Справа № 761/22476/16-а
Провадження № 2-а/761/23/2017
03 серпня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Малинникова О.Ф.
при секретарі - Салаті В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу № 2а - 761/22476/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2016 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач зазначив, що він з 17 травня 2006 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач). Пенсія за вислугу років призначена у відповідності до ст.ст.12, 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ) і виплачувалась у розмірі 90% від сум грошового забезпечення відповідної посади.
Відповідачем у 2015-2017 роках при проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з прийняттям Постанов Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року №731, від 09.12.2015 р. №1013, від 06.04.2016 року № 288, від 23.11.2016 року № 840, від 28.12.2016 року № 1037 основний розмір пенсії встановлений при її призначенні зменшується з 90 % до 70 % .
Листом від 22.03.2016 року ГУ ПФУ в м. Києві, відповідаючи на звернення позивача щодо застосування основного розміру пенсії визначеного при її призначенні - 90 % під час проведення перерахунку пенсії, повідомив, що пенсія перерахована враховуючи норми Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 07.07.2011 р. № 3668-VІ та виплачується відповідно до норм чинного законодавства.
Зазначаючи, що дії відповідача щодо відмови провести йому з 15 грудня 2015 року обчислення пенсії виходячи з основного розміру пенсії, який становить 90 відсотків грошового забезпечення перерахунок пенсії на підставі довідок про розмір грошового забезпечення наданої Київським представництвом генерального замовника - Державного космічного агентства України від 24.12.2015 року № 4/2-34 станом на 01.09.2015 р., на 01.12.2015 р., на 01.05.2016 р., на 01.12.2016 р., на 01.01.2017 р. є незаконними, як такі, що порушують його права на соціальний захист та належне пенсійне забезпечення, гарантовані як Конституцією України, так і іншими законами України, позивач просив задовольнити його вимоги, з врахуванням змін внесених до позовної заяви від 01.03.2017 року.
У письмовому запереченні представник відповідача ГУ ПФУ в м. Києві зазначає що позивач знаходиться на обліку в управлінні та отримує пенсію по вислузі років відповідно до Закон № 2262-ХІІ.
У зв'язку з прийняттям Постанови КМУ № 731 від 16.09.2015 року та Постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 року, Позивачу був зроблений перерахунок пенсії. При проведенні перерахунків пенсії на виконання Урядових рішень після 01.10.2011 року, відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ ( в редакції, що діє з 01.05.2015 року) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Суд керуючись ст. 128 КАС України вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наданих заперечень та наявних в ній доказів.
Суд повно, об'єктивно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов з уточненням вимог підлягає задоволенню з таких підстав.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення управах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч.1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Стаття 22 Загальної декларації прав людини проголошує, що кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення і на здійснення необхідних для підтримання її гідності і для вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави.
Відповідно до преамбули Закону 2262-ХІІ держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до пункту «а» ч.1. ст. 13 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Зі змісту вказаної норми Закону вбачається, що пенсія особам, звільненим з військової служби, встановлюється як відсоткове співвідношення до відповідного грошового забезпечення.
Як свідчать матеріали справи, з урахуванням обмеження пенсії ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції дійсним на час призначення пенсії, основний розмір пенсії позивачу призначений у розмірі 90 відсотків відповідного грошового забезпечення.
Перерахунок раніше призначених пенсій особам звільнених з військової служби регламентується статтею 63 Закону 2263-ХІІ.
Згідно ч. 3 ст. 63 Закону 2262-ХІІ (в редакції чинної на момент спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 5 Порядку для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткова надбавка за вислугу років, щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок та інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Наведенні правові норми в сфері пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян вказують на те, що законодавством не передбачено при проведенні перерахунку пенсії у зв'язку із зміною розміру грошового забезпечення відповідної посади, переглядати встановлене при призначенні пенсії відсоткове співвідношення до відповідного грошового забезпечення.
Як свідчать матеріали справи, з урахуванням обмеження пенсії ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції дійсним на час призначення пенсії, основний розмір пенсії позивачу призначений у розмірі 90 відсотків відповідного грошового забезпечення.
Згідно ч. 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Оскільки, пенсію позивачу призначено до 01.10.2011 року, приписи названого Закону на позивача не поширюються.
При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд врахував висновки Верховного Суду України, викладену у постановах від 17.12.2013 року № 21-445а13, від 10.12.2013 року №№ 21-420а13, 21-348а13, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
При перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.Зміни внесені Законом № 3668-VІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії особам, звільненим з військової служби, у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
При цьому також визначено, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Також судом враховано правові висновки Верховного Суду України наведенні у Постановах ВСУ від 28 жовтня 2014 року № 21-287а14, від 31.03.2015 року №21-55а15. Зміни нормативних положень в сфері пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби можутьпоширювати свою дію виключно на ті події, факти, які виникли після набрання чинності таких нормативно-правових актів, а отже, стосуються тих осіб, у яких право на призначення пенсії з'явилося після набрання їх чинності.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції Українивиокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).
Організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей пов'язані не з втратою працездатності, безробіттям або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю виконуваних ними обов'язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захисту суверенітету, територіальної цілісності України (частина перша статті 17 Основного Закону України).
Конституційний Суд України зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).
Конституційний Суд України вважає, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, що у відповідності до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права.
Європейський Суд з прав людини у рішеннях - справи "Кечко проти України", "Бурдов проти Росії", № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ (mutatis mutandis), справа Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office справа про принцип юридичної визначеності) констатував у випадках коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
На підставі викладеного та керуючись положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Загальної декларації прав людини, Конституції України, ст.ст. 2, 5-12, 18, 71, 94, 99, 100, 104, 161-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року, Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", суд, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіщодо обмеження розміру пенсії підчас перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок про розмір грошового забезпечення наданої Київським представництвом генерального замовника - Державного космічного агентства України.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок про розмір грошового забезпечення наданої Київським представництвом генерального замовника - Державного космічного агентства України від 24.12.2015 року № 4/2-34 станом на 01.09.2015 р., на 01.12.2015 р., на 01.05.2016 р., на 01.12.2016 р., на 01.01.2017 р, виходячи з основного розміру пенсії, який становить 90 відсотків грошового забезпечення, та здійснити відповідні виплати починаючи з 16 грудня 2015 року з урахуванням виплаченого.
3. Стягнути з Державного бюджету України на мою користь 551,20 (п'ятсот п'ятдесят одна грн. 20 коп.) грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя: О.Ф. Малинников.