Справа № 629/1319/16-ц Головуючий І інстанції - Мішуровська С.Т.
Провадження № 22-ц/790/4778/17 Головуючий ІІ інстанції - Кісь П.В.
Категорія: трудові
12 жовтня 2017 року Апеляційний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Кіся П.В.,
суддів: - Кружиліної О.А.,
- Хорошевського О.М.,
за участю секретаря - Пузікової Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеокомференції в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 лютого 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у м. Красноармійськ Донецької області,правонаступником якого є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату належних сум щомісячної страхової виплати та виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування, -
05.04.2016 року ОСОБА_3 звернувся у суд з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у м. Красноармійськ Донецької області (на теперішній час - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області), в якому просив: зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату належних йому сум щомісячної страхової виплати відповідно до ступеня втрати професійної працездатності у розмірі 50% та середньомісячного заробітку з щорічним перерахуванням сум щомісячних страхових виплат відповідно до зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики з березня 2002 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату належних йому сум виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування у розмірі 75% за кожні 2 роки, починаючи з серпня 2001 року.
В обґрунтування вимог позивач вказував, що він є інвалідом III групи, його інвалідність пов'язана з трудовим каліцтвом, відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві від 07.01.1987 року, йому встановлена втрата працездатності 50%.
З 01.04.2001 року, тобто з дати початку діяльності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань ( далі - Фонд), справи потерпілих на виробництві, які отримували страхові виплати на той час на підприємствах, роботодавці передали до робочих органів Фонду за місцем реєстрації для продовження виплат. Отже, в серпні 2001 році його особова справа була передана до ВВД ФСНВУ у м. Красноармійськ (на теперішній час - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області) для продовження страхових виплат, у відповідності до Закону України № 1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Він неодноразово звертався з цього приводу до Фонду як письмово так і на особистому прийомі, проте, на даний час йому так і не проведено перерахунок щомісячних сум страхових виплат. Також йому не виплачувалася щомісячна грошова сума регресу у розмірі 560 грн. без будь-яких перерахувань.
Крім того, з часу коли він перебуває на обліку у Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, тобто з 2001 року, він жодного разу не отримував ані путівок, ані грошової відповідної компенсації.
Позивач вважав, що Фонд своїми діями порушує його законні права та інтереси, в зв'язку з чим він вимушений був звернутися до суду.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 лютого 2017 року у задоволені позову відмовлено.
ОСОБА_3 в особі свого представника - ОСОБА_4звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Апеляційні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному і неупередженому розгляду справи.
Представник позивача вказує, що судом першої інстанції, не взято до уваги, що відповідачем не застосовано до розрахунку страхових виплат, які отримує позивач, суми середньої заробітної плати саме тією професією та посадою, яку він займав під час отримання нещасного випадку, а навпаки судом для розрахунку страхових виплат - регресу застосовано дані про середню заробітну плату у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, за якою ОСОБА_3 ніколи не працював.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 20 вересня 2017 року замінено відповідача у справі - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Покровську Донецької області його правонаступником - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, просив її відхилити, рішення суду залишити без змін.
Позивач ОСОБА_3 та представник позивача - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, повідомлялися про дату та місце розгляду справи своєчасно та належним чином.
Представник позивача надав заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, просив апеляційну скаргу задовольнити.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, зважаючи на вимоги ст. ст. 1, 303-1, ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. (ч. 1 ст. 303 ЦПК України).
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 з 01 квітня 2001 року перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійськ Донецької області (Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області), де отримує щомісячні страхові виплати.
Згідно висновку МСЕК від 13 травня 1987 року ОСОБА_3 встановлена стійка втрата професійної працездатності 50% та ІІІ група інвалідності, безстроково.
Розмір його пенсії по інвалідності станом на 01.03.2013 року становить 92,34 грн.
Із копії виписки до акту огляду МСЕК від 13.05.1987 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 потребує диспансерного нагляду.
Відповідачем з 2001 року ОСОБА_3 кожного року здійснювалось перерахування розміру щомісячної страхової виплати на підставі постанов виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійськ Донецької області (Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області) Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а саме: № 2709 від 27.12.2001 року, № 2-2709 від 20.09.2002 року, № 03-2709 від 15.05.2003 року, № 2009 від 26.03.2004 року, № 1887 від. 31.03.2005 року, № 1780 від 01.03.2006 року, № 1708 від 30.03.2007 року, № 0538/2709/2709/1 від 07.04.2008 року, № 0538/2709/2709/2 від 31.03.2009 року, № 0538/2709/2709/3 від 14.04.2010 року, № 0538/2709/2709/4 від 17.05.2011 року, № 0538/2709/2709/6 від 27.03.2012 року, № 0538/2709/2709/7 від 24.04.2012 року, № 0538/2709/2709/8 від 28.09.2012 року.
