу В.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 - 2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Ухвалою суду від 03.10.2017 вказану скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.10.2017 та зупинено передачу на реалізацію 500 тон посівної пшениці сорту "Дарунок поділля" урожаю 2017 року (арештованого майна), що належить ТОВ "Україна" (код ЄДРПОУ 03733513) описаного та арештованого у виконавчому провадженні № 54074319 згідно Постанови про опис та арешт майна боржника від 17.08.2017 року винесеної Відділом примусового виконання рішення Управління ДВС головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, на час розгляду Господарським судом Вінницької області скарги (№ б/н від 01.10.2017 року) товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" щодо результатів визначення вартості та оцінки арештованого майна у виконавчому провадженні № 54074319 у справі № 902/743/16.
Вказана скарга мотивована тим, що згідно Постанови про опис та арешт майна боржника від 17.08.2017р., винесеної у виконавчому провадженні №54074319, Відділом примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області було описано та накладено арешт на 500 тон посівної пшениці сорту "Дарунок Поділля" урожаю 2017 року, що належить ТОВ "УКРАЇНА" (Боржник). Скаржник у скарзі вказує про те, що іншою Постановою державного виконавця від 17.08.2017р., у виконавчому провадженні №54074319 було призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання: ТОВ "ЕКСПЕРТНО-КОНСАЛТИНГОВИЙ ЦЕНТР", якому доручено провести оцінку та надати звіт з питань визначення ринкової вартості арештованого рухомого майна Боржника (посівної пшениці). Зазначає про те, що 24.09.2017р. ТОВ "УКРАЇНА" (Боржник) отримало Повідомлення №6963/02.1-25/6 від 27.06.2017р., в якому Орган ДВС повідомив, що відповідно до Висновку ТОВ "ЕКСПЕРТНО- КОНСАЛТИНГОВИЙ ЦЕНТР" від 18.09.2017р. ринкова вартість 500 тон пшениці сорту "Дарунок Поділля" урожаю 2017 року склала 1 803 100 грн. без ПДВ. Вказує про те, що 27.09.2017р. ТОВ "УКРАЇНА" (Боржник) ознайомилося з матеріалами виконавчого провадження №54074319 та зокрема із змістом Висновку від 18.09.2017р., з якого дізналося, що пшениця сорту "Дарунок Поділля" була оцінена не як насіння (насіннєвий матеріал) а як фуражне зерно 6-го класу, що суперечить опису та характеристикам цього майна, зазначеним у Постанові про опис та арешт майна боржника від 17.08.2017р.. Зазначає про те, що згідно вказаної Постанови від 17.08.2017р., органом ДВС було описано та накладено арешт саме на "посівну", а не "фуражну" пшеницю Боржника. Вказує про те, що крім того, у тексті Висновку від 18.09.2017р. зазначено, що визначення ринкової вартості пшениці здійснювалося експертом із застосуванням порівняльного (ринкового) методу оцінки, проте, за основу для визначення вартості пшениці сорту "Дарунок Поділля" (об'єкт оцінки) експерт чомусь взяв до уваги дані фірм виробників та фірм продавців будівельних матеріалів, а не пшениці. Так, при визначені ринкової вартості об'єкта оцінки (пшениці) експерт керувався даними про вартість 1 тони брухту чорних металів, про що зазначено у 2-3 абзацах на 5 сторінці Висновку. Зазначає про те, що також, в процесі проведення оцінки експерт ТОВ "ЕКСПЕРТНО-КОНСАЛТИНГОВИЙ ЦЕНТР" не здійснював фактичного ознайомлення з об'єктом оцінки, не проводив його огляд та не відбирав проб для її проведення. Вказує про те, що враховуючи характер та природні властивості об'єкта оцінки (насіннєва пшениця), експерт у своїй роботі використовував застарілі дані щодо якості арештованого майна (станом на 17.08.2017р.), що суттєво вплинуло на об'єктивність та достовірність його висновків на момент визначення ринкової вартості (18.09.2017р.). Зазначає про те, що органом ДВС та експертом не було взято до уваги всіх істотних особливостей арештованого майна, а саме, що опис та арешт було здійснено саме на насіннєву пшеницю Боржника, яка, на момент проведення цих виконавчих дій (17.08.2017р.), ще не пройшла післязбиральної (після врожайної) обробки та, відповідно, ще не відповідала встановленим законом критеріям насіння і не була придатна для подальшого тривалого зберігання (через високі показники вологості та засміченості, тощо). Вказує про те, що з метою недопущення псування арештованого майна, а також на виконання вимог Законів України "Про насіння і садивний матеріал" та "Про зерно та ринок зерна в Україні" ТОВ "УКРАЇНА", як