17 жовтня 2017 року Справа № 922/330/17
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКролевець О.А. (доповідач у справі),
суддів:Євсікова О.О., Плюшка І.А.,
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.06.2017
у справі№922/330/17 Господарського суду Харківської області
за позовомФізичної особи ОСОБА_4
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,Реєстраційної служби Лозівського міськрайонного управління юстиції
провизнання недійсним рішення
за участю представників сторін
від позивача:не з'явився
від відповідача:Балабанов Г.Л.
від третьої особи:не з'явився
Фізична особа ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача, оформленого протоколом б/н від 16.11.2016, та затвердженої цим рішенням нової редакції статуту відповідача, а також про зобов'язання надати позивачу для ознайомлення наступні документи відповідача за 2014, 2015, 2016: дані бухгалтерського обліку щодо вказаних у позовній заяві рахунків; первинні документи, що є підставою для бухгалтерського обліку; фінансову звітність; протоколи ревізійної комісії; протоколи зборів органів управління.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.03.2017 (суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 (колегія суддів у складі: Тихий П.В., Гетьман Р.А., Россолов В.В.) рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її змінити в частині зобов'язання відповідача надати позивачу відповідні документи шляхом викладення п. 2 резолютивної частини постанови в зазначеній у касаційній скарзі редакції, а в іншій частині постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
ОСОБА_4 у своєму відзиві проти вимог касаційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.
Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач і третя особа не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції, встановивши факт неналежного повідомлення відповідача про час та місце засідання суду в даній справі, в якому Господарським судом Харківської області за відсутності представника відповідача прийнято рішення від 22.03.2017, дійшов обґрунтованого висновку про скасування вказаного рішення, адже за приписом п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Дослідивши відповідно до вимог ст. 101 ГПК України наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до п. 1.4 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівска" (далі - Товариство), затвердженого загальними зборами учасників Товариства від 26.12.2005, його учасниками є ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_4.
Згідно з п. 4.5 Статуту Товариства для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків учасників був створений статутний фонд у розмірі 11800,00 грн. Розміри внесків учасників: ОСОБА_9 - 61% 7198,00 грн., ОСОБА_10 - 20% 2360,00 грн., ОСОБА_4 - 19% 2242,00 грн.
16.11.2016 без належного повідомлення та без участі позивача проведено загальні збори учасників та прийнято рішення про затвердження нової редакції Статуту Товариства, оформлене протоколом б/н від 16.11.2016.
15.12.2016 позивач подав відповідачу вимогу про надання 26.12.2016 о 10 год. 00 хв. документів для ознайомлення.
Однак 26.12.2016 відповідач в особі директора ОСОБА_11 відмовив позивачу в наданні запитуваних документів для ознайомлення.
Листом №61 від 26.12.2016 відповідач повідомив, що відповідь на вимогу буде надана в межах строку, передбаченого чинним законодавством України: протягом одного календарного місяця з моменту отримання.
У зв'язку з викладеними обставинами ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача, оформленого протоколом б/н від 16.11.2016, та затвердженої цим рішенням нової редакції статуту відповідача. Також позивач заявив вимоги про зобов'язання відповідача надати йому для ознайомлення наступні документи Товариства за 2014, 2015, 2016:
1) дані бухгалтерського обліку щодо таких рахунків:
- 1 клас Необоротні активи (10 Основні засоби, 12 Нематеріальні активи, 13 Знос необоротних активів (амортизація), 14 Довгострокові фінансові інвестиції, 15 Капітальні інвестиції, 16 Довгострокові біологічні активи, 18 Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи);
- 2 клас Запаси (21 Поточні біологічні активи, 27 Продукція с/г виробництва, 28 Товари);
- 3 клас Кошти, розрахунки та ін. Активи (30 Готівка, 31 Рахунки в банках, 33 Інші кошти, 36 Розрахунки з покупцями та замовниками, 37 Розрахунки з іншими дебіторами, 39 Витрати майбутніх періодів);
- 4 клас Власний капітал та забезпечення зобов'язань (44 Нерозподілені прибутки (непокриті збитки);
- 5 клас Довгострокові зобов'язання (повністю);
- 6 клас Поточні зобов'язання (повністю);
- 7 клас Доходи і результати діяльності (повністю);
- 9 клас Витрати діяльності (повністю);
2) первинні документи Товариства, що є підставою для бухгалтерського обліку;
3) фінансову звітність Товариства (річні баланси, звіти про фінансові результати, звіти про рух грошових коштів, звіти про капітал Товариства та примітки до звітів тощо);
4) протоколи ревізійної комісії Товариства;
5) протоколи зборів органів управління Товариства.
Частиною 1 ст. 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Право учасника господарського товариства брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом, закріплено у ч. 1 ст. 116 ЦК України, ч. 1 ст. 88 ГК України та ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства".
Управління діяльністю господарського товариства згідно з ч. 1 ст. 89 ГК України здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 58, ч.ч. 1-3 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Втім, установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.
