Вирок від 27.01.2011 по справі 1-52/11

Справа № 1-52/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2011 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі : головуючого - судді Іващенка Ю.А.,

при секретарі - ОСОБА_1,

з участю прокурора - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

законного представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, учня ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого

у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02.10.2010 року близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5, з метою викрадення чужого майна, прибули до господарства належного ОСОБА_6, розташованого за адресою вул. Центральна 70. с. Хитні, Лубенського р-ну, Полтавської області. З метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 вийнявши шибку вікна та залізши до будинку даного господарства разом з ОСОБА_5, де виявили 11 алюмінієвих виделок вартістю 44 грн., 12 алюмінієвих ложок вартістю 60 грн., дві металеві чайні ложки вартістю 4 грн., 34 дверних металевих ручок вартістю 170 грн., електролічильник вартістю 200 грн., мідний кабель довжиною 19,3 м вартістю 104 грн. 22 коп., рулон дрібно зернистого наждакового наперу довжиною 20 м вартістю 100 грн., які вирішили викрасти. Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, та господаря в будинку немає, винесли дані речі за межі будинку.

Крім цього, на подвір'ї даного домогосподарства, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виявили зверху колодязя, алюмінієву кришку вартістю 45 грн., яку також вирішили викрасти. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, переконавшись що за ними ніхто не спостерігає, взяли дану алюмінієву кришку з колодязя разом з вищевказаними іншими речами та пішли за територію господарства. Але ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виконавши всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, які не залежали від їх волі, в подальшому на місці вчинення злочину були помічені племінником власника господарства, з якого намагалися вчинити крадіжку, ОСОБА_7, у зв»язку з чим залишили всі речі, які вони намагалися викрасти, за територією господарства і з місця події зникли.

Всього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 намагались викрасти майна належного ОСОБА_6 на загальну суму 727 грн. 22 коп.

В судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину за вищевикладених обставин визнали повністю, про обставини вчинення злочину дали показання, як указано в описовій частині вироку.

Згідно ст. 299 КПК України, за згодою всіх учасників процесу судом не досліджувались інші докази вини підсудних стосовно фактичних обставин справи.

Зважаючи на послідовність показань ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про обставини вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, суд вважає ці показання достовірними.

Суд вважає, що вина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна /крадіжці/, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в житло, встановлена і доказана, а їх дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

Згідно медичних висновків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здорові, примусового лікування не потребують.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами справи, що пом”якшує покарання обох підсудних суд визнає їх щире каяття, оскільки підсудні вину визнали та виявили готовність нести покарання, а також їх з»явлення із зізнанням, а для ОСОБА_4 - також вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин справи, що обтяжують покарання підсудних суд не вбачає.

Cуд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які вину у вчиненому визнали, раніше не судимі, задовільно характеризуються по місцю проживання, а ОСОБА_4 і по місцю навчання, обставини справи, що пом”якшують покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 і ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі кожному.

Разом з тим, суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням. При цьому суд враховує особи винних, які раніше не судимі, задовільно характеризуються по місцю проживання, вину у вчиненому визнали, щиро каються в скоєному, з»явилися у правоохоронні органи із зізнанням у вчиненні злочину, а ОСОБА_4 також вчинив злочин у неповнолітньому віці, молодий вік підсудних.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України і призначити їм покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі кожному.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік кожного.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично з»являтися на реєстрацію в органи кримінально - виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи кожного.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд кожному.

Речові докази по справі : 11 алюмінієвих виделок, 12 алюмінієвих ложок, дві металеві чайні ложки, 34 дверних металевих ручок, електролічильник, мідний кабель довжиною 19,3 м, рулон дрібно зернистого наждакового наперу, алюмінієва кришка з колодязя, які знаходяться під зберігальною розпискою у ОСОБА_7 - залишити ОСОБА_7 (а.с.71 , 72).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення .

Суддя Ю. А. Іващенко