Постановою відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійськ Донецької області (Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області) від 29.03.2013 року №0538/2709/2709/9 потерпілому ОСОБА_3 з 01.03.2013 року призначена щомісячна страхова виплата в розмірі 545,53 грн.
З 01.03.2014 року ОСОБА_3 на підставі постанови виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійськ Донецької області від 30.01.2015 року № 0538/2709/2709/11 призначена перерахована щомісячна грошова сума в розмірі 588,62 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
У разі коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року, при проведенні даного перерахування враховується пенсія по інвалідності згідно з п.1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
З аналізу зазначених норм Закону, перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, провадиться з 1 березня наступного року з урахуванням пенсії по інвалідності.
Доводи позивача про те, що з 2001 року йому не проводився перерахунок щомісячних сум страхових виплат, спростовується наявними в справі доказами.
Згідно ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який був чинним до 01.01.2015 року, ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги.
З питань забезпечення потерпілих на виробництві санаторно-курортним лікуванням, відділення Фонду в своїй роботі керується Положенням «Про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування» від 31.10.2007 року №49, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.2007 року за №1400/14667, яким передбачено, що для взяття на облік, для отримання путівки потерпілі (або уповноважені ними особи) подають до відділення Фонду такі документи: заяву за встановленою формою, висновок МСЕК про потребу потерпілого в санаторно-курортному лікуванні, медична довідка «Для одержання путівки на санаторно-курортне лікування» за формою №070/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.02.2012 року №110, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2012 року за №680/20993. Забороняється видача путівок без наявних перелічених документів.
Так, пунктом 3.1 Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування, передбачено облік потерпілих, які потребують забезпечення путівками відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Положення, здійснюється робочими органами виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням особової справи на підставі висновку МСЕК та заяви потерпілого. Відділення на підставі даних обліку потерпілих, які потребують санаторно-курортного лікування, до 15 листопада поточного року надсилають управлінням виконавчої дирекції Фонду річні заявки на путівки на наступний рік згідно з медичними рекомендаціями щодо відповідного профілю санаторно-курортного закладу. Управління виконавчої дирекції Фонду до 30 листопада поточного року надають виконавчій дирекції Фонду річні заявки на путівки для санаторно-курортного лікування у відповідному році (додаток 4).
Пунктом 4.3 Положення забороняється видача незаповнених путівок, а також путівок без документів, зазначених у пункті 2.5 цього Положення, або передача їх іншим особам.
Відповідно до пункту 2.5 Положення для взяття на облік для отримання путівки потерпілі (або уповноважені ними особи) подають до робочих органів такі документи: заяву за встановленою формою (додаток 1); висновок МСЕК про потребу потерпілого в санаторно-курортному лікуванні; медичну довідку лікувальної установи за формою №070/о. Заява на отримання путівки реєструється в журналі обліку (додаток 2). Датою взяття на облік потерпілого для отримання путівки вважається дата подання заяви. При надходженні черги потерпілого на отримання путівки робочі органи виконавчої дирекції Фонду надсилають йому повідомлення (додаток 3), за яким він (або уповноважена ним особа) має отримати путівку впродовж строку, зазначеного у повідомленні, або подати заяву про відмову від санаторно-курортної путівки. Факт отримання путівки зазначається у заяві за формою, визначеною в додатку 1 до Положення. У разі небажання або неможливості потерпілого оформити свою відмову, відповідальною особою робочих органів виконавчої дирекції Фонду складається акт про відмову за підписами: відповідальної особи, яка склала акт, начальника Відділення. Письмова відмова або акт вкладається в особову справу потерпілого. Ця путівка надається наступному за чергою потерпілому.
Позивачем не доведено, а матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до відповідача з відповідними документами, у тому числі із заявою встановленого зразка та медичною довідкою лікувальної установи за формою №070/о для його постановки на облік щодо отримання путівки.
Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).
Судова колегія вважає, що позивач не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, що є обов'язком сторін згідно з засадами змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.
Суд першої інстанції, визначившись належним чином з характером спірних правовідносин, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення. дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Таким чином, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку згідно з положеннями ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 213?215 ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не свідчать про наявність передбачених ст.309 ЦПК України підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
За таких обставин апеляційний суд, відповідно до ст.308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 лютого 2017 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий - П.В. Кісь
Судді: О.А. Кружиліна
О.М. Хорошевський