19 жовтня 2017 року Справа № 910/18670/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Гольцової Л.А. (доповідач)
суддівІванової Л.Б., Козир Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-Мерітайм Груп"
на рішення та на постановуГосподарського суду міста Києва від 07.12.2016 Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017
у справі№ 910/18670/16
Господарського судуміста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-Мерітайм Груп"
до1. Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"; 2. Публічного акціонерного товариства "Юнекс Банк"
третя особаПублічне акціонерне товариство "Чорноморський суднобудівний завод"
простягнення 2979711,92 грн
за участю представників:
позивача - не з'явились
відповідача-1 - Хмельовська Н.В., довір. від 16.12.2016
відповідача-2 - Сторожук Н.Я., довір. від 16.08.2017
третьої особи - Сядро О.В., довір. від 27.01.2015
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2016 у справі № 910/18670/16 (суддя Босий В.П.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Смарт-Мерітайм Груп" (позивач) в задоволенні позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 у даній справі (головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді: Пашкіна С.А., Баранець О.М.) залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2016 у справі № 910/18670/16.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт-Мерітайм Груп" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2016, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 у справі № 910/18670/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 563, 565, 1166 Цивільного кодексу України, статті 227 Господарського кодексу України та статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
17.10.2017 від Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому підприємство вказує на відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішення судів попередніх інстанцій.
Публічним акціонерним товариством "Юнекс Банк" 18.10.2017 подано відзив на касаційну скаргу, в якому банк просить залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 у справі № 910/18670/16.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 02.08.2012 між Державним підприємством "Дельта-лоцман", правонаступник ДП "Адміністрація морських портів України" (замовник) та Публічним акціонерним товариством "Чорноморський суднобудівний завод" (виконавець) укладено договір на надання послуг з ремонту землесоса "Тилигульський" № 245/В-12, відповідно до якого виконавець зобов'язується у 2012-2013 роках надати замовникові послуги, зазначені в п. 1.2 цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги в порядку, визначеному цим договором.
Згідно з пунктом 1.2 договору найменування послуги: послуги з ремонту землесоса "Тилигульський" (судно) на клас КМ Л1 ІА2 земснаряд, відповідно до Правил огляду суден регістром судноплавства України (послуги), з використанням матеріалів, запасних частин, комплектуючих, обладнання, агрегатів, вузлів, лакофарбних, замінюваних та витратних матеріалів тощо виконавця.
Пунктами 5.1, 5.3 вказаного договору сторони передбачили строк (термін) надання послуг - 330 календарних днів з дати підписання акта про приймання судна в ремонт. Акт про приймання судна з ремонту підписується замовником після отримання комплекту суднових документів.
Цей договір набуває чинності з моменту підписання за умовами погодження судновласником судна попередньої ремонтної відомості в обсязі послуг, які зазначені в пункту 1.2 та 1.3 цього договору, і діє до 31.12.2013 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань по цьому договору (п.10.1 договору).
Згідно з пунктом 12.2 Договору надання послуг сторони погодили, що не пізніше дати укладення цього договору про закупівлю виконавець повинен внести забезпечення виконання цього договору в розмірі 5% вартості (ціни) цього договору про закупівлю, що складає 2 979 711,92 грн Забезпечення виконання цього договору про закупівлю надається замовнику виконавцем у вигляді оригіналу безвідкличної банківської гарантії на вказану суму. Безвідклична банківська гарантія, яка надається виконавцем замовнику як забезпечення виконання цього договору про закупівлю, повинна містити зобов'язання банка-гаранта "сплатити за першою вимогою" замовника, тобто закріплювати обов'язок безумовного перерахування банком-гарантом коштів на поточний рахунок замовника проти письмової вимоги замовника. Банківська гарантія діє протягом строку дії цього договору, а саме до 31.12.2013 включно. Банківською гарантією забезпечується виконання зобов'язань виконавця перед замовником за цим договором у повному обсязі.
Замовник повертає забезпечення виконання цього договору про закупівлю після виконання виконавцем цього договору, а також у випадках, передбачених чинним законодавством, а також згідно з умовами, зазначеними у цьому договорі - після підписання сторонами протоколу випробування судна за умови, що протокол випробування судна підписаний сторонами в строк до 01.07.2013 включно, але не пізніше ніж протягом 3 банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Забезпечення виконання цього договору не повертається замовником у разі порушення виконавцем умов виконання цього договору, а саме у разі не підписання сторонами протоколу випробування судна в строк до 01.07.2013 включно.
Додатковими угодами № 2 від 02.01.2013 та № 6 від 31.12.2013 до вказаного договору сторонами зупинявся перебіг строку надання послуг, зазначений у пункті 5.1 договору.
З метою забезпечення Публічним акціонерним товариством "Чорноморський суднобудівний завод" своїх зобов'язань за договором надання послуг, Публічним акціонерним товариством "Юнекс Банк" (Банк-Гарант) видано на ім'я ДП "Адміністрація морських портів України" Банківську гарантію.