суб'єкт насінництва та розсадництва, здійснило ряд запланованих технологічних заходів по доробці 500 тон посівної пшениці сорту "Дарунок Поділля" урожаю 2017 року арештованого майна до визначених законом показників (якісних вимог) насіння. Зазначає про те, що зокрема було здійснено сушіння, очищення від домішок, сортування, зважування, лабораторний аналіз зразків та інші технологічні дії, при цьому місцезнаходження майна не змінювалося. Вказує про те, що на виконання вимог Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. № 1404- VIII, ТОВ "Україна" повідомило Відділ ДВС про завершення 29.09.2017р. технологічних заходів з післязбиральної обробки 500 тон посівної пшениці сорту "Дарунок Поділля" урожаю 2017 року (арештованого майна) та його підготовку до тривалого зберігання, а також про фактичні результати проведених заходів. Зазначає про те, що станом на 29.09.2017р., за результатами вищевказаних заходів із 500 тон посівної пшениці сорту "Дарунок Поділля" урожаю 2017 року (арештованого майна) було отримано: 394 тони елітного насіння пшениці сорту "Дарунок Поділля" урожаю 2017 року, що відповідає державному стандарту такого насіння; 100 тон ненасінєвого зерна (фураж); відходи, а також норми усушки та утруски склали 1.2% від первісної маси насіння, що у підсумку склало 6 тон. Вказує про те, що також, ТОВ "УКРАЇНА" попросило Відділ ДВС провести необхідні виконавчі дії щодо арештованого майна, із врахуванням наведених обставин. Зазначає про те, що в силу вищевикладеного, поточна оцінка майна (його ринкова вартість), зазначена у Висновку від 18.09.2017р., не відповідає фактичній структурі, якості та іншим характеристикам арештованого майна, а тому не може бути застосована під час його реалізації, як початкова вартість продажу, і підлягає скасуванню, з призначенням нової оцінки.
Стягувач у відзиві на скаргу зазначає про те, що твердження скаржника не відповідає фактичним обставинам справи, так як відповідно нормам ст.1 Закону України «Про насіння та садивний матеріал» насіння - рослинний матеріал, що використовується для сівби, включаючи власне насіння, плоди, супліддя. Садивний матеріал рослини та їхні вегетативні органи, придатні для відтворення цілісного організму рослин. Вказує про те, що так як, ТОВ «Україна» не є власником сорту озимої пшениці то виробляти відповідне насіння воно має право при наявності документа, на підставі якого юридичною особою набуто право на використання сорту. Зазначає про те, що як вбачається з витягу про технічні та якісні показники насіння озимої пшениці сорту "Дарунок Поділля" оригінатором сорту є Інститут фізіології рослин і генетики НАНУ, а відтак скаржник не надав жодного документу який підтверджує право на використання даного сорту. Вказує про те, що як вбачається із Державного реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва на 2017 рік скаржник не включений до даного реєстру. Зазначає про те, що таким чином твердження скаржника щодо його права на вирощування та виробництво насіннєвого матеріалу озимої пшениці сорту "Дарунок Поділля" не підтверджено належними та допустимими доказами, також зазначає, що скаржником не доведено, що арештоване зерно озимої пшениці є насіннєвим матеріалом. Вказує про те, що при здійсненні виконавчих дій під час опису та арешту майна представники скаржника також не надали сертифікати на насіння.
Орган ДВС у відзиві проти скарги заперечив, зазначає про те, що всі дії державного виконавця при виконанні рішення від 20.12.2016 р. у справі № 902/743/16 були вчинені відповідно до норм чинного законодавства.
Представник скаржника/божника підтримав скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" щодо результатів визначення вартості та оцінки арештованого майна у виконавчому провадженні у справі.
Представник стягувача заперечив проти задоволення скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" щодо результатів визначення вартості та оцінки арештованого майна у виконавчому провадженні у справі.
Представник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області надав пояснення щодо скарги.
Розглянувши матеріали поданої скарги, оглянувши в судовому засіданні оригінал висновку оцінювача від 18.09.2017, заслухавши присутніх представників сторін, оцінивши подані суду докази, суд встановив наступне.
Згідно ч.4,5 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Згідно ст.33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.
