Справа № 645/4614/17
Провадження № 3/645/1950/17
20 жовтня 2017 року суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Горпинич О.В., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3
- за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
20 жовтня 2017 року в провадження Фрунзенського районного суду м. Харкова з Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1, не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його номер мобільного телефону, вказаного в протоколі телефонограми, яка була отримання останнім 20.10.2017 року, причини неявки суду не повідомив.
У відповідності до положень ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 КУпАП, розглядаються протягом доби.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Отже, обставини неявки у судове засідання ОСОБА_1, якому було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, неявка в судове засідання без поважних причин, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи, яка не може бути вирішена по суті.
Приймаючи до уваги, що судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, причини його неявки до суду визнано неповажними та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 20 вересня 2017 року о 19 годині 55 хвилин за місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, вчинив відносно своєї матір'ю ОСОБА_2 в ході якої погрожував їй фізичною розправою, хватав за волосся, чим скоїв психологічне насильство в сім'ї.
Стаття 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство у сім'ї.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 516155 від 18 жовтня 2017 року, заявою ОСОБА_2, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3, висновком про результат розгляду по заяві ОСОБА_2 від 18.10.2017 року.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілих.
Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, з метою виховання і запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю необхідним та достатнім накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 320 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст.173-2, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 30 (тридцяти) годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави, в особі Державної судової адміністрації України, судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
Суддя -