пр. № 2/759/5768/17
ун. № 759/15369/17
19 жовтня 2017 року м. Київ
суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул'яновська О.В. розглянувши матеріали цивільної справи за позовними вимогами ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного правління юстиції у м. Києві, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції у м. Києві про зняття арешту з майна,
18.10.2017 до Святошинського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яку 19.10.2017 передано судді, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За правилами ЦПК України, позовна заява по формі та за змістом повинна відповідати ст.ст. 119, 120 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік», у частині 1 статті 7, встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 1600 грн. 00 коп.
Відтак встановлено, що позивачем подано до суду дублікат квитанції про сплату судового збору, однак законодавством передбачено подання квитанції про сплату судового збору тільки в оригіналі, копії, в яких застосовані технічні засоби (фотокопії тощо), не можуть бути доказом сплати судового збору.
Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, -
Позовну ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного правління юстиції у м. Києві, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції у м. Києві про зняття арешту з майна залишити без руху.
Надати позивачу п'ять днів строку для усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали у зазначений строк заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.