Згідно ст.9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Згідно висновку оцінювача, який оспорюється скаржником, оцінювач застосував комплексне оцінювання із застосуванням методичних підходів, серед яких порівняльний (ринковий) підхід.
Предметом оцінки було зерно пшениці, застосовуючи порівняльний підхід для визначення ціни пшениці оцінювач застосував для визначення ціни порівняння з будівельними матеріалами та металобрухтом.
Згідно п.35, 36, 47-52 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440 оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур.
Оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.
Порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об'єктами порівняння та об'єктом оцінки.
Для визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у матеріальній формі із застосуванням порівняльного підходу інформація про подібне майно повинна відповідати таким критеріям: умови угод купівлі-продажу або умови пропонування щодо укладення таких угод не відрізняються від умов, які відповідають вимогам, що висуваються для визначення ринкової вартості; продаж подібного майна відбувся з дотриманням типових умов оплати; умови на ринку подібного майна, що визначали формування цін продажу або пропонування, на дату оцінки істотно не змінилися або зміни, які відбулися, можуть бути враховані.
Основними елементами порівняння є характеристики подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу тощо. Коригування вартості подібного майна здійснюється шляхом додавання або вирахування грошової суми із застосуванням коефіцієнта (відсотка) до ціни продажу (пропонування) зазначеного майна або шляхом їх комбінування.
Проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка.
Незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності:
- укладення договору на проведення оцінки;
- ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки;
- ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів;
- вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування;
- узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів;
- складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки;
- доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.
Відтак, для застосування порівняльного підходу нормотворець вимагає від оцінювача застосовувати інформацію про подібне майно, а не будь-яке майно взагалі.
Оскільки оцінювач для визначення ринкової вартості зерна пшениці застосував ціни не на подібне майно, а на будівельні матеріали, металобрухт, тому суд приходить до висновку про те, що висновок від 18.09.2017 щодо ринкової вартості зерна пшениці виконаний з порушенням ст.9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", п.47-52 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440.
Окрім того, у висновку вказано про те, що за результатами оцінки визначено вартість сортового зерна "Дарунок Поділля" загальною вартістю 1 803 100 грн. за 500 тон.
Скаржник свою скаргу на дії ДВС мотивує з поміж іншого тим, що після накладення арешту на 500 тон посівного зерна він здійснив самостійно обробку цього зерна і довів його до кондицій сорту "Дарунок Поділля" і тому вважає, що ціна і вартість цього зерна має бути більша ніж у висновку оцінювача.
Суд звертає увагу на те, що зерно пшениці яке було предметом оцінки підлягає примусовому продажу на торгах в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження" для примусового виконання рішення суду від 20.12.2016 р. у справі № 902/743/16 яким із скаржника на користь стягувача було вирішено стягнути 1 201 500 грн..
Обгрунтовуючи вимоги скарги скаржник, з поміж іншого, посилається на те, що після переробки ним арештованого зерна пшениці в кількості 500 тон він отримав сортове насіння пшениці, а саме сорту "Дарунок Поділля" в кількості 394 тони, і що ціна цього сортового зерна пшениці складає більшу суму ніж вказано у висновку оцінювача.
Оскільки скаржник вказує, що це сортове насіння пшениці, суд до цих правовідносин застосовує Закон України "Про насіння і садивний матеріал".
Згідно ст.12 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" Фізичні особи - підприємці та юридичні особи мають право на виробництво насіння та/або садивного матеріалу, за умови додержання майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин. Фізичні особи - підприємці та юридичні особи мають право на виробництво насіння і садивного матеріалу для його реалізації, за умови їх включення до Реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва, а також у випадках, передбачених цим Законом. Фізичні особи - підприємці та юридичні особи, не включені до Реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва, мають право здійснювати реалізацію насіння і садивного матеріалу лише за умови наявності сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та додержання майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин.
Всупереч вимогам ст.33, 34 ГПК України скаржник не довів належними засобами доказування додержання ним майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин, включення його до Реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва, наявності у нього сертифікатів на насіння.
Представник головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, викликаний на підставі ст. 30 ГПК України, в судовому засіданні пояснив про те, що в даному випадку реалізація сортового насіння пшениці можлива лише за наявності відповідного сертифікату.
Згідно ст.17 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу здійснюється шляхом польового оцінювання, ділянкового та лабораторного сортового контролю на відповідність сорту морфологічним ознакам, визначеним при його реєстрації.
