печерський районний суд міста києва
Справа № 757/62433/17-к
21 жовтня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням заступника начальника слідчого відділення ВП (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 12017100060005264 від 20.10.2017 ОСОБА_3 ,-
Печерським управлінням поліції ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12017100060005264 від 20.10.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, про підозру у вчиненні якого повідомлено ОСОБА_3 .
Заступник начальника слідчого відділення ВП (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 12017100060005264 від 20.10.2017 ОСОБА_3 , якого затримано у порядку ст. 208 КПК України, посилаючись на ті обставини, що умисні дії підозрюваного виразилися у відкритому викраденні чужого майна із застосуванням насильства відносно потерпілої ОСОБА_7 .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав внесене клопотання та просив задовольнити, посилаючись на матеріали досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив доводи клопотання, вказавши, що не вчиняв правопорушення: телефон був ним знайдений на вулиці.
Захисник ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання, вважаючи його необґрунтованим, застосувати більш м'який запобіжний захід, вказуючи, що заявлені ризики недоведені прокурором, майнова шкода потерпілій відшкодована - телефон повернутий, наголошував на позитивній характеристиці свого підзахисного, і просив обрати більш м'який запобіжний захід: домашній арешт з носінням електронного засобу контролю або віддати на поруки товаришу ОСОБА_8 , який виявив таку готовність.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження по суті внесеного клопотання, допитавши свідка, вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, долучені у судовому засіданні матеріали, надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, підозрюваний ОСОБА_3 , 20.10.2017 приблизно о 11:30 год., наніс потерпілій ОСОБА_7 удар кулаком в ніс і викрав її мобільний телефон «iPhone 6+» (imei НОМЕР_1 ), який потерпіла тримала у руці, йдучи по вул. Еспланадна (буд. 6) у м. Києві.
За допомогою функції пошуку втраченого мобільного телефону, телефон «iPhone 6+» (imei НОМЕР_1 ) потерпілої ОСОБА_7 виявлено у ОСОБА_3 , який перебував на зупинці громадського транспорту, поблизу будинку № 16/80-Г по вул. Чорнобильській у м. Києві, приблизно о 12:20 год. цього ж дня.
ОСОБА_3 затримано у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у відкритому викраденні мобільного телефону «iPhone 6+», та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Вивченням особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за його словами, тимчасово не працює, неодружений, непрацездатних, неповнолітніх осіб на утриманні не має, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, перебував на військовій службі з травня 2014 року по 28.04.2017, є учасником бойових дій, нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (№ 1333 від 15.08.2016), згідно з довідкою психолога від 20.10.2017 потребує термінової психологічної та психоневрологічної лікарської допомоги.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 показав у судовому засіданні, що познайомився з ОСОБА_3 на початку 2014 року, у період ротації у Донецькому аеропорту, з 2015 року разом перебували у розташуванні с. Піски і за півтора роки служби зауважень до ОСОБА_3 , який був старшим солдатом, не було: накази і завдання він виконував чітко, виявляв надійність, алкоголю не вживав. Також свідок підтвердив суду свій намір, у разі прийняття такого судового рішення, взяти на поруки ОСОБА_3 , надати йому місце проживання, допомоги у працевлаштуванні й адаптації.
За положеннями частини 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
У відповідності до положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно з статтею 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Водночас, згідно з пункту 3 частини 2 статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй було повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
У відповідності до вимог частини 4 статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки передбачені частини 5 статті 194 КПК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_3 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться у протоколах допиту свідків, а також інших доказів в їхній сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не містить переконливі обґрунтування про наявність у підозрюваного ОСОБА_3 наміру переховуватися від органу слідства, перешкоджати ходу досудового розслідування, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж заявлений у клопотанні, буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Таким чином, оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі доведеності його вини за інкримінованою статтею, конкретні обставини вчиненні правопорушення, зокрема, місце та спосіб його вчинення, дані про особу підозрюваного, його стан здоров'я, те, що він не притягувався до кримінальної відповідальності, має сталі соціальні зв'язки за місцем свого постійного проживання, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного, передбачений статтею 179 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у сукупності з покладенням на нього обов'язків, передбаченими частиною 5 статті 194 КПК України, що вважає достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_3 .
Враховуючи наведене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 193, 194, 195, 196, 197, 202, 205, 219, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання заступника начальника слідчого відділення ВП (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 12017100060005264 від 20.10.2017 ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 21:00 год. по 06:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12017100060005264 від 20.10.2017, до 18.12.2017.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_3 з-під варти у залі суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до слідчого, прокурора із встановленою періодичністю та за першим їхнім викликом;
2) не відлучатися з міста Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання прокурору у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) носити електронний засіб контролю;
6) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_3 для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3 , що, у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1