заочн
Справа № 21092017
Провадження № 2/643/2843/17
21.09.2017 Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Ференчук О.В.,
за участю секретаря - Сиротенко О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_4. Після його смерті залишилася спадщина, яка складається з ? частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
При зверненні до Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право власності, позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Враховуючи викладене, позивач просить в судовому порядку визнати за ним право власності на вищевказану частину житлового будинку з надвірними спорудами.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, на розгляд суду від нього надійшла заява про підтримання позовних вимог та з проханням розглянути справу за його відсутності.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Зі згоди представника позивача, суд постановляє заочне рішення по справі, що відповідає положенням ст. ст. 224-226 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, що випливають зі спадкового права про визнання права власності на спадкове майно.
При розгляді справи суд користується нормами Цивільного Кодексу /в редакції 1963 року/, так як правовідносини виникли в період дії вищевказаного кодексу, оскільки Цивільний Кодекс України /в редакції 2004 року/ в законну сили на той час ще не вступив.
Згідно ч. 2 ст. 524 ЦК України ( в редакції 1963 року), спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13).
Заповіту ОСОБА_4 не залишив.
Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 на підставі ч. 1 ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року) є його син, позивач у справі ОСОБА_1 (а.с. 15)
Спадкове майно складається з права на ? частину житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до рішення Московського районного суду м. Харкова від 09.12.2010 року за ОСОБА_2 визнано право власності на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме - 1/12 частина зазначеного будинку в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_5 та 1/6 частина в порядку спадкування після смерті її матері - ОСОБА_4
(а.с.16).
Згідно мотивувальної частини зазначеного рішення «спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли його дружина ОСОБА_4 та діти - ОСОБА_4 і ОСОБА_2 Тому за кожним з них повинно визнати право власності на 1/12 частину спірного житлового будику». Крім того, суд визнав за ОСОБА_4 і ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування зазаконом після смерті їх матері ОСОБА_4 на 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 за кожним.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно довідки вуличного комітету № 16 Московської рйонної ради позивач ОСОБА_1 з часу народження проживає та зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 (а.с. 22).
Згідно ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 року), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), вважається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Таким чином, ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) є таким, що прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4 та спадщина згідно ч. 2 ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 року) належить йому з моменту відкриття спадщини, оскільки він фактично вступив в управління та володіння житловим будинком після смерті батька, тобто здійснив дії, що свідчать про прийняття спадщини.
Враховуючи, що позивач фактично прийняв спадщину, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання за ним права власності на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 будну, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 524, 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), п.п. 4-5 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції 2004 року), керуючись ст. ст. 209, 212-215, 224-225 ЦПК України, суд
Позовну заяву про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а якщо сторони не були присутні в судовому засіданні, рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О.В. Ференчук