Згідно ст.18 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" Сертифікації підлягає: насіння і садивний матеріал сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України; насіння і садивний матеріал сорту, занесеного до Переліку сортів рослин ОЕСР, тих рослин, до схем сертифікації яких приєдналася Україна та які вирощуються з метою експорту. Сертифікати видаються на платній основі. Суб'єктами видачі сертифікатів, що засвідчують сортові якості насіння або садивного матеріалу, є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, або органи з оцінки відповідності, що входять до сфери його управління. Суб'єктами видачі сертифікатів, що засвідчують посівні якості насіння або товарні якості садивного матеріалу, є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, або органи з оцінки відповідності будь-якої форми власності. Порядок проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та форма сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст.39, 40 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин є право володільця патенту на використання сорту та виключне право на дозвіл чи заборону використання сорту іншими особами.
Володілець патенту може видати будь-якій особі дозвіл (ліцензію) на використання сорту на підставі ліцензійного договору. За ліцензійним договором власник сорту (ліцензіар) передає право на використання сорту іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов'язання вносити ліцензіару обумовлені договором платежі і здійснювати інші дії, передбачені ліцензійним договором.
З наведеного вбачається, що право на сорти насіння є правом інтелектуальної власності автора і захищаються законом.
Згідно вказаних норм, володілець патенту на використання сорту має виключне право на дозвіл чи заборону використання сорту і без його дозволу ніхто, в тому рахунку боржник (скаржник), орган ДВС чи інше спеціальне підприємство не мають права доведення до кондиції, пропонування до продажу, продажу, іншого комерційного обігу такого сорту.
Скаржник, всупереч вимогам ст.33, 34 ГПК України, не надав суду протоколу польового оцінювання, ділянкового та лабораторно - сортового контролю на відповідність сорту морфологічним ознакам визначених при його реєстрації, доказів включення до реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва, сертифікату на сорт зерна пшениці "Дарунок Поділля", дозволу, договору з володільцем патенту на використання сорту які б надавали йому право на доведення до кондиції арештованого зерна пшениці, продажу, або іншого комерційного обігу.
Відтак, скаржник не мав права на доведення до кондиції зерна пшениці з метою розмноження, пропонувати до продажу, вчиняти дії з продажу або іншого комерційного обігу.
З огляду на вказані норми законодавства, на відсутність протоколу польового оцінювання, ділянкового та лабораторно - сортового контролю, сертифікату на сорт насіння аналогічні дії з пропонування до продажу, продажу, або іншого комерційного обігу не мають права вчиняти ні орган ДВС ні спеціальне підприємство з проведення продажу майна в примусовому порядку саме щодо продажу арештованого майна як зерна пшениці певного сорту.
З огляду на відсутність свідоцтва, дозволів володільця патенту на використання сорту, оцінювач не мав права у висновку визначати ціну арештованого майна (зерна пшениці) як сортового, і зокрема сорту "Дарунок Поділля", оскільки оцінювач зробив це, то висновок в частині визнання вартості зерна пшениці як сорту зерна пшениці "Дарунок Поділля" суперечить ст.39, 40 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин", ст.12, 17 Закону України "Про насіння і садивний матеріал".
Керуючись ст. ст. 22, 86, 115, 121-2 ГПК України, -
1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" від 01.10.2017 про визнання протиправною оцінку майна: 500 тон посівної пшениці сорту "Дарунок Поділля" урожаю 2017 року, оформлену висновком ТОВ "Експертно - консалтинговий центр" від 18.09.2017 року та її скасування задовольнити.
2. Визнати протиправною оцінку майна: 500 тон посівної пшениці сорту "Дарунок Поділля" урожаю 2017 року, оформлену висновком ТОВ "Експертно - консалтинговий центр" від 18.09.2017 року та скасувати її.
3. Копії ухвали надіслати позивачу, відповідачам, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, ТОВ "Експертно - консалтинговий центр".
Суддя Білоус В.В.
віддрук.прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу - (вул. Князя Володимира, 51Д, м. Калинівка, Вінницька область, 22400; просп. Коцюбинського, 11/162, м. Вінниця, 21001)
3 - відповідачу - ( с. Кордишівка, Козятинський район, Вінницька область, 22146)
4 - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ( 21000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7)
5 - ТОВ "Експертно - консалтинговий центр"( Вінницька обл., Вінницький район, смт. Вороновиця, вул. Жовтнева,53)