Справа №643/12213/17 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/790/1668/17 Доповідач: ОСОБА_2
12 жовтня 2017 року м.Харків
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області у складі :
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
власників майна - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника - ОСОБА_9 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали за апеляційними скаргами ОСОБА_8 , ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2017 року,-
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 26 вересня 2017 року задоволено клопотання та накладено арешт на майно, вилучене 20.09.2017 року під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
З таким рішенням слідчого судді ОСОБА_8 , ОСОБА_7 не погодилися та подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 26 вересня 2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна та зобов'язати слідчого Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 повернути вказане майно. Вважають ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. В обґрунтування доводів посилаються, що вилучене майно не відповідає критеріям ст.98 КПК України, не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди та не містять інших відомостей, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Також вказують на порушення вимог абз.2 ч.5 ст.171 КПК України щодо строків звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
Вислухавши доповідь судді, доводи власників майна та їх представника на підтримку апеляційних скарг, думку прокурора, який вважав за необхідне ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, Московським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017220470005532 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України (а.с.6).
Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Задовольнивши клопотання від 21.09.2017 року слідчий суддя прийшов до висновку, що слідчий довів достатність підстав вважати, що вилучене майно є речовим доказом, має значення для забезпечення кримінального провадження та є необхідним для проведення експертиз (а.с.28-31).
Згідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч.6 ст.170 цього Кодексу.
За правилами ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
До ЄРДР внесено відомості за заявою ОСОБА_11 про те, що в червні 2017 року ОСОБА_7 шляхом обману заволодів коштами заявника в сумі 200000 грн. та державними актами на право користування земельною ділянкою (а.с. 6). Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 19.09.17р. слідчому було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 з метою виявлення грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, державних актів на право власності на земельні ділянки на ім*я ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
З матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання від 21.09.2017 року про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №12017220470005532, не узгоджується з вимогами п.1 ч.2 ст.171 КПК України, щодо необхідності зазначення підстав, мети та відповідного обґрунтування необхідності арешту майна. Також клопотання слідчого не містить жодного аргументу на підтвердження того, що майно, вилучене 20.09.2017 року під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є речовим доказом по кримінальному провадженню №12017220470005532, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.3 ст.190 КК України.
Проте під час обшуку було вилучене майно, яке, як зазначено в клопотанні слідчого, буде використане в кримінальному провадження в якості речових доказів.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя не надавав оцінки даним недолікам, не з'ясував в судовому засіданні у слідчого, яке відношення до даного кримінального провадження мають вилученні документи, флешносії, комп'ютер, картки мобільних операторів, картки банку.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор не повідомив належних обґрунтувань для необхідності арешту даного майна.
Крім того, слідчим суддею не було перевірено наявності постанови слідчого про визнання вищевказаного майна речовими доказами по кримінальному провадженню№12017220470005532.
Розглядаючи клопотання слідчого або прокурора, слідчий суддя, суд повинні з'ясувати, чи відповідає таке клопотання вимогам ст.171 КПК України, а ч.3 ст.172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без дотримання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Слідчий суддя всупереч вимогам ч.2 ст.171 та ч.3 ст.172 КПК України не звернув уваги на те, що клопотання слідчого не відповідає вимогам законодавства, а тому апеляційний суд не може погодитися з рішенням про необхідність задоволення клопотання у тому вигляді, в якому воно надано до суду та позбавлений можливості в такому випадку надати оцінку доцільності відмови чи задоволенні клопотання про арешт майна в розумінні положень ч.1 ст.170 КПК України.
Данні недоліки та неповнота є суттєвими та є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Таким чином, ухвала слідчого судді від 26.09.2017 року передчасна, належним чином невмотивована. Наявний стан речей на переконання судової колегії є неприйнятним.
За наведених обставин судова колегія вважає що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню на підставі п.п.1, 3 ч.1 ст.409 та ч.1 ст.412 КПК України.
Приймаючи рішення про необхідність часткового задоволення апеляційних скарг, колегія суддів виходить з того, що клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст.171 КПК України.
У зв'язку з вищевикладеним колегія суддів вважає необхідним скасувати ухвалу слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 26.09.2017 року, а матеріали клопотання повернути прокурору для усунення недоліків та оформлення його у відповідності вимог ст.171 КПК України, встановивши для цього строк протягом 72 годин з моменту отримання ухвали.
Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги ОСОБА_8 , ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 26.09.2017 року про арешт майна, вилученого 20.09.2017 року під час обшуку за адресою: м.Харків, пр.Л.Малої, 81 скасувати, а матеріали клопотання повернути прокурору для усунення недоліків та оформлення його у відповідності вимог ст.171 КПК України, встановивши для цього строк протягом 72 годин з моменту отримання ухвали.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді