Справа №: 343/1691/17
Провадження №: 2/0343/710/17
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2017 року м.Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської області в складі:
головуючого - судді Лицура І.М.,
секретаря - Бойків В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Новоселицької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку набувальної давності,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва індивідуального житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 площею 0,12 га, реєстраційний номер по району 222, реєстраційний номер по селу 23. Свої вимоги мотивувала тим, що під час перебування у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 останньому було виділено земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку, яке вони разом розпочали. Однак, невдовзі відповідач покинув сім'ю, що стало причиною для розірвання шлюбу 12.01.1993 року. Щодо поділу спільного майна подружжя вони до суду не зверталися та усно домовились, що земельна ділянка залишається їй та дітям. Відповідач повідомив, що не буде користуватись даною земельною ділянкою та передав їй рішення сільської ради про виділення земельної ділянки та всі наявні у нього на той час документи. З того часу вона користувалася вказаною земельною ділянкою за призначенням, з додержанням правил користування, не порушуючи прав та інтересів інших осіб. Її право на земельну ділянку ніким не заперечувалось та не оспорювалось. Відповідач також не заперечує її право на спірну земельну ділянку, однак відмовляється іти в сільську раду та написати заяву про відмову від цієї ділянки, а без такої заяви сільська рада відмовляється оформити вказану ділянку на неї. Враховуючи те, що вона самостійно, відкрито, без таємниць та безперешкодно користується земельною ділянкою вже 24 роки та сплачує земельний податок, то вважає, що за нею слід визнати в порядку набувальної давності право власності на вказану земельну ділянку, що й стало причиною для звернення до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала, зіславшись на вищевикладені обставини. Просила позов задоволити та визнати за нею в порядку набувальної давності право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва індивідуального житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 площею 0,12 га, реєстраційний номер по району 222, реєстраційний номер по селу 23.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, вказавши, що не заперечує щодо його задоволення. При цьому пояснив, що він не оспорює право позивачки на дану ділянку і наміру користуватися нею не має, оскільки проживає в іншому селі та залишив їй рішення сільської ради про виділення земельної ділянки і інші документи. Також він не бажає звертатися до Новоселицької сільської ради із заявою про переоформлення земельної ділянки на позивачку.
Представник Новоселицької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій зазначив, що сільська рада не заперечує щодо задоволення позову ОСОБА_1 та просить розглянути дану справу у відсутності представника.
Дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
При цьому, в п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Оскільки ЦК України набрав чинності з 1 січня 2004 pоку, то норми ст. 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 pоку.
Чинним цивільним законодавством набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.
Відповідно до п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється Земельним кодексом України (далі - ЗК), зокрема статтею 119.
Статтею 119 ЗК України передбачено, що громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом. Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який вони розірвали 12.01.1993 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 22.01.2004 року, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області (а.с. 7).
Про те, що відповідачу ОСОБА_2 було надано земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку, свідчить рішення Новоселицької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області від 21.01.1991 року (а.с. 12), згідно з яким ОСОБА_2 виділено за рахунок фонду сільської Ради земельну ділянку в АДРЕСА_1 площею 0,12 га.
Довідка № 781, видана виконавчим комітетом Новоселицької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області 13.07.2017 року (а.с. 10), підтверджує, що ОСОБА_1 користується земельною ділянкою в АДРЕСА_1 площею 0,12 га, з 1993 року і по даний час, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку.
Як вбачається з повідомлення № Л-59 від 10.08.2017 року (а.с. 9), Новоселицька сільська рада відмовила ОСОБА_1 у визнанні за нею в порядку набувальної давності права власності на спірну земельну ділянку по АДРЕСА_1
Таким чином судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 1993 року добросовісно, відкрито та безперервно володіє земельною ділянкою, яка згідно рішення Новоселицької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області від 21.01.1991 року передана відповідачу ОСОБА_2 для будівництва індивідуального житлового будинку. При цьому останній вказав, що не має наміру користуватися даною земельною ділянкою, оскільки проживає в іншому селі. Вказана земельна ділянка використовується позивачкою за призначенням з додержанням правил користування, без порушень прав та інтересів інших осіб, її право на дану земельну ділянку не заперечується та не оспорюється сторонами по справі чи іншими особами.
За таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задоволити та визнати за нею в порядку набувальної давності право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва індивідуального житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 площею 0,12 га, реєстраційний номер по району 222, реєстраційний номер по селу 23.
На підставі викладеного, ст.ст. 325,328,344 ЦК України, ст. 119 Земельного кодексу України, постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку набувальної давності право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва індивідуального житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 площею 0,12 га, реєстраційний номер по району 222, реєстраційний номер по селу 23.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд, а особами, що були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в той же строк з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: