печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59579/17-ц
23 жовтня 2017 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Литвинової І. В.,
при секретарі - Кострійчук В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 до виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.10.2016 у справі № 344/12229/2014 про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» суми заборгованості,-
До Печерського районного суду м. Києва надійшло вказане подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2, в обґрунтування якого вказано, що нею не виконуються зобов'язання перед стягувачем ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у виконавчому провадженні № 53070129.
У судове засідання державний виконавець не з'явився, про розгляд подання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Суд, вивчивши подання, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що у задоволенні подання державного виконавця слід відмовити.
Подання мотивується тим, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 53070129 по виконанню виконавчого листа, що видав Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області від 11.10.2016 № 344/12229/2014 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 22837737 грн. 40 коп.
Звертаючись до суду із поданням про обмеження виїзду боржника за межі України, державний виконавець обґрунтував свої вимоги тим, що рішення суду не виконується, боржник ухиляється від виконання рішення суду - не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належних йому доходів та майна, не з'являється на виклики державного виконавця, не надає інформації про свій майновий стан, при цьому, як стверджує заявник, до боржника доведено наявність рішення суду, яке підлягає виконанню, та попереджено про необхідність його самостійного виконання.
Положенням цивільного процесуального закону, а саме частиною 1 статті 377-1 ЦПК України визначено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.
При цьому частиною 2 вказаної статті передбачено імперативну норму, якою встановлено, що суд розглядає таке подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
В силу статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах будь-якої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2 та 3 вказаної статті Закону визначено обов'язки та повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.
Згідно з пунктом 19 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виникає право у державного, приватного виконавця звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Таким чином, право державного виконавця, приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Вирішуючи питання про задоволення подання, суд має перевірити вчинення державним, приватним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій, та з'ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.
Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кузьменка О. С. від 07.12.2016 відкрито виконавче провадження № 53070129 по виконанню рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, для чого видано 11.10.2016 виконавчий лист, та на підставі поданої заяви стягувача /а. с. 10, 15-16/.
Постановою від 07.12.2016 накладено арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення 22837737,40 грн., копії якої направлено органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборон на його відчуження та боржнику для виконання. Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 07.12.2016 № 75129414, постанова від 07.12.2016 є виконаною /а. с. 17-27, 28, 29-30/.
Як вбачається з письмової відповіді Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України від 11.09.2017 № 6.3-5934/6-17, ОСОБА_2 має паспорт для виїзду за кордон /а. с. 44/.
З наданих суду копій матеріалів виконавчого провадження № 53070129, вбачається, що державний виконавець здійснював виклики боржника: 30.08.2017, вимагаючи від неї надати інформацію про усі відкриті рахунки у банківських установах, з зазначенням залишку коштів на рахунках, про цінні папери, їх найменування, кількість, загальну вартість та емітентів цінних паперів, письмову роз шифровку по усім видам доходів, про наявність та місцезнаходження усього рухомого та нерухомого майна, у тому числі, а не виключно, про місцезнаходження належних транспортних засобів, копії технічної та правовстановлюючої документації на усе рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності, вичерпну інформацію про працевлаштування, одержання зарплати, пенсій та інших видів доходів, із зазначенням організацій, підприємств, установ, де одержує зарплату, пенсію чи інші доходи, про усі земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, з повідомленням їх місцезнаходження, належним чином завірені копії правовстановлюючої документації (акти про право власності, акти про постійне землекористування, договори оренди, рішення про виділення земельних ділянок) тощо /а. с. 36-39/.
04.09.2017 державними виконавцями Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області на підставі доручення № 515/9, складено акти державного виконавця за фактом виїзду за адресами місцезнаходження нерухомого майна боржника, проте увійти та здійснити опис майна не вдалося можливим /а. с. 41, 42, 43/.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п.5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-ХІІ та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-ХІV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде встановлено протилежне.
Відповідно до положення ч. 3 ст. 10 ЦПК України, наявність умислу та обставин, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
При цьому, звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, державним виконавцем не надано доказів стосовного того, що боржнику відомо про відкриття виконавчого провадження, доказів отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, копії постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, отримання виклику до державного виконавця, оскільки з наданої копії фіскального чеку /а. с. 13/ неможливо встановити, яке вкладення мав конверт: які саме процесуальні документи були направленні боржникові або про які виконавчі дії вона повідомляється засобами поштового зв'язку. Також відсутні докази ухилення боржника від виконання рішення суду та вимог державного виконавця, докази того, що останнім вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» спрямовані на погашення боржником суми боргу, зокрема за рахунок отриманих ОСОБА_2 доходів (заробітної плати та пенсії), якщо так, то в якому розмірі та якими доказами це підтверджується.
Суду не надано доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, зокрема, що боржник безпідставно не з'являвся на виклики державного виконавця, або доказів, які дають підстави вважати, що боржник має намір ухилитися від виконання виконавчого напису шляхом залишення території України, оскільки лише наявність паспорту громадянина України для виїзду за межі держави не свідчить про такий намір.
Відтак, вбачається, що державним виконавцем залишився недоведеним факт ухилення боржника від виконання визначеного зобов'язання, викладені у поданні обставини не підтверджено письмовими доказами, висновок про умисне ухилення від виконання зобов'язань перед стягувачами є передчасним.
Окрім того, за змістом ст. 377-1 ЦПК України, вирішення питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), за поданням державного виконавця за відсутності останнього не є виправданим, оскільки саме він зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд, -
Подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 до виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.10.2016 у справі № 344/12229/2014 про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» суми заборгованості - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя І. В. Литвинова