Ухвала від 23.10.2017 по справі 629/3875/17

Справа № 629/3875/17

Номер провадження 2-н/629/431/17

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2017 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Попов О.Г., розглянувши заяву Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з холодного водопостачання та водовідведення, централізованого опалення, утримання будинків та прибудинкової території та вивозу твердих побутових відходів, в порядку ст. 96 ЦПК України,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за період з 01.04.2010 року по 30.06.2017 року за послуги з холодного водопостачання та водовідведення, теплопостачання, утримання будинків та прибудинкової території, вивозу ТПВ на загальну суму у розмірі 49117,77 грн.

Згідно ст.95 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.96 цього Кодексу. При цьому судовий наказ може ґрунтуватись лише на вимогах, які є безспірними, тобто такими, що не потребують перевірки їх обґрунтованості та з'ясування суттєвих обставин, які стосуються правовідносин сторін.

Як вбачається з п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 23.12.2011 року, наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України (далі ЦК). Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання (наприклад, у частині оплати заборгованості телекомунікаційних послуг чи послуг телебачення і радіомовлення) не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

На підставі викладеного, відповідно п.2 ч.3 ст.100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, оскільки із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Керуючись п.2 ч.3,ч.6 ст.100 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті заяви Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з холодного водопостачання та водовідведення, централізованого опалення, утримання будинків та прибудинкової території та вивозу твердих побутових відходів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: О.Г. Попов

Попередній документ
69716373
Наступний документ
69716375
Інформація про рішення:
№ рішення: 69716374
№ справи: 629/3875/17
Дата рішення: 23.10.2017
Дата публікації: 26.10.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Наказне провадження; Розгляд прийнятих заяв про видачу судового наказу; на вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі