Справа № 638/7482/17 Суддя суду 1 інстанції Хайкін В.Н.
Провадження № 33/790/1022/17
18 жовтня 2017 року м. Харків
Суддя апеляційного суду Харківської області Чопенко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 липня 2017 року,-
Цією постановою
ОСОБА_2, 1985 року народження, громадянин України, мешканець АДРЕСА_1,
- провадження по справі відносно ОСОБА_2, у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
- провадження по справі відносно ОСОБА_2, у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
- ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткований мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 320 грн. на користь держави.
Як зазначено в постанові суду першої інстанції ОСОБА_2 08 травня 2017 року о 03 годині 05 хвилин у місті Харкові по вулиці Сумська, 83, керував автомобілем MERCEDES BENZ VANEO 1.9, д/н НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан спяніння водій відмовився в присутності двох свідків.
Не погодившись з постановою районного суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову районного суду в частині визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ухвалити нову, якою закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд не дотримуючись вимог чинного законодавства, не повно та не об'єктивно з'ясував всіх обставин справи, оскільки дав необ'єктивну оцінку його поясненням, свідка ОСОБА_3, інспектора патрульної поліції ОСОБА_4, прийняв за основу тільки протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та належним чином не дослідив відеозапис, що мається в матеріалах справи.
Разом з тим ОСОБА_2 просить поновити йому строк апеляційного оскарження судової постанови, оскільки в судовому засіданні участі не приймав, а копію постанови отримав лише 28 липня 2017 року.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги до апеляційного суду не з'явився, що в силу вимог ст.294 КУпАП не є перепоною для апеляційного розгляду.
Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних причин.
Згідно вимог ст.ст. 245,251,252,280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_2 в порушенні правил дорожнього руху.
З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП, щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_2, та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 3) складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.3), ОСОБА_2 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в присутності двох свідків, зазначених в цьому ж протоколі.
Згідно письмових пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 5-6), ОСОБА_2 від проходження у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння відмовився, а також відмовився від надання пояснень та підпису протоколів та постанови.
З оглянутого під час апеляційного розгляду відеозапису (а.с.13) вбачається, що ОСОБА_2 був водієм автомобілю MERCEDES BENZ VANEO 1.9, д/н НОМЕР_1 та не одноразово відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння який був запропонований йому співробітниками поліції порядку передбаченому ст. 266КУпАП.
Неявку ОСОБА_2 в засідання суду першої інстанції 19.07.2017 р. апеляційний суд розцінює як нехтування своїми процесуальними правами, а судове засідання проведеним без порушень ст. 268 КУпАП України.
Матеріали справи не містять письмових клопотань ОСОБА_2 щодо перенесення розгляду справи.
Суб'єктивні висновки апелянта щодо незаконності постанови суду першої інстанції не базується на матеріалах справи та вимогах чинного законодавства, а тому суд першої інстанції розглянув справу на підставі наявних в ній доказів.
Протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, пояснення поліцейських ОСОБА_7, ОСОБА_4 не містять істотних розбіжностей, а відеозапис підтверджує фактичні обставини справи, а тому вірно покладені судом в основу прийнятого рішення.
Пояснення свідка ОСОБА_3 апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки його суб'єктивні висновки щодо тверезості ОСОБА_2 не мають значення, так як ОСОБА_2 в провину ставиться порушення п. 2.5 ПДР України за що передбачено відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП України, а саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримуючись вимог чинного законодавства, не повно та не об'єктивно з'ясував всіх фактичних обставин справи, оскільки дав необ'єктивну оцінку його поясненням, свідка ОСОБА_3, інспектора патрульної поліції ОСОБА_4, прийняв за основу тільки протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та належним чином не дослідив відеозапис, що мається в матеріалах справи апеляційний суд розцінює як позицію захисту ОСОБА_2 з метою уникнення від передбаченої законом відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вид адміністративного стягнення суддею призначений з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, в межах строку передбаченого ст. 38 КУпАП та в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Cуд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 липня 2017 року. є належним чином вмотивованою та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Поновити ОСОБА_2 процесуальний строк на оскарження постанови суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 липня 2017 року., щодо притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Харківської області Я.В. Чопенко