Так, положеннями п. 5.1, пп. (б) п. 5.2 Статуту Товариства, у статутному капіталі якого відсутня державна частка, (у редакції станом на 16.11.2016) вищим керівним органом Товариства визначались збори учасників або їх представників. Збори учасників мають право вирішувати будь-які питання, пов'язані з діяльністю товариства. До виключної компетенції зборів учасників належить, зокрема, внесення змін до Статуту товариства.
При цьому у силу п. 5.3 Статуту Товариства збори учасників товариства вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники або їх повноважні представники, які в сукупності володіють більш ніж 60% голосів, а щодо питань, які вимагають одностайності - усі учасники.
Зокрема, у відповідності до положень п. 5.2 Статуту Товариства за умови одностайності всіх учасників товариства приймаються рішення з питань, які зазначені в пункті "б" - внесення змін до Статуту Товариства і розміру статутного фонду.
Про проведення загальних зборів товариства згідно з вимогами ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Пленум Верховного Суду України у п.п. 14, 17, 18, 19 постанови від 24.10.2008 за №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснив, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Зокрема, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Водночас статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Крім того, у п. 5 ч. 1 ст. 116 ЦК України закріплено право учасника господарського товариства одержувати інформацію про діяльність товариства в порядку, встановленому установчим документом.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ГК України учасники господарського товариства мають право, зокрема, одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо. Пунктом (г) ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" також передбачено, що на вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.
Пленум Верховного Суду України у п. 36, 37 постанови від 24.10.2008 за №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснив, що способом захисту права учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій - надання відповідної інформації. Учасник (акціонер) товариства може вимагати надання інформації про діяльність товариства з дати, коли він набув статусу учасника (акціонера).
При цьому господарське товариство зобов'язане надавати учаснику (акціонеру) на його вимогу лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства, якщо інше не передбачено установчими документами товариства. Зі змісту статті 9 Закону України від 02.10.1992 №2657-XII "Про інформацію" суди не вправі зобов'язувати товариство надати інші документи про діяльність товариства, оскільки це є незаконним втручанням у внутрішню господарську діяльність товариства.
Законом України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність" у ст. 1 визначено фінансову звітність як бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період; тоді як первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно зі ст.ст. 3, 9 вказаного Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку; фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Разом з тим у силу ч. 3 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
Під час розгляду даної справи суд апеляційної інстанції на підставі наданих сторонами доказів встановив, що позивач як учасник Товариства про скликання загальних зборів на 26.11.2016 повідомлений не був, участі в цих загальних зборах та прийнятті рішення про внесення змін до Статуту Товариства не брав. Тобто під час скликання та проведення вказаних загальних зборів допущено порушення вимог закону та установчих документів, у зв'язку з якими позивач як учасник Товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах, а рішення загальних зборів Товариства прийнято за відсутності кворуму, необхідного для прийняття відповідного рішення у силу п. 5.2 Статуту.
Відтак суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним спірного рішення загальних зборів, оформленого протоколом б/н від 16.11.2016, та затвердженої цим рішенням редакції Статуту Товариства, що є похідною вимогою. Висновки суду в цій частині відповідають викладеним вище положенням та сторонами не спростовуються.
Разом з тим, оскільки ні законом, ні статутом Товариства не визначено форму звернення учасника товариства щодо надання інформації про діяльність товариства, суд апеляційної інстанції по суті дійшов правильного висновку про те, що звернення позивача до відповідача шляхом направлення вищевказаної вимоги є реалізацією ним права, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 116 ЦК України, ч. 1 ст. 88 ГК України, ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", а вимога позивача про зобов'язання надати для ознайомлення документи, що стосуються діяльності Товариства, відповідає встановленому законом способу захисту порушеного права.
Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач посилається на необґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції в частині зобов'язання Товариства надати для ознайомлення позивачу дані бухгалтерського обліку та первинну бухгалтерську документацію з огляду на положення ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства".
Однак наведені доводи скаржника є безпідставними, позаяк відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" закріплений у вказаній правовій нормі перелік прав учасників товариства не є вичерпним і може бути розширений, зокрема, установчими документами, а з встановлених судом апеляційної інстанції обставин вбачається, що Статутом Товариства (у редакції на момент відповідного звернення) передбачено право учасників знайомитися, окрім фінансової звітності, також з даними бухгалтерського обліку.
Разом з тим суд апеляційної інстанції, зазначивши в постанові про задоволення позову в справі повністю, залишив поза увагою, що позовні вимоги ОСОБА_4 стосувались зобов'язання надати йому для ознайомлення відповідних документів Товариства лише за 2014, 2015, 2016 роки.
У зв'язку з викладеним, враховуючи, що з встановлених судом обставин вбачається, що позивач протягом 2014-2016 років був учасником Товариства, постанова суду апеляційної інстанції підлягає зміні в зазначеній частині. Касаційну скаргу слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська" задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у справі №922/330/17 Господарського суду Харківської області змінити, доповнивши абзац 5 резолютивної частини постанови після слів "наступні документи" фразою "за 2014, 2015, 2016 роки".
У решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у справі №922/330/17 Господарського суду Харківської області залишити без змін.
Головуючий суддя О.Кролевець
Судді О.Євсіков
І.Плюшко