Справа №: 343/1689/17
Провадження №: 2-а/0343/158/17
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2017 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого суддi - Андрусіва І. М.,
за участю: секретаря судового засідання- Височанської О.З.,
адвокатів- Вороняка В.А., Олійник Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до начальника сектору №2 Долинського відділу поліції Васютина Миколи Васильовича про визнання не чинною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БР №821728 від 27.08.2017 року,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії БР № 821728, складену 27.08.2017 року начальником сектора №2 Долинського відділу поліції Васютиним Миколою Васильовичем, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Свої вимоги мотивує тим, що 27.08.2017 року відповідачем було винесено відносно нього постанову за порушення правил дорожнього руху, передбачених ч.1 ст. 126 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень.
Вважає вказану постанову незаконною та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки винесена з перевищенням компетенції суб"єкта владних повноважень. Зокрема, відповачем не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Стверджує, що жодних порушень Правил дорожнього руху України 27.08.2017 року о 18.00 год. в місті Долина Івано-Франківської області по вулиці Шевченка ним вчинено не було, оскільки транспортним засобом марки «Фольксваген- Пассат» д.н.з. НОМЕР_1 не керував. Працівники поліції не тільки не зупиняли його автомобіль під час руху, а й не вимагали у нього ні посвідчення водія, ні реєстраційного документа на транспортний засіб.
Того дня, біля 14 години він приїхав в Долинський міський парк, що по вулиці Шевченка, в районі міського озера, де на території залишив автомобіль. Там він зустрів своїх друзів ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 З ОСОБА_6 вирішив випити пиво, оскільки перед цим не зміг завести свій автомобіль по причині розрядження акумулятора. Нотомість ОСОБА_5, який спиртного не вживав, погодився відігнати автомашину до його додому.
Дмитро сів за кермо автомобіля, а він з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розпочали штовхати автомобіль, намагаючись у такий спосіб його завести. Через деякий час, коли вдалось завести автомобіль, ОСОБА_5, будучи за кермом ТЗ, виконав декілька «прогазовок», намагаючись у такий спосіб підзарядити акумулятор. Сівши на переднє сидіння справа від водія, до нього підбігли декілька невідомих і без причини, нічого не пояснюючи, витягнули з автомобіля, розпочали шарпати за одежу, один із них наніс удар рукою в обличчя, пошкодивши губу. Згодом підбігли 4-5 працівників поліції в формі, які розпочали розбороняти конфліктуючих, а потім, заломивши йому руки за спину, помістили одного в службовий автомобіль. В патрульній автомашині поліцейські пояснили, що везуть в Долинську ЦРЛ для проходження огляду на стан алкогольного сп"яніння. На пояснення про те, що за кермом автомашини була інша особа, а не він, працівники поліції не реагували. Біля входу в приміщення районної лікарні до них приєднався ще один екіпаж патрульної поліції. Поліцейські витягнули його з патрульного автомобіля, поклали на землю та одягли кайданки, заломивши руки за спину. Завівши в приміщення лікувального закладу, один із поліцейських розпочав вимагати дихати в «Драгер», а коли він відмовився, пояснюючи, що за кермом автомашини була зовсім інша людина і вони це бачили на власні очі, поліцейські розпочали йому погрожувати фізичною розправою. Згодом до них підійшла невідома особа в білому халаті, яка запропонувала підписати якийсь документ. Він відмовився, мотивуючи тим, що за кермом автомобіля не перебував і транспортним засобом не керував, наголосивши, що свідками цього були самі працівники поліції. Потім працівники поліції посадили його в свій автомобіль,повезли в Долинський міський парк. В парку працівники поліції ще трохи стояли, з кимось говорили, а він увесь цей час був в кайданках і закритий у патрульній автомашині. Згодом, через 30 хвилин працівники поліції зняли наручники і відвезли в центр міста на проспект Незалежності, де відпустили. Жодних адміністративних протоколів чи постанов в його присутності ніхто з працівників поліції не складав, не знайомили з їх текстом і підписувати документи не пропонували, пояснення у мене також ніхто не відбирав.
