Провадження: 33/790/1149/17 Головуючий І інстанції -
Справа № 628/1400/17 Литвинова А.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Бездітко В.М.
04 жовтня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області - Бездітко В.М.,
за участю секретаря - Михайлюка А.В.,
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою адвоката Жерновнікова Святослава Олександровича в інтересах ОСОБА_3на постанову Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 28 серпня 2017 року про притягнення ОСОБА_3до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Працівниками поліції 28.05.2017 року складений протокол відносно ОСОБА_3 ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу серії БР № 026347, 28.05.2017 року о 00-35 год. по вул. Першотравнева, 27 в м. Куп'янськ, Харківської обл. водій ОСОБА_3 керував автомобілем «Форд Фокус», д.н.з. НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проведено у Куп'янській ЦМР.
Своїми діями ОСОБА_3,порушив п. 2.9 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 28 серпня 2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто судовий збір у розмірі 320 грн.
Не погоджуючись з постановою суду, адвокат Жерновніков С.О. в інтересах ОСОБА_3подав апеляційну скаргу в обґрунтування якої зазначив наступне.
Постанова міськрайонного суду незаконна, винесена з порушенням норм чинного законодавства. При винесені постанови, судом порушено вимоги ст.ст. 245, 280 КУпАП.
Просить постанову Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 28 серпня 2017 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, справу закрити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_3, який апеляційну скаргу підтримав, по факту вчинення адміністративного правопорушення пояснити ні чого не зміг, надав клопотання директора ТОВ «КЛЕВЕР АГРО» - Григорова О.М., про звільнення ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд трудовому колективу, довідку з місця роботи, характеристику, просив надані документи врахувати. Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Так, п. 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п. 6 розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом - Інструкція) водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведенню такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (зі змінами).
Пункт 3 розділу ІХ Інструкції передбачає, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі за змістом - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (зі змінами).
Відповідно до п. 13 Порядку, лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.
Відповідно до п. 15 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом -Інструкція 2), за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду (п.16 розділу ІІІ Інструкції, 2).
Відповідно до п. 14 Порядку, висновок лікаря може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
У разі проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп'яніння) п. 5 розділу ІХ Інструкції.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП за змістом якого орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції , особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_3 протокол підписав, надав пояснення, заперечень, зауважень при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу, не заявляв (а.с. 2).
Поліцейськими протокол про адміністративне правопорушення БР № 026347 від 28.05.2017 року відносно ОСОБА_3 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Відповідно до висновку КЗОЗ «Куп'янська ЦМР» № 51 від 28.05.2017 року складеного лікарем - ОСОБА_6, водій ОСОБА_3 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 4).
ОСОБА_3 з результатами проведеного огляду ознайомлений про, що розписався (п. 11 висновку а.с. 4).
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_3 зі сторони працівників поліції або свідків було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_3 та його захисником адвокатом Жерновніковим С.О. суду не надано.
Відповідно, у міськрайонного суду та суду апеляційної інстанції відсутні підстави для визнання необ'єктивними доказів, якими підтверджено вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 міськрайонний судом повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі доказів наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду, яка відповідає вимокам ст. 283 КУпАП.
Клопотання директора ТОВ «КЛЕВЕР АГРО» - Григорова О.М., про звільнення ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд трудовому колективу, апеляційний суд відхиляє, при цьому виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КУпАПособа, яка вчинила адміністративне правопорушення, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
Положення зазначеної статті відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови Держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Дослідженими доказами які містяться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_3 керуючи автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, розуміючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, умисно вчинив адміністративне правопорушення.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що накладене на ОСОБА_3 адміністративного стягнення вигляді штрафу у розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових правопорушень.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і, враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті. Підстав для скасування або зміни постанови Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 28 серпня 2017 року не встановлено.
Керуючись ст.ст. 287, 280, 283, 294, 295, 298 КУпАП , -
Апеляційну скаргу адвоката Жерновнікова Святослава Олександровича в інтересах ОСОБА_3залишитибез задоволення.
Постанову Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 28 серпня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду
Харківської області В.М. Бездітко