Справа № 642/7107/17 Суддя суду 1 інстанції Шрамко Л.Л.
Провадження № 33/790/1099/17
18 жовтня 2017 року м. Харків
Суддя апеляційного суду Харківської області Чопенко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 14 липня 2017 року,-
Цією постановою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, мешканець м. Харкова,
- визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 320 грн.
Як зазначено в постанові суду першої інстанції, 06 травня 2017 року о 23 годині 45 хвилин в м. Харкові по вул. Ярослава Мудрого, 22 громадянин ОСОБА_2 керував автомобілем DAEWOO LANOS, реєстраційний НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, нерозбірлива мова. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу газоаналізатор ДРАГЕР 6820 в присутності двох свідків. ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою районного суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову районного суду та ухвалити нову, якою закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд не з'ясував фактичних обставин справи, а постанова винесена в порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника Коновала А.М., які підтримали апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних причин.
Згідно вимог ст.ст. 245,251,252,280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_2 в порушенні правил дорожнього руху.
З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП, щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_2, та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 1) складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 1), ОСОБА_2 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння та пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням газоаналізатору «Драгер» в присутності двох свідків.
З цим протоколом ОСОБА_2 ознайомився під розпис і власноруч зазначив: «Зі своїм порушенням згоден та у подальшому зобов'язується не порушувати.»
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківки технічного приладу «Драгер» (а.с. 2), результат огляду на стан сп'яніння позитивний - 1,07 % (а.с. 3)., з якими ОСОБА_2 погодився шляхом підпису.
При апеляційному розгляді ОСОБА_2 визнав вірність свого підпису у вищенаведених документах.
Перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння також підтверджується письмовими поясненнями свідків (а.с. 4-5), які були присутні при огляді ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння та при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
При апеляційному розгляді був переглянутий відеозапис (а.с. 8), з якого вбачається, що співробітники поліції в порядку передбаченому ст. 266 КУпАП пропонували ОСОБА_2 пройти освідоцтво за допомогою алкотестера «Драгер».
Хоча на відеозапису і не чітко видно як ОСОБА_2 продував алкотестер, однак час відеозапису співпадає з часом, зазначеним в роздруківці з алкотестеру.
За таких обставин, розбіжності щодо часу складення протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 1) апеляційний суд вважає несуттєвими, більш того, при апеляційному розгляді ОСОБА_2 не заперечував, що пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер». Крім того, з тексту постанови суду першої інстанції (а.с. 24) вбачається, що ОСОБА_2 визнав свою провину, повідомляв про вживання алкоголю, однак зазначив, що не погоджується з результатами проведеного тесту.
В розумінні вимог п. 1.10 ПДР України ОСОБА_2 є водієм транспортного засобу, що підтверджено сукупністю матеріалів справи.
Матеріали справи не містять жодних даних про те, що ОСОБА_2 не погоджувався з результатами алотестеру під час складання протоколу, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що порушень вимог ст. 266 КУпАП з боку співробітників поліції не допущено.
Протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідків не містять істотних розбіжностей, а відеозапис та інші матеріали справи підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримуючись вимог чинного законодавства, не з'ясував всіх фактичних обставин справи, апеляційний суд розцінює як позицію захисту ОСОБА_2 з метою уникнення від передбаченої законом відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Вид адміністративного стягнення ОСОБА_2 суддею призначений з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, в межах строку передбаченого ст. 38 КУпАП та в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Cуд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова судді Ленінського районного суду м. Харкова від 14 липня 2017 року є належним чином вмотивованою та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 14 липня 2017 року., щодо притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Харківської області Я.В. Чопенко