Справа № 539/2000/17
13.10.2017 Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
В складі: головуючого судді - Іващенка Ю. А.
при секретарі Мирна Т.Ф.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Кока Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни Полтавської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно рішення Лубенського міськрайонного суду від 09.10.2009 року №2-а-2812/09 її чоловіку ОСОБА_4 як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інваліду другої групи нараховувалася та виплачувалася пенсія відповідно до ч.4 ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» з 11.08.2009 року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, що становила 7040,60 грн. виплата якої була припинена у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Після смерті чоловіка, 01.09.2011 року їй було видано посвідчення дружини померлого громадянина із числа ліквідатора, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою тож відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» вона має право на пільги в тому числі на пенсію в разі втрати годувальника.
Для отримання вказаної пенсії 17.07.2017 року вона звернулася до відповідача, однак отримала листа №126/П-02 від 26.07.2017 року, яким повідомили, що її звернення розглянуто, та вказали, що право на пенсію згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» мають громадяни України з числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України та деякі інші особи. Ї ж чолові не проходив службу в вищезгаданих органах. В період з 08.06.1986 року був призваний на військові збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Пенсію по інвалідності отримував відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі визначеному постановою суду. Судове рішення приймалось персонально за позовом її чоловіка, тому розрахунок у зазначеному нею розмірі розповсюджується лише на пенсію її чоловіка. Тож підстав для призначення їй пенсії по втраті годувальника відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» немає.
Не погодившись з вказаним листом відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом в якому прохає визнати неправомірними дії Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови їй у призначенні пенсії у зв'язку із втратою годувальника відповідно до ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати останнє провести їй нарахування такої пенсії із пенсії 7040 грн. 60 коп. починаючи із 17.07.2017 року з урахуванням виплаченої.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, прохав їх задовольнити.
Представник відповідача Кока Т.В. проти задоволення позову заперечувала, вважала, що по справі відсутні підстави для задоволення позову, оскільки дії управління є правомірними.
Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та наявні по справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суб'єкт владних повноважень - відповідач у справі зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані - на користь відповідача чи навіть позивача.
Згідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 (а.с.9). ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер.
Після смерті чоловіка позивачу по справі ОСОБА_3 01.09.2011 року було видано посвідчення НОМЕР_1, як дружині померлого громадянина із числа ліквідатора категорії 1А, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою (а.с.6).
Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань (протокол №1362 від 04.08.2011 року) встановлено, що захворювання і причина смерті ОСОБА_4 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.11).
Відповідно до довідки Лубенського об'єднаного управління ПФУ Полтавської області ОСОБА_4 дійсно знаходився на обліку в даному управлінні та одержував пенсію по інвалідності, згідно ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи». Станом на травень 2011 року, згідно рішення Лубенського міськрайонного суду від 09.10.2009 року №2-а-2812/09 розмір його пенсії становив 7040 грн. 60 коп. Виплата пенсії припинена у зв'язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.13).
17.07.2017 року позивач звернулась до відповідача з заявою про проведення їй нарахування пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 29 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» із суми пенсії чоловіка (а.с.14).
Однак, отримала листа №126/П-02 від 26.07.2017 року яким відповідач повідомив її про відсутність підстав для призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (а.с.15).
Згідно з положенням ч.1 та ч.3 ст.54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Як роз'яснив Пленум Вищого Адміністративного Суду України в п.7 постанови №4 від 16 березня 2012 року «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39, 49, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»» особам, віднесеним до категорії 1, державні пенсії призначаються відповідно до статті 54 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Це пенсія по інвалідності та пенсія у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до положення ч.1 ст.37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.
Разом із тим, суб'єкт владних повноважень при зверненні до нього із заявою про призначення пенсії згідно наданої довідки, приймає рішення про призначення пенсії або відмову у призначенні пенсії.
Згідно матеріалів справи, відповідачем належним чином залишилася не розглянутою заява позивача від 17.07.2017 року щодо проведення їй нарахування пенсії по втраті годувальника відповідно до ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» із суми пенсії чоловіка, з огляду на необхідність прийняття по ній відповідного рішення суб'єктом владних повноважень, яке, у випадку незгоди з ним, могло б бути оскаржене позивачем до суду.
З урахуванням викладеного, у суду відсутні відповідні правові підстави для задоволення заявлених вимог позивача щодо зобов'язання відповідача провести нарахування ОСОБА_3 пенсії по втраті годувальника відповідно до ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» із пенсії 7040 грн. 60 коп.
Разом із тим, відповідно до ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи, що відповідачем фактично не розглянуто заяву позивача про проведення нарахування пенсії від 17.07.2017 року, суд відповідно до ст. 11 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати бездіяльність Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з розгляду заяви ОСОБА_3 про проведення нарахування пенсії від 17.07.2017 року по втраті годувальника незаконною і зобов'язати відповідача розглянути вказану заяву позивача та прийняти по ній рішення.
Судові витрати по справі не підлягають розподілу в порядку ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 5, 9-12, 122, 128, 158 -163 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з розгляду заяви ОСОБА_3 про нарахування пенсії по втраті годувальника від 17.07.2017 року неправомірною.
Зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_3 про нарахування пенсії по втраті годувальника від 17.07.2017 року та прийняти по ній рішення.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лубенського міськрайонного суду Іващенко Ю. А.