23 жовтня 2017 року Справа № 907/574/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівПопікової О.В. Євсікова О.О., Кролевець О.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на рішенняГосподарського суду Львівської області від 27.04.2017
та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.07.2017
у справі№ 907/574/16 Господарського суду Львівської області
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до1.Приватного підприємства "Інтеграл Інвестиції"; 2.Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Львів"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні
позивача1.ОСОБА_5; 2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Екостандарт-М"; 3. Приватне підприємство "Ужгород-М"
прозобов'язання зняти обтяження та заборони відчуження накладені на майно та земельні ділянки
та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Інтеграл Інвестиції"
до1.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4; 2.Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області
провідновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом скасування записів про припинення іпотеки
Фізична особа-підприємць ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 27.04.2017 та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 у справі № 907/574/16. Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпунктів 1, 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі позовної заяви), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати. За подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з пунктом 2 частини 3 та пунктом 1 частини 5 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог не майнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.
Пунктами 2.11 та 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимоги немайнового характеру, пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог. Судовий збір, оскільки інше не передбачено Законом, сплачується окремо за подання кожної позовної заяви (заяви, скарги).
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі за первісним позовом є три вимоги немайнового характеру (зобов'язання зняти обтяження та заборони відчуження, накладені на три об'єкта нерухомості, а саме: магазин автозапчастин-автосервіс-їдальня загальною площею 854,2кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Матросова, буд. 40-40а, та дві земельні ділянки за кадастровими №2110400000:01:005:086 та №2110400000:01:005:0088), а за зустрічним позовом - дві вимоги немайнового характеру (скасування запису державного реєстратора Мукачівського міськрайонного управління юстиції Мангур Р.В. про припинення іпотеки від 30.01.2014р., індексний номер рішення 10455959, та скасування запису державного реєстратора Мукачівського міськрайонного управління юстиції Смужаниці А.О. про припинення обтяження від 30.01.2014р., індексний номер рішення 10461075). Відтак, при поданні касаційної скарги заявник мав сплатити судовий збір виходячи з п'яти вимог немайнового характеру в їх сукупності, а саме у розмірі 8268 грн.
Разом з тим, до касаційної скарги додана квитанція №N01MK231172 від 25.08.2017 про сплату судового збору в розмірі 7275,84 грн., тобто судовий збір сплачено не в повному розмірі.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Статтею 110 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Відповідно до частини 3 статті 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Оскаржувану постанову Львівського апеляційного господарського суду було винесено 26.07.2017, двадцятиденний строк на оскарження якої закінчився 15.08.2017. Разом з тим, заявник направив касаційну скаргу поштою на адресу Львівського апеляційного господарського суду 26.08.2017, про що свідчить відбиток штампу відділення поштового зв'язку на конверті, тобто заявник звернувся з касаційною скаргою поза межами двадцятиденного строку визначеного процесуальним законодавством. Клопотання про відновлення процесуального строку, встановленого для подання касаційної скарги, позивачем заявлено не було.
Пунктом 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Відповідно до частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Керуючись статтею 86, пунктами 4, 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Львівської області від 27.04.2017 та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 у справі № 907/574/16 повернути скаржнику.
Головуючий суддя О.В. Попікова
Судді: О.О. Євсіков
О.А. Кролевець