справа № 208/5975/16-ц
№ провадження 2/208/644/17
Іменем України
12 вересня 2017 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., при секретарі Шешуревої Я.І.,
За участю:
- позивача ОСОБА_1,
- відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому зазначає, що він 20 грудня 2003 року уклав шлюб з відповідачкою. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вважає, що одруження виявилось невдалим, в останні часи сумісне життя та відносини були дуже далекі від сімейних. Вони разом не проживають та не ведуть спільного господарства. Тому просить суд розірвати шлюб між ним та відповідачкою.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, вважає, що шлюб можливо зберегти.
Вислухавши сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що сторони по справі з 20 грудня 2003 року знаходяться в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження, видане відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського районного управління юстиції міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис № 1091 (а.с.7).
Як вбачається з матеріалів справи, сторони мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8,9).
Судом встановлено, що сторони по справі разом не проживають та не ведуть спільного господарства.
Згідно ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушення до їх збереження - є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотні значення.
Як роз'яснено Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рішення про розірвання шлюбу суд приймає, якщо його подальше збереження є неможливим, суперечить інтересам одного з подружжя чи їхніх дітей, у той час як підставою для встановлення режиму
окремого проживання подружжя є неможливість чи небажання дружини і
(або) чоловіка проживати спільно.
Згідно ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі викладеного, враховуючи те, що подальше збереження родини з урахуванням їх взаємних відносин неможливо і суперечить інтересам сторін, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, на підставі ст.88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 521,80 грн., що документально підтверджено.
Керуючись ст.ст. 3-5, 10, 15, 60, 88, 208, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 20 грудня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського районного управління юстиції міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис № 1091 - розірвати.
У зв'язку з реєстрацією шлюбу, змінене відповідачем прізвище з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2», після розірвання шлюбу залишити без змін.
Стягнути з Ганни Миколаївни судовий збір в розмірі 521,80 грн. на користь ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін апеляційної скарги з дня його оголошення.
Суддя Похваліта С. М.