Відповідно пункту 1 вказаної Гарантії (в редакції від 07.04.2015) Банк-Гарант зобов'язується сплатити за першою вимогою на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (бенефіціар), перед яким Публічне акціонерне товариство "Чорноморський суднобудівний завод" (принципал) зобов'язаний виконати умови договору про закупівлю від 02.08.2012 № 245/В-12 на закупівлю послуг з технічного обслуговування і ремонту, модернізації і розбирання суден, платформ та конструкцій плавучих за кодом ДК 016-97 35.11.9 (послуги з ремонту землесосу "Тилигульський") та повідомлення про акцепт пропозицій конкурсних торгів, або цінової пропозиції, або пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника № 826/тк від 03.07.2012 (основне зобов'язання), грошову суму відповідно до пункту 2 цієї Гарантії (гарантійний платіж) у випадку однієї із обставин, наведених нижче, а саме: - порушення принципалом умов виконання основного зобов'язання.
Згідно з пунктом 7 Банківської гарантії банк-гарант має право відмовити бенефіціару в задоволенні його вимог у наступних випадках: якщо вимога по гарантії не відповідає умовам цієї гарантії.
29.07.2016 між Публічним акціонерним товариством "Юнекс Банк" (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт-Мерітайм Груп" (заставодавець) укладено договір застави майнових прав № 0.81.0712.ЮО_З 2, відповідно до якого в забезпечення виконання основного зобов'язання заставодавець передає заставодержателю в заставу грошові кошти, визначені пунктом 2.1 договору, а заставодержатель приймає їх в заставу відповідно до умов договору та має право у разі порушення принципалом основного зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами заставодавця.
Пунктом 2.1 договору застави передбачено, що в забезпечення виконання основного зобов'язання заставодавець передає, а заставодержатель приймає в заставу грошові кошти в національній валюті України - гривні, розміщені на рахунку покриття, відкритому в ПАТ "Юнекс Банк" в розмірі 2 979 711,92 грн. Кошти на рахунку блокуються Банком-Гарантом на строк до повного виконання принципалом зобов'язання за гарантією.
08.12.2015 Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" звернулось до Публічного акціонерного товариства "Юнекс Банк" з вимогою № 7049 від 07.12.2015 про сплату Банком-Гарантом грошових коштів в розмірі 2 979 711,92 грн за Банківською гарантією.
11.08.2016 ПАТ "Юнекс Банк" здійснив сплату гарантійного платежу на користь ДП "Адміністрація морських портів України" за Банківською гарантією, в зв'язку з чим з рахунку покриття позивача списані грошові кошти у розмірі 2 979 711,92 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт-Мерітайм Груп" звернулось до суду з позовом про стягнення солідарно з ДП "Адміністрація морських портів України" та ПАТ "Юнекс Банк" збитків у розмірі 2 979 711,92 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вимоги ДП "Адміністрація морських портів України" щодо сплати гарантійного платежу за банківською гарантією є безпідставними та необґрунтованими, а дії ПАТ "Юнекс Банк" щодо списання таких коштів - протиправними.
Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, відмовлено позивачеві у задоволенні позовних вимог.
Згідно з частинами 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) розміру збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Розподіл обов'язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Згідно зі статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 562 вказаного Кодексу передбачено, що зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема, і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
У статті 563 Цивільного кодексу України вказано, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Статтею 568 вказаного Кодексу встановлено, що зобов'язання гаранта перед кредитором припиняються у разі: 1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; 2) закінчення строку дії гарантії; 3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.
Відповідно пункту 1 Гарантії (в редакції від 07.04.2015) Банк-Гарант зобов'язується сплатити за першою вимогою на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (бенефіціар), перед яким Публічне акціонерне товариство "Чорноморський суднобудівний завод" (принципал) зобов'язаний виконати умови договору про закупівлю від 02.08.2012 № 245/В-12 на закупівлю послуг з технічного обслуговування і ремонту, модернізації і розбирання суден, платформ та конструкцій плавучих за кодом ДК 016-97 35.11.9 (послуги з ремонту землесосу "Тилигульський") (основне зобов'язання), грошову суму відповідно до пункту 2 цієї Гарантії (гарантійний платіж) у випадку однієї із обставин, наведених нижче, а саме:
- порушення принципалом умов виконання основного зобов'язання.
Згідно з пунктом 7 Гарантії Банк-Гарант має право відмовити бенефіціару в задоволенні його вимог у наступних випадках: якщо вимога по гарантії не відповідає умовам цієї гарантії.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи Публічним акціонерним товариством "Чорноморський суднобудівний завод" не виконано зобов'язання за договором № 245/В-12 від 02.08.2012 на надання послуг з ремонту землесоса "Тилигульський".
У матеріалах справи наявні листи ДП "Адміністрація морських портів України", адресовані ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" щодо поновлення надання послуг з укладанням відповідних додаткових угод.
В умовах гарантії відсутні застереження щодо відповідальності Банка-Гаранта та будь-які обмеження щодо основного зобов'язання, тому враховуючи невиконання ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" зобов'язання за договором, відсутність доказів вчинення дій ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" щодо укладення додаткових угод про поновлення надання послуг, вимогу ДП "Адміністрація морських портів України" до Банка-Гаранта та норми пункт 7 Гарантії у ПАТ "Юнекс Банк" були відсутні підстави для відмови в задоволенні вимоги кредитора.
Оскільки ПАТ "Юнекс Банк" правомірно сплачено за вимогою ДП "Адміністрація морських портів України", банк відповідно до пункту 5.1 договору застави майнових прав № 0.81.0712.ЮО_З 2 від 29.07.2016 набув право звернення стягнення на заставлене майно.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що позивачем не доведено наявність протиправних дій відповідачів.
Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-Мерітайм Груп" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 у справі № 910/18670/16 залишити без змін.
Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА
Судді Л.Б. ІВАНОВА
Т.П. КОЗИР