16.09.2017 року по пошті прийшов конверт, в якому були постанова і протокол про вчинення ним адміністративних правопорушень, в тому числі і за ч.1 ст. 126 КУпАП. Категорично стверджує, що ніхто з працівників поліції у нього прав водія та реєстраційних документів на ТЗ не вимагав, всі документи знаходились в бардачку автомобіля, що вказує на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Про те, що він має право на захист відповідачем роз"яснено не було, як і не ознайомлено з іншими матеріалами, які додавались до постанови. Зауважив, що працівник поліції не має права притягати водія до адміністративної відповідальності без доказів та без з»ясування всіх обставин справи. Звинувачення не може ґрунтуватись лише на припущеннях працівника поліції.
Згідно із розпорядженням МВС № 466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ», ДАІ зобов'язано: п.1.6. Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущения ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо)». Свідки в даному випадку не залучались, жодних письмових доказів, які б засвідчили факт керування автомобілем без прав водія і документів та ТЗ працівником поліції до оскаржуваної постанови долучено не було.
Вищевказану постанову він отримав 16.09.2017 року, а тому термін оскарження не пропущений. З наведених підстав адміністративний позов просить задовольнити.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, зіславшись на вищевикладені обставини.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, причин неявки не повідомив, заперечень та матеріалів, що були ним взяті до уваги при прийнятті рішення, не надав, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 51,52).
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, вислухавши пояснення позивача, його адвокатів, свідків, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БР № 821728 від 27.08.2017 року, ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, зокрема за те, що він 27.08.2017 року о 18.00 год. в м. Долина по вул. Шевченка керував автомобілем "Фольцваген пассат" номерний знак АТ 4348ВО, не маючи при собі посвідчення водія та реєстраційного документа на транспортний засіб (а.с.7).
Як пояснив в судовому засіданні позивач, він не керував транспортним засобом в той час, як підійшли працівники поліції до його автомобіля, за кермом був ОСОБА_5. Посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, які знаходились в бардачку автомобіля "Фольксваген Пассат", ніхто у нього не вимагав. Конфлікт розпочали невідомі особи, працівники поліції забрали та затримали його з незрозумілих причин.
Це підтверили в судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, покази яких були послідовними та узгодженими між собою.
В порушення п. 2.15 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена Наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376, до матеріалів адміністративної справи не долучено жодних доказів, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення). Відсутній відеозапис події.
Крім того, в оскаржуваній постанові не вказано, які саме норми Правил дорожнього руху порушив ОСОБА_3
Відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити правомірність своїх дій на стадії судового розгляду справи, однак, його небажання надавати докази в судовому засіданні дало суду право вирішити справу, обмежившись доказами наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 4 ст. 128 КАС України.
На підтвердження своїх позовних вимог, позивачем долучені довідка ФОП ОСОБА_8 про те, що на станцію технічного обслуговування в с. Новичка №1 ним близько 11.00 год був доставлений автомобіль марки "Фольксваген Пассат", ДН АТ 4348 ВО по причині поломки електрообладнання (а.с. 30) та фототаблиці місця події (а.с.31-33).
Згідно вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, враховуючи, що норми КАС України покладають на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо доведення правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає в суду обґрунтованого сумніву.
Виходячи з наведеного, дії начальника сектора №2 Долинського відділу поліції Васютина Миколи Васильовича при складанні 27.08.2017 року постанови серії БР № 821728 про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення в розмірі 425,00 гривень за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП, слід визнати протиправними, а вказану постанову скасувати, задовольнивши позов повністю.
На підставі викладеного, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 70, 71, 86 КАС України, п. 2.15 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376, керуючись ст.ст. 159-163, 167 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати дії начальника сектора №2 Долинського відділу поліції Васютина Миколи Васильовича при складанні 27.08.2017 року постанови серії БР № 821728 про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення в розмірі 425,00 гривень за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, протиправними.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії БР № 821728, складену 27.08.2017 року начальником сектора №2 Долинського відділу поліції Васютиним Миколою Васильовичем, про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.
Суддя:
Постанова в повному обсязі складена: 23.10.2017 року.