печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54880/17-к
18 жовтня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.06.2017 року у кримінальному провадженні № 12016100010006155,-
19.09.2017 в провадження слідчого судді надійшло вказане клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва 15.06.2016 року накладено арешт на грошові кошти в сумі 132 076 доларів США, в рамках кримінального провадження № 12016100010006155.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
У судове засідання представник заявника не з'явився, повідомлений про розгляд заяви належним чином, про причини неявки не повідомив, заяви або клопотання не надходили до суду.
Слідчий у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та просив відмовити, оскільки підстави які існували при накладенні арешту продовжують існувати.
Вивчивши клопотання, заслухавши заперечення прокурора, письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100010006155, за фактом привласнення випадково знайденого майна крадіжки майна за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.185, ч1 ст. 193 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.06.2016 року накладено арешт на грошові кошти в сумі 132 076 доларів США, який накладено в межах кримінального провадження №12016100010006155.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання про накладення арешту, погодився з доводами слідчого, задовольнивши його.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок доказування обставин, на які посилається заявник, покладається саме на нього.
У судове засідання, про яке заявник повідомлявся належним чином, не з'явився та доказів безпідставності, необґрунтованості застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту не надано. Заяви або клопотання щодо відкладення судового засідання, призначеного на 18.10.2017, або будь-які інші додаткові обґрунтування необхідності скасування арешту від заявника не надходили.
Оскільки на час надходження до суду клопотання про скасування арешту, не доведено недоцільності застосування такого заходу забезпечення кримінального правопорушення та не встановлено підстав для його відміни, вимога ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.06.2017 року у кримінальному провадженні № 12016100010006155- залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1